На сайтах вузів уже почали з’являтися нові розцінки на контрактне навчання. Хороша новина для абітурієнтів та їх батьків — більшість навчальних закладів вирішили не підвищувати вартість навчання на контракті в наступному році. Вони або залишили ціни на колишньому рівні (приміром, так вчинили в КНУ ім. Т. Шевченка, КІСІ, ХНУ ім. В. Н. Каразіна), або підвищили їх тільки на рівень інфляції за підсумками 2013 року, тобто на 0,5% (КНЕУ ім. В. Гетьмана, НАУ).

Одна з причин заморозки цін, яку озвучували багато вузів, — складна політична та економічна ситуація в країні. «Підприємства зупиняються, люди втрачають роботу… У нинішній ситуації підвищувати ціни ні до чого», — пояснює відповідальний секретар приймальної комісії ХНЕУ ім. С. Кузнеця Геннадій Холодний. Солідарні і інші. «Ціни і так немаленькі. Щоб не підвищувати їх, будемо оптимізувати витрати. Наприклад, по максимуму заповнювати потоки та групи, не відкриваючи нових», — розповідає проректор КНУ ім. Т. Шевченка Володимир Бугров.

Ще серед причин, за якими вузи не підвищують ціни, — конкуренція, бажання не відлякувати абітурієнтів. «Тих, хто зареєструвався на тести, менше, ніж рік тому (297090 проти 322133 у 2013-му). Конкурси будуть меншими, тому ми залишили ціни на рівні минулого року», — говорить проректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна Юрій Холін.

«Серед навчальних закладів існує конкуренція за контрактників, яких з роками стає набрати все складніше. Так, все більше наших абітурієнтів їдуть, приміром, до Польщі, Чехії, країн Балтії: освіта там коштує стільки ж або навіть менше, ніж у нас, а дипломи — європейського зразка і дають можливість працевлаштуватися за кордоном. Плюс — багато йдуть в приватні вузи, де дешевше», — розповідає проректор Київського нацуніверситету будівництва та архітектури Денис Чернишов. Ті університети, які поки не визначилися з ціною (наприклад, Києво-Могилянська академія), прогнозують, що теж залишать їх на колишньому рівні. «Вже кілька років в нашому вузі курс спрямований на збереження цін, а за деякими спеціальностями ми навіть знижуємо розцінки. Швидше за все, і цього року піднімати вартість контракту не будемо», — говорить керівник відділу з питань прийому та працевлаштування студентів НаУКМА Тетяна Лєскова.

Що диктує ринок праці?

Коли мова йде про контракт, важливо вибрати таку спеціальність, щоб після випуску бути затребуваним на ринку праці і не шкодувати про витрачені гроші. За словами керівника дослідницького центру міжнародного кадрового порталу «HeadHunter Україна» Уляни Ходоровської, багато компаній зараз орієнтовані на молодь, і ця тенденція зберігатиметься: «Роботодавцю набагато простіше найняти молодого фахівця і виростити кадр під потреби своєї компанії, ніж переучувати професіоналів. До того ж, це дешевше, і такий співробітник набагато лояльніший до компанії».

Однак, за словами експертів ринку праці, все ж можна виділити сфери, які більш відкриті для молоді, ніж інші. «Звичайно ж, це IT-сфера: профільні компанії створюють для студентів-програмістів освітні програми, а кращих беруть на роботу. Вони вже добралися навіть до школярів, для яких проводять семінари, — розповідає керівник відділу рекрутменту Smart Solutions Інна Степаненко. — Корпоративні університети для молодих створюють і великі агрохолдинги. Агробізнесу потрібні сучасні агрономи, техніки, зоотехніки, селекціонери». «Затребувані й виробничі спеціальності (наприклад, інженери), так як зараз всі процеси на виробництві модернізуються», — каже Уляна Ходоровська.

Також до списку затребуваних фахівців потрапили фінансисти, аналітики, фахівці, пов’язані з інтернетом, і навіть лікарі. «Брак лікарів є і зараз, але з роками, якщо серед лікарів не буде молоді, він буде тільки посилюватися. Старе покоління поступово йде, лікувати людей буде просто нікому, — каже коуч, HR-директор rabota.ua Наталія Бровченко. — Можна прогнозувати і затребуваність архітектурно-будівельних спеціальностей. Криза рано чи пізно закінчиться, і міста в будь-якому випадку будуть розвиватися».

Поради абітурієнтам

Вступайте в студентські організації

За словами Уляни Ходоровської, конкуренція серед молодих фахівців дуже висока. І щоб знайти роботу після вузу, потрібно наполегливо працювати над собою всі п’ять років. «Приєднуйтеся до міжнародних студентських організацій типу AIESEC, AEGEE або JCI Youth, — радить Наталія Бровченко. — По-перше, це корисно середовищем — ви опиняєтеся серед тих, хто прагне розвиватися. По-друге, в таких організаціях безліч тренінгів з особистісного розвитку. Також вони створюють соціальні проекти, і в свої 18-20 років ви зможете спробувати себе в ролі організатора, піарника або навіть керівника проекту. До слова, багато топ-менеджерів відомих компаній були членами подібних організацій».

Поглиблюйте знання

В процесі навчання ходіть на профільні тренінги, конференції, щоб отримувати актуальні знання. «Якщо у вибраній вами сфері можна проходити курси і отримувати міжнародні сертифікати, — робіть це. Загалом, поглиблюйте свої знання, робіть їх більш спеціалізованими», — каже Інна Степаненко.

