Тристоронні газові переговори України, Росії та Єврокомісії не принесли результату. «Газпром» оголосив, що з 16 червня вводить режим передоплати за газ для України. Москва вимагає погасити заборгованість за блакитне паливо, а Київ наполягає на прийнятній ціні газу. Представники українського «Нафтогазу» готові зустрітися з «Газпромом» у міжнародному арбітражному суді — російською стороною вже поданий відповідний позов.

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан за підсумками переговорів у Києві, які тривали до 3 години ночі, заявив, що Росія не була налаштована знайти ринковий компроміс щодо газу і не йшла ні на які конкретні пропозиції Європейської комісії. Глава «Нафтогазу України» Андрій Коболєв пояснив: ЄС запропонував встановити тимчасову проміжну ціну на рівні 326 доларів за тисячу кубометрів газу, але російська сторона не дала відповіді на цю пропозицію. Коболєв додав, що «Нафтогаз України» готовий почати розгляд у Міжнародному арбітражному суді в Стокгольмі. Відповідний позов вже поданий до цієї інстанції «Газпромом», повідомляє РИА «Новости»:

«Газпром» розраховував отримати від Києва борг у розмірі майже двох мільярдів доларів до 10 ранку за московським часом 16 червня. О 10 годині 9 хвилин компанія розповсюдила серед російських засобів масової інформації прес-реліз, в якому йдеться про переведення поставок газу на Україну в режим передоплати.

Крім першого траншу в 2 мільярди доларів, Москва також вимагає оплати всього боргу за поставки газу — понад п’ять мільярдів. З цієї суми в кінці травня було виплачено тільки 783 млн доларів. Київ наполягає на прийнятній ціні за газ, вважаючи нинішню «політичною».

Останні раунди тристоронніх газових переговорів демонструють, що Євросоюз дистанціюється від позиції України, вважає президент київського Центру «Стратегія ХХI», директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар:

— Російська сторона висунула наприкінці минулого тижня своєрідний ультиматум і Європі, і Україні: якщо будуть здійснюватися реверсні поставки газу на Україну, то Росія буде скорочувати поставки блакитного палива країнам ЄС. Така позиція Росії стала можливою через те, що в Брюсселі немає цілком адекватного розуміння ситуації. Справа в тому, що Росія веде гібридну війну не тільки проти України, а й проти Європейського союзу. Однак у випадку з ЄС використовується не військовий, а інформаційний та енергетичні компоненти. У Москві чітко прорахували, що головне для Єврокомісії (ЄК) — забезпечити комфортне проходження зимового сезону і комфортну температуру для європейських споживачів газу. Це абсолютно не представляє особливої цінності для Росії, оскільки для неї головна цінність — це своєчасний грошовий потік, а, крім усього іншого, Росія традиційно використовує енергоресурси, зокрема газ, як інструмент здійснення впливу на європейську сторону. І в цьому сенсі Кремль якраз зараз намагається довести необхідність реалізації проекту «Південний потік» (цей газопровід покликаний істотно скоротити транзит газу через Україну), який, по суті, заблоковано Єврокомісією.

Можна сказати, що цей адекватний крок ЄК з призупинення проекту (зокрема, Болгарія на вимогу ЄС тимчасово припинила роботу з будівництва газопроводу) дав ефект, але разом з тим в Москві усвідомили, що дії ЄК поза рамками певної системи. Той факт, що ЄК не припинила проект, а лише призупинила його, додає оптимізму російській стороні, що з новим складом ЄК, який з’явиться через кілька місяців, проект буде продовжено. Все це дає можливість Росії проводити таку безкомпромісну політику і щодо питань, пов’язаних з поставками газу на Україну і газовим транзитом. Найголовніше, що Москва не відчуває на останніх раундах переговорів консолідованої позиції Європейської комісії та України. Більш того, сам ЄС підштовхує до двостороннього формату переговорів. Власне, це і служить підставою для все більш зухвалих заяв і дій російської сторони.

Розгнуздана позиція «Газпрому» стала можливою через те, що, незважаючи на неодноразові заяви ЄК про те, що розслідування завершено, його результати ось-ось будуть оприлюднені і «Газпрому» загрожують великі санкції (10-15 мільярдів доларів) за антиконкурентну поведінку на європейських газових ринках, незважаючи на це ЄК досі нічого виразного з цього приводу не повідомила. Розслідування у Брюсселі відносно «Газпрому» було завершено ще в минулому році. Таким чином, ми бачимо, що існує неузгодженість в роботі ЄК, зокрема, між директоратами, що відповідають за різні напрямки. І це сприяє тому, що «Газпром» і російська влада продовжує атакувати Україну, діючи на газових переговорах нахраписто, ігноруючи існуючі норми і відмовляючись йти на жодні компроміси. У даному випадку вони розглядають ЄК як слабкого гравця, тому що каденція Єврокомісара Гюнтера Еттінгера і цього складу ЄК завершується.

Якщо середня експортна ціна «Газпрому» для експорту палива в так зване далеке зарубіжжя на 2014 рік визначена в $ 372 за тисячу кубометрів, то навряд чи ціна для України повинна бути вище цієї позначки, а Єврокомісар Гюнтер Еттінгер говорить про $ 390. Десь $ 350 за тисячу кубометрів — це максимальна ціна для України з точки зору сьогоднішніх реалій газового ринку. Якщо враховувати ще один фактор, а саме те, що сьогодні на спотовому ринку Європи ціни на газ нижче $ 268,5, то середньозваженою ціною для України може бути $ 320-330 за тисячу кубометрів. Звичайно, складно спрогнозувати результат розгляду українського позову в Стокгольмському арбітражі, та й не буде він називати якусь ціну. Суд просто у своєму вердикті назве суму переплат, яку повинен буде компенсувати Україні «Газпром». Ми бачимо, що Москва в цьому контексті проводить кампанію такого інформаційно-психологічного тиску. Крім претензій за контрактом купівлі-продажу, українська сторона може виставити і претензії щодо невиконання «Газпромом» транзитного контракту, в якому зафіксовано зобов’язання «Газпрому» транспортувати через українську ГТС не менше 110 млрд кубометрів газу на рік. Це не раз не виконувалося за весь період дії десятирічного контракту (був підписаний між «Нафтогазом» і «Газпромом» у січні 2009 року).

Оскільки в ході українсько-російських переговорів за посередництва ЄС і впродовж загалом останніх трьох років, ще при колишньому уряді Миколи Азарова, Україні не вдалося переконати Москву в необхідності перегляду контракту, то арбітражна інстанція залишається, напевно, своєрідним маяком. Хочемо ми цього чи не хочемо, хоче чи ні цього «Газпром», але висока ймовірність, що сторонам доведеться пояснювати в Стокгольмському арбітражному суді, — констатує директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар.

Позиція Росії щодо «газового питання» буде визначена після зустрічі глави «Газпрому» Олексія Міллера і міністра енергетики РФ Олександра Новака з президентом Володимиром Путіним — повідомляє «Інтерфакс» з посиланням на віце-прем’єра уряду Аркадія Дворковича. За його словами, і Новак, і Міллер вже прилетіли до Москви з Києва. О 14.30 за московським часом вони виступлять на прес-конференції, а двома з половиною годинами раніше (о 12 годині за московським часом) з журналістами у Відні спілкуватиметься голова комісії ЄС з енергетики Гюнтер Еттінгер.