Що можна робити на Благовіщення, 7 квітня?

Подивитись всі дописи у розділі: Культура. Розміщено: 06.04.2014 в 12:38.
Що можна робити на Благовіщення, 7 квітня?
«На Благовіщення Бог благословляє землю, - казали у давнину люди, - але ніяких справ в цей день починати не можна»

У понеділок, 7 квітня, православні та греко-католики відзначатимуть свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Цього року день, коли архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про те, що вона народить Спасителя, припав на шостий тиждень Великого посту. Тиждень цей закінчується Вербною неділею (13 квітня) — Входом Господнім до Єрусалиму, а значить, «червоне яєчко Вже недалечко»…

Благовіщення наші предки вважали не тільки великим святом, але ще й початком нового хліборобського року. Адже в цей час Бог благословляє землю, пробуджуючи всі життєві сили природи. Правда, працювати, а тим більше на землі, 7 квітня суворо заборонялося, та й ніяких справ не можна було починати. У святковий день люди збиралися родиною за столом, пригощали рідних і кумів вином, пирогами з рибою, а також співали традиційні веснянки — щедрiвки, бажаючи один одному здоров’я, достатку та доброго врожаю в нинішньому році.

Якщо ніч напередодні свята видалася теплою і пройшов дощ, значить, влітку і восени не буде нестачі в хлібі і овочах

До одного з дванадцяти найбільших свят у році готувалися заздалегідь. Тим більше що клопоту навесні завжди чимало. Потрібно вимести після зими двір, побілити — підфарбувати хату, навести порядок в домі, перебрати одяг у скринях… Крім того, за старим звичаєм ввечері перед Благовіщенням господар спалював на подвір’ї старе взуття і зношені головні убори.

До речі, напередодні свята, 6 квітня, коли відзначається день пам’яті святого Захарія, наші предки визначали по погоді, чи буде рік врожайним. І якщо зазвичай пророкують за прикметами в денний час, то на Захарія це робили вночі. Так, якщо ніч видалася тепла, значить, влітку і восени не буде нестачі в хлібі і овочах. Багатий врожай обіцяє також тихий теплий дощик, коли вночі не чутно ні вітру, ні шуму води, а на ранок встаєш — земля щедро полита і світить сонце.

Господині на Благовіщення вставали ще затемна і поралися біля печі, щоб на честь свята побалувати смачними стравами. Причому вогонь у печі потрібно було розпалити без чиєїсь допомоги, бо брати в борг у сусiдiв вогонь на Благовiщення — великий грiх. Дівчата намагалися встигнути провести на світанку ще один кумедний ритуал: подружки відправлялися в ліс «трясти березу» і збирати під нею «сережки». Вірили, що, якщо закопати їх на городі, виросте хороший урожай капусти. Ну, а завдання чоловіків — вранці випустити з хліва всю худобу: щоб вона волю та весну вiдчула. Пасічники, які не виставили вулики на двір на Теплого Олексу (30 березня), обов’язково робили це на Благовіщення, якою б не була погода.

Свято традиційно починався з церковної служби, на яку йшли цілими сім’ями — і старий, і малий. Одягалися ошатно, причому в костюмі (у вишиті сорочки) обов’язково повинен був бути присутнім блакитний колір — Богородичний. Тих, хто залишався вдома через клопоти по господарству, вважали в народі безбожниками: «Це свято, що не можна працювати. Навiть птиця не несеться i кубла не в’є». Якщо побачить Бог, що пташка в цей день в’є гніздо, може навіть позбавити її на деякий час здатності літати, говорили люди.

За традицією після літургії в храмі освячують проскури. В давнину благовіщенські просфори зберігали за образами і використовували як цілющий засіб від лихоманки. Також їх перетирали і «пригощали» крихтами бджіл, щоб добре роїлися, а ще «сіяли» на полі: тодi сонячно ниву не минатиме. Ну, а якщо закопати на ріллі цілу просфору, вона захистить посіви навіть від граду.

