Кілька днів тому Росія і Іран домовилися про найбільшу угоду між ними. Загальна сума операції за поставки нафти з Ірану в обмін на російське обладнання і товари складе близько $ 20 мільярдів.

Ця угода безпрецедентна з кількох причин, і вона вирішує відразу кілька стратегічних завдань.

1. Підсилює інтеграцію Російської Федерації (РФ) зі стратегічним союзником — Іраном.

2. Збільшує контроль РФ над глобальним ринком енергоресурсів.

3. Завантажує російські нафтопереробні заводи додатковою роботою (робочі місця, зарплати, податки).

4. Дозволяє гарантовано збути великий обсяг російських товарів на експорт.

5. Третина оплати за іранську нафту буде здійснено у вигляді будівництва другого енергоблоку АЕС в Бушері. Надалі це дозволить постачати Іран сировиною і запчастинами для цієї АЕС.

6. Оскільки оплата буде товарна, то в цій угоді не беруть участь американські долари, хоча формально вартість угоди і оцінена в цій валюті.

З моєї точки зору, з усіх боків ця угода просто геніальна. Якби за всю 23-річну історію існування України хоч один український політик здійснив аналогічну по вигоді для країни угоду, то я б ініціював будівництво йому прижиттєвого пам’ятника. Але в Україні таких на жаль немає.