Для безповоротного польоту на Марс відібрано 26 українців

Подивитись всі дописи у розділі: Наука. Розміщено: 02.01.2014 в 21:18.
Для безповоротного польоту на Марс відібрано 26 українців
Вони летять на Марс без надії на повернення

Голландська компанія Mars One має намір послати перших добровольців на Червону планету до 2023 року. Але експерти розвіюють міф та пояснюють чому це не трапиться

Організатори масштабного проекту колонізації Червоної планети попередньо визначилися з добровольцями, які полетять на Марс до 2023 року. Голландська компанія Mars One розраховує до цієї дати за 6 млрд доларів створити там постійну базу.

Всього первинний відбір пройшли 1058 кандидатів. Більшість з них є жителями США — 297 осіб. З Росії — 52 добровольця, з України — 26. Але до 2015 року керівники проекту відберуть 24 людини, які й вирушать на Марс. До речі, компанія відразу попереджає, що зворотного квитка не передбачається.

Далекий космос — не для дурнів

Олександр Мілкус, редактор відділу освіти «КП»

Дуже хочеться вірити, що голландці з «Марс Один» склали свій проект не в амстердамському кава- шопі, попередньо покуривши травички. І схоже, що їх плани ґрунтуються на щирій романтиці і космічному ентузіазмі (наш Фрідріх Цандер життя прожив під гаслом «Вперед, на Марс!», але він все-таки був інженером і його романтичний прорив вилився у створення перших радянських ракетних двигунів).

Популяризація космонавтики, нові проекти міжпланетних польотів — справа хороша. І для підготовки молодих тямущих інженерів, і для створення нових технологій.

Це я так підбираю аргументи, щоб хоч якось виправдати нове космічне шоу під назвою «Марс Один».

Тому що в реальності всі декларації голландців гроша ламаного не варті. Не буде у них ні марсохода, ні станції на Червоній планеті, ні міжпланетного корабля, які б картинки зараз вони не малювали в Photoshop, не знімали загадкові відео і не демонстрували списки, що записалися на політ на Марс в один кінець.

Чому?

Пояснюю по пунктах:

1. Фінансування.

Наскільки я розумію з прес-релізів компанії, вони зараз отримали кілька мільйонів євро пожертвувань. Так, їх вистачить на якийсь час для оренди офісу, підтримку сайту і оплати роботи декількох менеджерів і художників.

Марсіанська місія коштує мільярди євро! І ніхто їх не дасть маловідомій компанії, що не володіє ні досвідом, ні тверезим поглядом на життя. Навіть польоти наукових автоматів країни намагаються фінансувати разом. Приклад — «Екзо Марс», який готують разом Європейське космічне агентство і Роскосмос.

— Просто порівняйте — одне місце в кораблі «Союз» для доставки астронавтів на МКС і повернення на землю стоїть зараз більше 50 мільйонів доларів, — каже заст. директора Інституту медико-біологічних проблем, директор експерименту «Марс-500», космонавт Борис Моруков.

Та що говорити, навіть США, що володіє найсучаснішими космічними технологіями і раніше 2030 навіть обліт Марса на пілотованому кораблі не планує. А тут 2023!

2. Безпека.

— Для будь-якої держави безпека екіпажів, що вирушають у політ — головний пріоритет, — пояснює мені заст. Директора експерименту «Марс-500» (імітація польоту на Червону планету) Марк Белаковскій. — Радянський Союз, а потім Росія з 1967 року розробляють системи життєзабезпечення, програми психологічної сумісності для космонавтів, які вирушають у таку складну експедицію. Проведено десятки великомасштабних експериментів. А що є у голландців?

Поки не створено навіть системи, яка б рятувала космонавтів від космічної радіації під час марсіанського польоту. Міжнародна космічна станція літає не дуже високо над Землею — на висоті близько 350 км. Планета хоч якось захищає станцію від випромінювання. При цьому на МКС є спеціальні екрани, що затримують радіацію.

Нинішні технології не можуть забезпечити благополучний переліт космонавтів до Марса.

— Швидше за все, вони загинуть не долетівши до Червоної планети, — пояснює Борис Моруков.

3. Життєзабезпечення.

Навіть якщо уявити, що голландська компанія в рекордні терміни, не маючи ні власних космічних технологій, ні досвіду по створенню корабля, на якому люди могли б жити 300 днів без підвозу води, повітря, продуктів та одягу з Землі, все ж зробить чудо, питання: а як забезпечити всім необхідним поселенців на Марсі?

Корабель — справа складна, але тут хоча б є заділи і у нас, і у НАСА. МКС — це по суті прообраз марсіанського планетольота. А хто і як за 9 років створить модулі, здатні забезпечувати життя поселенців на Марсі? Де брати електрику, воду, їжу?

Досвід тривалих польотів показав: для забезпечення нормального існування людини за межами Землі потрібно 10 кг вантажу на день. Це і вода, і повітря, і їжа, і різні книжки-фільми (без розваг людина теж існувати не може). Якщо «Марс Один» збирається відправити на Червону планету перших чотирьох поселенців, скільки вантажу вони повинні з собою взяти, щоб вистачило і на дорогу, і на життя на Марсі?

З 1998 року існує «Марсіанське суспільство» — організація ентузіастів, мета якої — довести, що на Марсі можна жити. Вони розробляють марсоходи, модулі для автономного існування. В американському штаті Юта з 2002 року працює Mars Desert Research Station, де моделюється марсіанська експедиція. Але навіть лідери «Марсіанського суспільства» не сподіваються на те, що реальна пілотована експедиція на Марс може бути здійснена в найближче десятиліття.

Підсумок.

Проектів, подібних «Марс Один» вже було безліч. Перший час їх творцям романтичні спонсори ще виділяли гроші. Потім фінансування закінчувалося. І тисячі людей, щиро повіривши в проект (а, як стверджує «Марс Один», на політ в один кінець на Червону планету записалися сотні землян) розчаровано повернуться до своїх повсякденних справ. Хіба що деяких з них «зберуть на підготовку» і компанія ще підзаробить на телешоу під умовною назвою «Вони летять на Марс без надії на повернення».

— Свого часу генерал Олексій Леонов вчив нас, молодих космонавтів, що горілка і жінки — не для дурнів, — каже Борис Моруков. — Я б перефразував цю мудрість: далекий космос — теж не для дурнів.

©  Новини України на Rivnist.In.Ua - незалежний погляд на новини в Україні та світі, зокрема: політика, суспільне життя, економіка, кримінал, події, спорт, культура.  2010-2022