Телефонний дзвінок Володимира Путіна Бараку Обамі ще не говорить про зближення РФ і США в питанні України. Як передає ARD, російський лідер украй непередбачуваний. Цілком можливо, що він все-таки зробить вибір на користь військових дій в Україні. Як би то не було, зазначає телеканал, Москві з кожним днем все важче нав’язувати росіянам думку про небезпеку громадянської війни в Україні і про захоплення влади фашистами.

Насамперед, цікаво дізнатися, чи відбудуться вибори і, якщо так, то за яких обставин? В любому випадку, поки конфлікт між Україною і Росією триває. Але в ньому, принаймні, намітився якийсь зсув. Президент Путін несподівано зателефонував Бараку Обамі.

УДО ЛІЛІШКІС, кореспондент ARD: Надія вмирає останньою, як кажуть у Росії. Сподіватися можна завжди. Але про що саме йшлося в телефонній розмові, нам невідомо. У нас є тільки повідомлення прес-центру Кремля, є деякі ключові дані. Згідно з ними, Путін став ініціатором зустрічі двох міністрів закордонних справ Джона Керрі та Сергія Лаврова. Лавров сьогодні вже дав зрозуміти, які вимоги можуть бути висунуті, а саме: Україна має стати федеративною державою, в якій буде відведено належне місце російськомовній меншині. І Україна повинна пообіцяти, що ніколи не вступить у НАТО. Все це могло б стати підставою для надії, якби не військова загроза. Поблизу кордону перебувають до 40 тисяч російських солдатів. Будуються лазарети. Все це нагадує гру в покер. Ми зрозуміємо, хто блефує, а хто говорить правду тільки тоді, коли карти будуть лежати на столі.

Що взагалі спонукало Путіна до цього телефонному дзвінка? Тиск усередині країни? Санкції, які вже почали діяти?

УДО ЛІЛІШКІС: Дійсно, люди, пов’язані з областю економіки, сильно стурбовані. Показники — погані. Відтік капіталу — до 160 мільярдів. Рубль падає, інфляція зростає. Важливі товари, наприклад, зброя, програмне забезпечення, більше не поставляється. Звичайно, все це повинно турбувати будь-яку розумну людину. Але питання в тому, чи вплине це на Путіна. Або ж він залишить за собою всі можливості, включаючи можливість військових дій. Але він знає, що час іде. І він грає проти нього. З кожним днем, як Україна проявляє себе як нормальна держава, в якій партії складають умови, з кожним таким днем Путіну все складніше «штовхати» тут ідею, що країна стоїть на порозі громадянської війни і що до влади там прийшли божевільні фашисти. Коротше кажучи, ми цього не знаємо. Проблема в тому, що Путін втратив довіру Заходу. Ніхто вже не може передбачити його дії. І, я, на жаль, теж.