Завтра парламент планує розглянути ряд законопроектів, покликаних захистити позичальників, які до кризи взяли валютний кредит. Причиною стало зростання проблемних кредитів, крім іншого, пов’язане із зростанням курсу долара протягом останніх декількох місяців.

Це вже не перша спроба прийняти подібний закон. У вересні 2011 р. Рада ухвалила закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про врегулювання відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг», який встановлював норму, згідно з якою при переведенні кредиту з валютного в гривневий для перерахунку повинен використовуватися валютний курс, який діяв при отриманні кредиту. Однак у реальній банківській практиці ця норма не використовувалася.

Зараз до цієї ідеї повернулися, оскільки з лютого по квітень курс долара, який до цього кілька років мало відхилявся від 8 грн. / $ 1, знову почав рости. Наприкінці квітня він становив 11,10 грн. / $ 1, і хоча після початку надходження в країну зовнішніх ресурсів зростання припинилося, і навіть відбувся деякий відкат назад, очікуваного повернення майже до колишніх значень і близько не сталося. Варто відзначити, що курс НБУ на сьогодні становить 11,87 грн за долар.

У тому числі з цієї причини в банківській системі відновилося зростання обсягу проблемних кредитів. За перші 4 місяці цього року вони зросли на 22 % ( портфель — на 12 %), частка зросла з 12,9 % до 14 %.

Захистити позичальників від валютних ризиків зголосилися відразу троє народних депутатів. Микола Рудьковський та Михайло Опанащенко (обидва позафракційні) розробили два законопроекти про конвертацію валютних кредитів у гривневі. Правда, ні в одному з документів не вказано, за яким курсом повинна бути проведена конвертація. Логічно припустити, що станом до початку девальвації, але в явному вигляді про це не сказано.

Крім того, Рудьковський спільно з Сергієм Терьохіним (« Батьківщина») заодно запропонували накласти мораторій на вилучення застави до моменту прийняття закону про конвертацію, і цей проект вчора був прийнятий Радою. А Опанащенко перейнявся податковим аспектом даного процесу. Справа в тому, що при списанні боргу або його частини позичальник зобов’язаний сплатити податок (17 % від суми). Депутат пропонує звільнити цю суму від оподаткування.

На думку президента фінансової групи «Автоальянс» Анатолія Отченаша, в підсумковому законі про конвертацію слід передбачити наступні можливості. 1) Позичальник має право в добровільному порядку передати предмет забезпечення і погасити весь кредит. 2) Позичальник має право на реструктуризацію кредиту в гривневий еквівалент за курсом на момент отримання кредиту. 3) Позичальник має право на отримання кредитних канікул з погашення тіла кредиту в межах строку дії кредитного договору. 4) Позичальники, що заклали квартири, в яких вони проживають, мають право на переважне право викупу цих квартир після їх вилучення по виконавчому виробництву в рамках 10-річного періоду за умови сплати за користування ними на рівні середньорічної 10 % дохідності від вартості неповерненого кредиту.

Банки, в принципі, не проти переведення кредитів у національну валюту, і навіть давно почали пропонувати робити це без всяких законів, але з одним застереженням — за умови підвищення процентної ставки до рівня, передбаченого для аналогічних гривневих кредитів. Інакше не зовсім зрозуміло, з яких ресурсів банки будуть повертати валютні депозити тим же громадянам, про яких так турбуються народні депутати.

Законопроекти ж по-різному описують, що робити зі ставкою. У документі Рудьковського про це взагалі ні слова, у проекті Опанащенко ставка договірна, але не вище подвійної облікової ставки НБУ на 3 березня (тобто 13 %, що можна порівняти з кредитною ставкою по валютних кредитах і істотно нижче ставки по гривневих кредитах ). Отченаш пропонує використовувати діючу валютну ставку + 3 п.п. На його думку, це стимулюватиме банки знижувати ціну грошей.