Президент Придністров’я Євген Шевчук вніс на розгляд Верховної Ради ПМР проект конституційного закону щодо гармонізації законодавства республіки з російським. Тим часом у «великій» Молдавії йдуть принципово в інший бік, визнавши державною мовою румунську.

Отже, пропозиція Євгена Шевчука до Верховної ради полягає в наступному — доповнити Конституцію Придністров’я статтею такого змісту: «Правову систему Придністровської Молдавської Республіки утворюють федеральне законодавство Російської Федерації, законодавство Придністровської Молдавської Республіки і загальновизнані принципи і норми міжнародного права, а також міжнародні договори. Особливості застосування федерального законодавства Російської Федерації встановлюються конституційним законом».

У пояснювальній записці зазначається, що пріоритетним орієнтиром має бути саме федеральне законодавство Російської Федерації, а законодавство ПМР в ієрархії законодавства має займати федеральний рівень. Підкреслюється, що особливості застосування федерального законодавства РФ з урахуванням основ конституційного ладу, форми державного устрою, адміністративно-територіального поділу будуть встановлені спеціальним Конституційним законом. Після ухвалення цієї законодавчої ініціативи в першому читанні указом президента створюється міжвідомча комісія з підготовки проекту Конституційного закону з представників усіх органів державної влади.

Глава Придністров’я вважає за необхідне введення в дію на території республіки федерального законодавства Російської Федерації «з урахуванням прагнення придністровського народу інтегрувати в російський простір». Разом з тим, «детальні характеристики обраного вектора і конкретні механізми зближення з Росією, на жаль, по теперішній час не знайшли свого відображення в певних законодавчих нормах». На думку лідера Придністров’я, пропозиція дозволить закріпити результати референдуму, проведеного в 2006 році, — переважна більшість жителів регіону проголосували за незалежність Придністров’я з його подальшим приєднанням до Росії.

Вже наступного дня глава ПМР провів нараду з керівництвом Верховної Ради та представниками різних політичних партій, представлених у законодавчому органі влади з внесеної напередодні ініціативою. Шевчук підкреслив важливість широкого обговорення запропонованого ним проекту конституційного закону і звернувся з проханням до всіх представників політичних сил, політичних формувань та організацій республіки «висловити всі пропозиції та зауваження, а також розглянути законопроект у встановлені конституційні терміни».

В інтерв’ю російським ЗМІ трохи пізніше Шевчук нагадав, що Придністров’я було утворено в результаті розвалу Радянського Союзу і з моменту організації прагнуло об’єднатися з Російською Федерацією в єдиний політико-економічний простір. Відповідаючи на питання, чи ведуться переговори з Москвою за процедурою такого вступу, президент Придністров’я заявив:

«Справа в тому, що ми керуємося рішеннями на основі волі наших громадян, громадян Придністров’я, серед яких велика частина — близько 200 тисяч — це громадяни Росії. І ми реалізуємо позицію наших громадян у розвитку нашої держави разом із Росією. І хотілося б, щоб в Російській Федерації ми знайшли відгук, і сподіваємося, що ми його отримаємо…

Ми пов’язуємо всі свої надії і закладаємо позитив у розвиток придністровсько-російських відносин. І сподіваюся, що з урахуванням складної зовнішньополітичної ситуації навколо Придністров’я і динаміки відносин між Молдавією і Європейським Союзом сьогодні на порядку денному стоїть питання: що ж далі буде у відносинах між Придністров’ям і Росією».

Шевчук окремо підкреслив, що Молдова постійно демонструє свої зовнішньополітичні пріоритети, які полягають в тому, щоб в тій чи іншій формі передати управління Брюсселю, а може бути, і Бухаресту.

І дійсно, немов би у відповідь на ініціативу Шевчука, 5 грудня Конституційний суд Молдови ухвалив рішення про те, що державною мовою в республіці буде румунська. Підстава для такого рішення — текст Декларації про незалежність республіки Молдова, в якому державною мовою названа румунська, яка превалює над Конституцією республіки, де вказана молдавська.

Нагадаємо фон прийняття цього «історичного» для Молдови рішення — 28 листопада Молдавія парафувала угоду про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС, а президент Румунії Траян Бесеску заявив, що об’єднання з Молдавією має стати третім важливим проектом у зовнішній політиці Румунії після вступу в НАТО і приєднання до ЄС. «Ми хочемо зробити єдину державу», — підкреслив румунський лідер.

Зараз Бесеску оцінив рішення суду щодо назви державної мови як «найбільшу радість за останні роки, акт справедливості перед молдавськими громадянами, який принесе величезну користь в процесі інтеграції до Європейського союзу». Аналогічної думки дотримується прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта, який заявив, що громадяни Румунії та РМ «говорять однією мовою, відчувають однією душею, і долі цих народів повинні переплестися в просторі ЄС».

Повідомляється, що жоден з представників державних структур, зокрема — парламенту і адміністрації президента — не з’явився на засідання, щоб захистити Конституцію. «Повістки були розіслані завчасно. Нам невідомі причини відсутності», — оголосив голова Конституційного суду Олександр Тенасе.

Після оголошення рішення Партія комуністів Молдови звернулася до всіх політичних сил і громадських організацій із закликом «згуртуватися в єдиний патріотичний фронт для захисту молдавської мови». Комуністи відзначають, що резонансне мовне рішення прийняли шість суддів Конституційного суду, які самі є громадянами Румунії, «віднявши у цілого народу право іменувати свою мову відповідно до традицій».

Партія закликає всі політсили Молдавії згуртуватися, щоб разом домогтися відставки уряду, суддів КС, висунення імпічменту президенту і проведення дострокових парламентських виборів.

6 грудня рішення КС Молдови обговорювалося в парламенті республіки. Крім позиції комуністів про повне переформатування влади, були висловлені наступні пропозиції — негайно винести питання про зміну назви державної мови на порядок денний парламенту (від лібералів), проведення референдуму з цього питання (демократи). Було багато шуму, протестів і заяв, але в підсумку реальних домовленостей досягти не вдалося.

Віце-прем’єр Росії Дмитро Рогозін, який курирує південно-західний напрямок, заявив, що цілком допускає розвал Молдавії внаслідок прийнятого рішення.

Він також зазначив, що бажання жителів Придністров’я про впровадження російського законодавства враховано не було, а це лише «піділлє масло» в і так непрості відносини між Кишиневом і Тирасполем.

У свою чергу, глава комітету з міжнародних справ Державної Думи Олексій Пушков оголосив про те, що рішення найвищого судового органу РМ викликало «здивування і сильне занепокоєння» у російських парламентаріїв і є першим етапом у процесі відмови від Придністров’я.

Висновок з усієї цієї ситуації можна зробити наступний: після рішення Конституційного суду про те, що молдавської мови немає, у молдаван залишилося тільки одна держава — і це Придністровська Молдавська Республіка. Де, власне, зберігалась і збережеться молдавська мова і культура. А ось республіка Молдавія, очевидно, є не державою молдаван, а державою румунів, тому ніякого права на існування не має.