Багато хто скаже, що терен даремна Кислятина, але вони будуть не праві, звичайно, звичайний терен не відрізняється великими плодами, пагони його суцільно покриті колючками, плоди терпкі і вельми кислі, а вже які непрохідні чагарники терну зустрічаються в природі! Але є й безперечні плюси, завдяки яким терен став відомий людині ще в Стародавньому Римі та Греції, це висока зимостійкість, посухостійкість, невибагливість до умов вирощування і до грунту, але головне це те, що все від коренів до плодів можна використовувати для лікування різних недуг.

Відвари з коріння, кори і деревини використовується як жарознижуючий, потогінний і протизапальний засіб, настоянки йдуть для полоскання горла і при зубних болях, як примочки при шкірних захворюваннях. Відвар з молодих квіточок терну використовує для своїх цілей розділ медицини — гомеопатія. Плоди ж, завдяки вмісту в них великої кількості дубильних речовин, непогано допомагають при розладах шлунка, як і всім відома черемха. З успіхом можна користуватися відварами з сухих (або заморожених) плодів, а примочки з соку допоможуть при лікуванні різних шкірних захворювань. Листя терну містять значну кількість аскорбінової кислоти, з них виходить дуже смачний і лікувальний чай.

Застосування терну широко й різноманітно не тільки в медицині. Здатність терну легко схрещуватися з аличею, сливою, абрикосом робить його незамінним для селекції стійких сортів цих культур. І.В. Мічурін використовував терен, як батьківську форму, для виведення сливи домашньої. В якості зимостійкої підщепи терен беруть при розмноженні абрикоса, персика і сливи, для цього використовують форми терну, що дають мало порослі. Рослини, щеплені на терен, відрізняються стриманим ростом і гарною приживлюваністю щепи з підщепою.

Плоди терну в першу чергу використовують для переробки, тут можна знайти страви на будь-який смак: варення, компот, повидло, мармелад, пастила і джем для ласунів. Квас, вино й наливки для цінителів міцніших напоїв, а замаринувавши недостиглі плоди терну, ви отримаєте майже маслини власного виробництва. У харчовій промисловості плоди терну використовуються для виробництва оцту і маринадів.

В даний час, завдяки роботі селекціонерів і садівників любителів, були виділені форми терну з більш великими і менш терпкими плодами. Плоди містять цукру (7-8%), органічні кислоти (1,5-3 %), дубильні речовини (до 1 %), пектин (до 1,5 %), багаті вітамінами С і Р. І все ж за смаковими якостями плоди терну сильно поступаються сливі, тому в свіжому вигляді їх вживають після заморозків.

Терн відноситься до сімейства Розоцвітих, роду Слива, найпоширеніший дикорослий вид цього роду. Зустрічається по всій середній смузі, в Поволжі, в Сибіру, великі зарості терну можна зустріти на Кавказі і Україні. Росте по лісових узліссях, ярах, на різних схилах і галявинах, де найчастіше зростає не по одиночці, а цілими групами. Сам по собі терен це багаторічний сильно розгалужений чагарник, висотою близько 2м, правда зустрічаються карликові форми (0,5 м) і досить великі дерева (5 — 8м). Може похвалитися потужною кореневою системою і щедрою кореневої порослю, яка дуже швидко розростається, перетворюючи терен в злісний бур’ян. Зацвітає до розпускання листя наприкінці квітня, набуваючи дуже декоративний вигляд. На замітку бджолярам — терен відмінний медонос. Плоди дозрівають в кінці літа і якщо їх не збирати будуть на гілках всю зиму. Завдяки значній самоплодності, терен дає урожай щороку, недарма в народі кажуть — «терновий кущ не буває порожній». Плодоносить вже з 3-4 річного віку, врожайність дорослої рослини 3-4 кг.

Якщо ви хочете посадити терен на своїй ділянці, почніть з вибору посадкового матеріалу, найкраще взяти у знайомих садівників-аматорів уже перевірені рослини. Розмножується терен легко: кореневими відводками, зеленими живцями, щепленням, насінням. Можна самому побути селекціонером і з дикорослих насаджень терну вибрати ті екземпляри, що найбільш сподобалися. Посадити краще відразу кілька рослин, щоб потім вибрати з них ті, що мають більш смачні і великі плоди. Щоб терен з часом не заполонив весь сад своїми коріннями, допоможе такий не хитрий, але дієвий прийом (перевірено на власному досвіді). При посадці стінки посадкової ями обкласти старими шматками шиферу або заліза, щоб вони трохи височіли над землею, а в глибину йшли на 1-1,2 м. У ямки можна додати трохи органіки, деревної золи, комплексні мінеральні добрива теж не зашкодять. Подальший догляд за терном такий же, як за іншими кісточковими культурами. Терн виключно невибаглива культура може рости як в тіні, так і на світлі, не вимогливий до грунтів, благотворно відгукується на підживлення, при тривалих засухах полив потрібен для збереження врожаю і якості плодів. Рано навесні терен обрізають, видаляють пошкоджені пагони і залишають 3-4 плодоносних гілки. Можна залишити один основний пагін, регулярно видаляючи бічні пагони, ви отримаєте деревце.

Терн чудова декоративна рослина придатна і для створення живоплоту. Можна зробити однорядну (між рослинами 0,5-0,7 м) або дворядну (між рослинами 0,8-1,0 м), низьку або високу. Відразу після посадки проводять сильну обрізку — над грунтом залишають 15см. На другий рік сильну обрізку повторюють, видаляючи слабкі пагони. У наступні роки, добившись густоти, бічні пагони видаляють, зростаючі вгору лише підрівнюють. Отримавши потрібну висоту, підтримують її щорічними обрізками.