Дві тисячі років тому, Марк Туллій Цицерон вчив ораторів правильно жестикулювати. Найдавніший словник жестів, судячи з усього, належав римському ритору Квінтіліону, що жив у I столітті до н. е.

Національні родзинки

Тісний зв’язок жестів з мовленням наклав чимало расових, соціальних та індивідуальних відбитків. Національний характер багатьох жестів підтверджують красномовні факти. Так, англійці, італійці і росіяни по-різному махають рукою на прощання. Східні народи, на відміну від європейців, в момент привітання складають долоні перед грудьми, а конголезці взагалі дмуть на долоні.

Культурними нормами соціуму визначається також сила і частота жестикуляцій. Англійський психолог Майкл Арчіл, який вивчав мову жестів під час кругосвітньої подорожі, встановив: впродовж годинної розмови фін вдається до жестикуляції в середньому один раз, італієць — 80, француз — 120, а мексиканець -180 раз!.

Росіяни відрізняються відносною стриманістю — використовують приблизно 40 жестів на годину. Мова французів і латиноамериканців найбільш експресивна, причому «сигналять» вони обома руками.

Одниковий виразний рух означає у різних народів різні речі. Наприклад, жест, яким росіянин демонструє пропажу чи невдачу, у хорватів означає ознаку задоволення і успіху. Коли слов’яни крутять вказівним пальцем біля скроні, то мають на увазі дурість, а ось в Голландії це означає дотепну фразу. У Болгарії кивок головою вниз означає «ні», у нас — «так».

В Америці «бублик», утворений великим і вказівним пальцями, говорить: «Все в порядку» (о’кей), а в Японії він означає прохання зайняти монету.

Жести нещирості часто пов’язані з лівою рукою. Якщо на Сході протягнути нею їжу, гроші або подарунок, можна образити співрозмовника: ліва рука у тих, хто сповідує іслам, вважається «нечистою».

Ритуальні жести

Жести поділяють на ритуальні та емоційні. Ритуальні жести, в свою чергу, можна розділити на дві соціокультурні групи: жести Середньовіччя та Нового часу.

Ми й донині відтворюємо багато жестів, народжених в ті епохи, не знаючи, звідки вони взялися. Ці жести продукуються нашою генетичною пам’яттю: поцілунок, рукостискання, вручення подарунків…

Жести, що виникли у феодальні часи, відбивали особисту відданість васала сеньйору. До періоду лицарства належать такі жести:

— Коли сеньйор легко вдаряє рукою по плечу васала або мечем стосується плеча воїна, це означає прийняття людини під своє заступництво. Васал при зустрічі та прощанні вкладає обидві руки в руки покровителя, а той його обіймає і цілує.

— Підданий вручає сеньйору свою рукавичку як символ відданості, а той, на знак тісної дружби, надягає йому кільце. І навпаки, розрив відносин символізувався тим, що суперники і вороги жбурляли один одному рукавички та кільця.

І в наші дні при офіційному і публічному спілкуванні багато політичних діячів, підкреслюючи тісні контакти, обмінюються рукостисканнями, обіймами і поцілунками. Знамениті цілування Брежнєва з соратниками — типовий знак абсолютної довіри. Що стосується сучасного ділового світу, то подібний вилив емоцій далеко не завжди доречний.

Збереглися і ритуальні жести між чоловіком і жінкою, прийняті в епоху служіння прекрасним дамам. Він подає руку їй на знак захоплення її красою, цілує руку і схиляє коліно… Жести галантності, винайдені чоловіками, донині відображають особисту відданість і бажання служити жінці.

Друга культурна стадія пов’язана з епохою розвитку підприємництва, коли основною цінністю проголосили незалежність особистості. Майже перевелися жести «зверху вниз». Партнери при спілкуванні більше не укладають один одного в обійми, не поплескують по плечу, а торкаються до руки, до ліктя, поплескують збоку, що означає якийсь баланс у спілкуванні. Кисті працюють не по вертикалі, а по горизонталі. Якщо жестикуляція Середньовіччя символізувала певний контакт тіл і рук, то нові часи почали демонструвати партнерські відносини, підкреслюючи автономність співрозмовників.

Виникають жести, які не вимагають фізичного контакту:

— Чоловік притискає руку до серця — клятва вірності і поваги. Жест походить від інавгурації американського президента, висловлює відданість своєму народові і бажання служити йому.

— Обидві руки притискають до грудей — цей більш емоційний жест є вираженням щирості.

— Схиляння на одне коліно — служіння людині, що володіє великими достоїнствами. На відміну від пози в російській культурі — встати на обидва коліна: фігура поваленого, наявність деякого дискомфорту.

