В Одесі прес-секретар УДАРу спалила на Вічному вогні георгіївські стрічки
Подивитись всі дописи у розділі: Новини регіонів. Розміщено: 01.04.2014 в 8:35.Прес-секретар обласної партії УДАР — Олена Балаба спалила кілька георгіївських стрічок на Вічному вогні біля пам’ятника Невідомому матросу в Одесі. Про це сама активіст написала на особистій сторінці у «ВКонтакте».
Інцидент стався 30 березня. Дії прес-секретаря УДАРу засудили журналісти, політики і прихильники одеського «Євромайдана». «Навіщо таке зараз? Чи означає це, що це ваша спільна позиція з фракцією? Ви навіщо на Алею Слави пішли, за цим?» — Цитує НТВ слова Наталії Перевалової, редактора Сьомого каналу Одеси.
При цьому, сама Балаба заявила, що нічого поганого в своїй акції не бачить. «Так, це я спалила три колорадські стрічки на Вічному вогні. І зробила це тому, що це притягнутий за вуха символ, а не «стрічка перемоги», придумана недалекими московськими піарниками», — заявила вона.
Як розповів глава місцевого відділення УДАРу Андрій Юсов, він вже не вважає дівчину членом партії. «Так, з початку революції ми не приймали жодних кадрових рішень і формально вона є прес-секретарем, але фактично працює в автономному режимі. Партія УДАР не підтримує подібні дії», — пояснив Юсов.
Раніше, того ж дня, учасники проросійського мітингу в Одесі закидали курячими яйцями прихильників «Євромайдана» на Потьомкінських сходах. Перші зустрілися з соратниками на Куликовому полі, другі — біля пам’ятника Дюку де Рішельє. З обох сторін було, в середньому, по три тисячі активістів. Того ж дня проросійські мітинги пройшли і в Донецьку. Його учасники — близько двох тисяч осіб — зажадали провести референдум про статус Донбасу.
Громадська акція з роздачі георгіївських стрічок, присвячена святкуванню Дню Перемоги у Великій Вітчизняній війні, стартувала в 2005 році. Символічний сувенір повторює чорно-жовте забарвлення на стрічці медалі «За перемогу над Німеччиною у ВВВ 1941-1945 років» і щорічно з 24 квітня по 12 травня безкоштовно розповсюджується більш ніж в 30 країнах, серед яких Росія, Грузія, Абхазія, Білорусь, Україна, Молдовія, Азербайджан та інші.
За словами організаторів акції, головна її мета — «прагнення у що б то не було, не дати забути новим поколінням, хто і якою ціною здобув перемогу в найстрашнішій війні минулого століття, чиїми спадкоємцями ми залишаємося, чим і ким повинні пишатися, про кого пам’ятати».