Через пост на Благовіщення в гості ходити не належало. Відзначали свято у вузькому сімейному колі. До обіду подавали кілька рибних страв і червоне вино. Також господині пекли солодкі пісні пироги і особливе печиво — «галепі», — якому надавали форму плуга, борони, серпа або лапок лелеки. Цими коржиками зустрічали з вирiю лелек, які приносили весну. Побачивши в небі птахів, люди з радістю кричали: «Буську, буську! На тобi галепу, а менi дай жита копу!»

Дівчата на Благовіщення перший раз водили весняний хоровод — «кривий танець». Цей танець — символ вічності і, на думку багатьох етнографів, є найдавнішою веснянкою. Виконувати його належало так. Вийшовши на луг, подружки вибирали одну з дівчат — Лелю, прикрашали її зеленню, вплітали у волосся весняні квіти. Потім у землю вставляли три дерев’яних кілочка таким чином, щоб вони утворили трикутник. Дівчата бралися за руки, і Леля вела їх між кілочками. Вважалося, що в такому танці людина намагається пізнати сенс життя і таємницю смерті.

До речі, в деяких регіонах України, наприклад в Поліссі, співати веснянки до Благовіщення заборонялося, оскільки це могло перешкодити пробудженню рослин. «До Благовiщення як заспiвають, корiнь не оживе, — говорили на Житомирщині, — на голий лiс (поки на деревах не з’являться перші листочки. — Авт.) не спiвають». Втім, і спізнюватися з веснянками не радили, адже там, де звучать ці пісні, «град не поб’є посiвiв, дiвчата будуть швидше виходити замiж, вироста хороший льон».

Оскільки хлопців дівчата на «кривий танець» не запрошували, ті відправлялися в ліс… шукати пролiски. За старовинним повір’ям, парубок повинен зірвати квітку і заховати за пазухою, а коли на Великдень у храмі заспівають «Христос воскрес!» — дістати і покласти під образ: це принесе щастя.

Літні люди 7 квітня завжди звертали увагу на погоду: «Яка погода на Благовiщення, така й на Великдень буде». Сонячний день обіцяв багатий урожай. А ще в народі говорили: «До Благовiщення зими не клястися, бо вона ще может вернуться».

Після Благовіщення можна розпочинати роботи в полі. Старовинна приказка говорить: «Вiд Введення (4 грудня. — Авт.) до Благовiщення поратись в землі — грiх». Поля повинні відпочити і сили набратися, а «все, что посiють на Благовiщення, погано ростиме». І тільки після того, як Бог землю благословить, можна починати сіяти: «Господь вкладає голову в землю, щоб її розінріти».

А 8 квітня віруючі відзначатимуть Собор архангела Гавриїла. У народі архангела вважали не тільки благовісником, але і Володаря бліскавок. За легендою, блискавка з’являється в небі в той момент, коли архангел розриває хмари, щоб відшукати чортів, що в них ховаються. А грім гримить, якщо Гавриїл стріляє в нечисть з небесної гармати. Люди намагалися всіляко задобрити благовісника, попросити у нього захисту, щоб під час грози він вберіг від вогню їх будинки і посіви.

Саме з цього дня починалися польові роботи. Спочатку селяни йшли до церкви, щоб освятити зерно. Причому на службу приходили в ошатних сорочках, в яких останній раз були на причасті. Потім вдома змішували освячене зерно з посівним, зав’язували в новий рушничок хліб, і вирушали на ниву. Сіяти належало натщесерце, щоб хлiб вродив, і обов’язково з молитвою, щоб чиста нива була. Вважалося, що за тим, хто, працюючи в полі, лається, слідом ходить нечистий і бур’ян сіє.

Інші статті по темі:

Обговорити статтю на форумі



Loading...
©  Новини України на Rivnist.In.Ua - незалежний погляд на новини в Україні та світі, зокрема: політика, суспільне життя, економіка, кримінал, події, спорт, культура.  2010-2015