— Зустріч і прощання скріплюються простим рукостисканням, що позначає плідну співпрацю у спільній справі, а не тільки особисті симпатії;

— Зігнута в лікті і стиснута в кулак рука висловлює згуртованість і твердість у відстоюванні своїх позицій (традиційний жест різних лідерів, що закликає до боротьби).

Коли нинішній спортсмен кланяється публіці, він робить кивок головою і розводить руки в сторону — жест, що зберігся від гладіаторських боїв. Актори дуже схоже посилають повітряний поцілунок і низько вклоняються аплодують глядацькому залу, демонструючи любов і вдячність.

Емоційні жести

Емоційні жести, які ще називають експресивними або модальними, посилюють значення сказаного, відображають наш душевний накал. Відомий російський державний діяч початку XIX століття М. М. Сперанський говорив: «Рука може рухатися тоді тільки, коли вдарить в неї серце».

Проте, мовець повинен співвідносити прояв власних почуттів та емоційне забарвлення викладу матеріалу з манерою жестово-виразної демонстрації. Контроль дозволить уникнути невідповідності емоційного напруження і викладення теми. Щоб не вийшло так, як у Гоголя з учителем історії в комедії «Ревізор».

До емоційних відносяться деякі театрально-патетичні жести. Наприклад, положення стоячи, одна чи обидві руки на рівні плечей, злегка зігнуті в ліктях, означають, що оратор показує себе світу і заявляє про свою любов до оточуючих. Використовуються зазвичай в момент, коли градус пристрастей досягає апогею і за задумом мобілізує всіх присутніх.

Відомий жест Леніна: зверху, з трибуни, рука трохи вище голови розвертається і вказує в нескінченність, також адресований до багатьох.

Інші різновиди жестикуляції

Є в арсеналі у людей і жести позитивні, і негативні, і жести-коливання, і деякі інші жести.

Позитивні виражають захват, захоплення, радість, увагу, схвалення, згоду, подяку. Це і руки-обійми, і великий палець догори, і зчеплені кисті рук, і багато інших.

Негативні символізують розгубленість, сум’яття, невдоволення, обурення, переляк, страх, незгоду, недовіру, негативну оцінку, образу, загрозу. Руки, стиснуті в кулаки і зігнуті в ліктях, підняте вгору підборіддя позначають помсту. Руки, розведені в сторони і стислі внизу в кулаки — фігура безсилля, яка говорить, що людина хоче, але не в змозі помститися за завдану образу.

Жест прощання — рука зігнута в лікті і піднята вгору, відтворюючи рух маятника по горизонталі, — розділяє. Його широко стали використовувати, стоячи на Мавзолеї, члени уряду для привітання, проходячи повз «товаришів». Таким способом функціонери відокремлювали себе від людей, підсвідомо показуючи, що їм з ними в цьому житті йти в різні боки.

Жест закритості виражається в несвідомому прикритті рота рукою. Так голова уряду Є. М. Примаков сидів на нарадах, поклавши лікті на стіл і прикривши рот двома кулаками, а іноді і переплетеними пальцями.

Звичайна фіга, «комбінація з трьох пальців» — по суті, захисний жест, що відображає енергетичний, існуючую або ймовірний, напад.

Щоб підвищити свою комунікативну компетенцію, треба свідомо освоювати мову жестів. Особливо — деякі групи жестів, що виражають позицію людини в процесі спілкування, а також різні внутрішні стани мовців.

Серед них жести — дотику: поцілунок, погладжування, рукостискання, обійми, потирання кінчика носа та інші. На вибір подібних жестів впливає статус партнера, вік, стать, ступінь знайомства, приналежність до культури. Наприклад, рукостискання при спілкуванні чоловіків у момент вітання у німців і росіян, використовується частіше, ніж у англійців і американців. А поплескування по спині і плечу можливе тільки при соціальній рівності партнерів.

Декілька слів про етику

Жести-паразити, як і слова-паразити, вкрай небажано використовувати в спілкуванні: крутити гудзики, хапати за рукав, поправляти одяг, переступати з ноги на ногу і т. п. Взагалі, жести повинні бути органічними, стриманими, без різких широких змахів і гострих кутів — переважно округлі «сигнали» і лаконічна жестикуляція. Противна програма дій видає нервову, закомплексовану людину.

Щоб кожен день виглядати бездоганно в суспільстві, треба вчитися коректно тримати себе, стежити за своєю поставою і позою.

Етикет не рекомендує вказувати пальцем на людину або на який-небудь предмет, під час розмови крутити в руках різні предмети, барабанити пальцями по столу, хрустіти пальцями, чухатися, ритися в кишенях.