Вчіть англійську

«Для тих, хто не знає англійської, дуже часто шлях буде закритим, наприклад, це стосується роботи в міжнародній компанії. Більш того, стартова зарплата може бути вище тільки тому, що випускник знає іноземну мову, — каже Інна Степаненко. — Їздите за кордон за програмами типу Work & Travel або на літні курси в закордонний вуз — така активність дуже цінується роботодавцями, вони бачать, що людина прагне до розвитку, а не чекає, поки йому щось запропонують».

Проходьте стажування

«Наприклад, щоб потрапити на роботу у великий міжнародний готель чи ресторан, випускникам профільних спеціальностей треба пройти мінімум три стажування під час навчання. Тому стажування — це must have. Це не тільки досвід у професії, а й можливість зрозуміти, чи подобається людині обрана сфера. Якщо починати стажуватися з перших курсів, то якщо студенту не сподобається його спеціальність, у нього буде можливість спробувати себе в чомусь іншому», — каже Уляна Ходоровська. «Стажуватися можна влітку. Як правило, інформація про літнє стажування з’являється на сайтах роботодавців у квітні-травні. Кілька літніх стажувань підряд — і у вас вже сформоване уявлення про бізнес в цілому, специфіку роботи департаментів, корпоративну культуру. Цей досвід дасть вам додаткові бали у конкурсному відборі кандидатів», — каже Інна Степаненко.

Вибрати професію допоможе список зі 100 справ

Ще не всі абітурієнти визначилися з вибором спеціальності, а йти кудись тільки тому, що та чи інша спеціальність модна, рекрутери не радять. Пропонуємо просту вправу, яка допоможе в цій справі. «Складіть список з 50-100 справ, якими ви любите займатися, — радить коуч, HR-директор rabota.ua Наталія Бровченко. — Знайдіть те спільне, що вас приваблює в цих справах і подумайте, в якій з професій можна всім цим займатися. Так ви зрозумієте, до якої діяльності ви схильні».

Держава повертає 15 % суми контракту

За словами незалежного фінансового консультанта Марини Довнич, кожен контрактник має право повернути частину грошей за навчання. Згідно ст. 166 Податкового кодексу, всі українці, які офіційно працевлаштовані, отримують зарплату, платять податок на доходи фізосіб, мають право на т. н . податкову знижку. Тобто платники податків можуть виключати певні витрати зі своєї річної зарплати. І серед цих витрат — плата за навчання у вузі, своє чи найближчого родича, наприклад, дитини. Звернемо увагу, що доходи приватних підприємців зарплатою не вважаються, і вони отримати знижку не можуть.

Скільки повернуть

«Якщо ви або ваша дитина вступаєте на контракт у цьому, тобто в 2014 році, то в 2015-му у вас є право отримати назад частину оплаченої вами вартості освіти в 2014-му, — пояснює Довнич. — Формула розрахунку досить складна, і в ній враховуються розміри зарплати, сплаченого податку, єдиного соцвнеску і річної вартості освіти. У середньому, можна повернути до 15% суми контракту».

Але є нюанс. Податкову знижку можна отримати на суму, яка не перевищує прожиткового мінімуму, помноженого на коефіцієнт 1,4, за кожен місяць навчання (у 2014 -му це 1710 грн). Тобто студент стаціонару за 10 місяців навчання має право отримати податкову знижку на суму максимум 17100 грн, а заочник за 12 місяців — 20 520 грн. І якщо він за рік заплатив більше, наприклад, 30 000 грн, то знижку отримає тільки з 17100 (або 20 520 грн).

Як отримати знижку

Скористатися правом на знижку може та людина, на кого оформлений договір з вузом (це може бути і сам студент, якщо він офіційно працює). «Бажано, щоб договір підписував той батько, у кого зарплата за рік більше річної вартості освіти, інакше вам повернуть менше грошей», — радить Довнич.

Щоб кожен рік повертати частину грошей на навчання, та людина, на яку оформлений договір, повинна до 31 грудня наступного року подавати до податкової інспекції за місцем прописки необхідні документи (тобто, щоб повернути гроші за 2014 рік, потрібно подати папери до 31 грудня 2015-го). Це довідка про доходи, оригінали та копії контракту, всіх платіжних документів, що підтверджують оплату навчання, свідоцтво про народження дитини або про шлюб, паспорт, копії всіх його заповнених сторінок та ідентифікаційний код. А вже у самій податковій, потрібно буде заповнити декларацію про доходи за звітний рік і додаток №6 до неї. Гроші повертають після закінчення 60 днів.

І остання порада. «Сплачуйте навчання в тому ж році, коли і буде проходити навчання. Наприклад, ваша дитина вступила в 2014 році. Перший семестр оплачується також в 2014-му. А от другий семестр, який почнеться наступного року, вам і треба оплачувати в 2015-му, в перших числах січня. В іншому випадку, якщо оплатити його в 2014 -му, податкова інспекція, швидше за все, відмовиться прийняти цю суму в розрахунок податкової знижки за 2015 рік. Тобто ви отримаєте до 15% від половини вартості навчання», — радить експерт.

Аттестат буде «важити» 60 балів

Остаточні умови прийому до ВНЗ поки що знаходяться на реєстрації в Міністерстві юстиції, проте вже відомі кілька змін, які чекають абітурієнтів. Так, за словами першого заступника міністра освіти і науки Інни Совсун, початок вступної кампанії перенесуть з 1 на 7 липня, тобто на подачу документів у абітурієнтів буде не чотири, як раніше, а три тижні — до 30 липня. Крім того, міністерство вирішило знизити «вагу» середнього бала атестата з 200 до 60 балів. «Спочатку пропонувалося звести бал атестата до 12, але ми вирішили, що це занадто різко», — каже Совсун.