За возз’єднання з Росією на референдумі в Криму проголосували 96,77 відсотка виборців. Про це повідомляє ІТАР -ТАСС з посиланням на голову комісії Верховної Ради з організації референдуму Михайла Малишева.
В АРК опрацьовано 100 відсотків бюлетенів. Ці дані наводяться без урахування Севастополя, який голосує окремо від Криму через особливий статус.

Референдум пройшов напередодні, 16 березня. Явка по Криму склала 81,37 відсотка (1274000 96 осіб). Захід пройшов у спокійній обстановці під наглядом співробітників органів правопорядку та самооборони.

Місцевим жителям пропонувалося відповісти на два питання «Ви за возз’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта Російської Федерації?» І «Ви за відновлення дії конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?». Питання в бюлетенях написані на трьох мовах: російською, українською та кримсько-татарською.

Після державного перевороту в Києві керівники АРК відмовилися визнавати самопроголошену владу. Депутати Верховної Ради республіки обрали главою республіки лідера руху «Російська єдність» Сергія Аксьонова, а 11 березня ухвалили декларацію про незалежність, яка дозволить юридично оформити входження півострова до складу Росії.

Російські депутати пообіцяли прийняти законодавчі рішення, необхідні для вступу Криму до складу РФ, в найкоротші терміни
Держдума пообіцяла поквапитися з законодавчими рішеннями по Криму.

Відповідну заяву опубліковано на сайті партії «Єдина Росія».
«Те, скільки людей прийшли на дільниці і проголосували за входження Криму до складу Росії, говорить саме за себе. Це відповідь всім, хто в ці дні намагався перешкодити жителям Криму самим визначати свою долю, своє майбутнє і майбутнє своїх дітей. І це майбутнє у нас спільне», — заявив віце-спікер Держдуми Сергій Неверов.

За підсумками обробки бюлетенів з трьох чвертей виборчих дільниць, 95,7 відсотка виборців висловилися за вступ республіки до складу РФ. Явка по Криму склала 81,37 відсотка, а по Севастополю — 82,71 відсотка.

Як стало відомо, Євросоюз вже склав чорний список російських чиновників і глав держкомпаній, проти яких будуть введені санкції через позицію Москви щодо відділення Криму від України. Про це пише «Комерсант».

Як розповіли виданню європейські та американські дипломатичні джерела, до переліку увійшли 130 осіб, у тому числі керівники «Роснефти» Ігор Сєчін і «Газпрому» — Олексій Міллер.

Очікується, що Міллер і Сєчин не зможуть в’їхати на територію Євросоюзу, а їх тамтешні активи будуть заморожені. Водночас санкції стосуються бізнесменів як фізичних осіб і не торкнуться діяльності компаній.

За словами віце-президента «Роснефти» Михайла Леонтьєва, дії Брюсселя — це «дурне, дрібне і очевидне заподіяння шкоди, насамперед, самим собі», оскільки від них постраждають західні партнери компанії. Представник «Газпрому» заявив, що введення візових обмежень проти Олексія Міллера «допоможе бізнесу європейських авіакомпаній: партнери будуть літати до нас».

Раніше світові ЗМІ писали, що в європейський і американський чорні списки, крім Сєчіна і Міллера, можуть увійти міністр оборони Сергій Шойгу, директор ФСБ Олександр Бортніков, глава адміністрації президента Сергій Іванов, віце-прем’єр Дмитро Рогозін, секретар Радбезу Микола Патрушев, радники президента Сергій Глазьєв і Владислав Сурков, голова комітету Держдуми з міжнародних справ Олексій Пушков, командувач Чорноморським флотом РФ Олександр Витко, лідер ЛДПР Володимир Жириновський, голова Ради Федерації Валентина Матвієнко і глава РЖД Володимир Якунін.