Токіо проявив чудеса дипломатичної еквілібристики

Подивитись всі дописи у розділі: У світі. Розміщено: 18.06.2014 в 19:14.
Токіо проявив чудеса дипломатичної еквілібристики
Сіндзо Абе і Володимир Путін

Відразу ж після свого повернення в прем’єрське крісло в кінці 2012 року Сіндзо Абе оголосив пріоритетом поліпшення відносин з Москвою. Проте конфлікт навколо України мало не поставив хрест на його планах: через тиск партнерів по «сімці» Японія змушена була ввести проти Росії санкції. Втім, Токіо проявив чудеса дипломатичної еквілібристики, зумівши і задовольнити вимоги лідерів G7, і не посваритися з Москвою.

Останній раз Сіндзо Абе і Володимир Путін бачилися під час Олімпіади в Сочі. До цього з моменту вступу Абе на посаду в грудні 2012 року вони зустрічалися чотири рази. Частота політичних контактів на вищому рівні вже свідчить про важливість російського напрямку для японського прем’єра.

П’ята, сочинська зустріч — особлива. Абе був єдиним лідером «сімки», який зважився бути присутнім на Олімпіаді і не став, як Барак Обама, посилатися на напружений робочий графік. У Москві, безумовно, оцінили таку позицію японської сторони. Зустрічаючи гостя, російський президент подякував йому за увагу до спортивного свята в Сочі.

Знайшовся час і для розмови про двосторонні відносини. Під час цієї бесіди Путін із задоволенням нагадав про створені механізми взаємодії двох країн на політичному рівні: і по лінії МЗС, і по лінії міністерств оборони. «Росія і Японія — це природні партнери. Японія — наш добрий сусід. У нас поступально і в позитивному ключі розвиваються двосторонні відносини. Ми співпрацюємо в цілому ряді міжнародних організацій, співпрацюємо вельми успішно і плідно», — сказав президент.

Автор «абеномікі», в свою чергу, позначив один з пріоритетних напрямків економічного співробітництва двох країн — високі технології. У бесіді з Путіним Сіндзо Абе з гордістю повідомив, що на майданчиках Ігор встановлено більше 12 тисяч одиниць відео-та аудіоапаратури японської компанії Panasonic, включаючи найсучасніші світлові табло великого розміру. Тепло згадав він і про те, що після Фукусіми Росія прийняла у себе чемпіонат світу з фігурного катання, який повинен був проводитися в Токіо. До речі, в подяку японські спортсмени на церемонії відкриття сочинської Олімпіади вийшли на стадіон і з російськими прапорами. Крок, може, не дуже узгоджується з формальними правилами, але, безумовно, яскравий.

Зустріч Путіна і Абе також почалася з яскравого «неформального» моменту. Коли кортеж прем’єра під’їхав до входу в резиденцію, Путін вийшов на вулицю, ведучи з собою на повідку собаку японської породи акіта-іну на прізвисько Юме (Мрія — по-японськи). Цього пса російський лідер два роки тому отримав у дар від північно-східної префектури Японії на знак подяки за допомогу, надану постраждалому від землетрусу і цунамі регіону. Цуценя Путіну передав на полях саміту G20 в Лос-Кабос тодішній прем’єр-міністр Японії Есіхіко Нода.

Вже зайшовши в будівлю, Абе погладив Юме, сказавши по-російськи: «Хороша собака». «Так, але іноді і кусається», — попередив його Путін. І гість, і господар посміхалися, демонструючи, що зустрічаються вони як старі знайомі. Пізніше автори японського прес-релізу особливо підкреслили, що під час зустрічі лідери дружньо зверталися один до одного на ім’я.

За цією зустріччю уважно стежили не тільки на Заході, але і в Китаї. В останньому — з певними ревнощами, що виразилося в досить їдких коментарях китайської преси. Більд-редактори багатьох видань вибрали в якості ілюстрації фотографію схилившегося Абе, який як би вітається з Юме. Навколо «собачої теми» і слів Путіна «іноді кусається» щосили повеселились і блогери.

«Попередження Путіна Абе було натяком. Раніше ця собака належала вам, але зараз вона належить мені, тепер я її господар, і тримайтеся від неї подалі. Також і з чотирма північними островами», — написав експерт з проблем китайсько-японських відносин Сюй Цзінбо, що порахував сцену в резиденції Путіна алегорією проблеми Курильських островів. Пожартував китайський автор і з приводу імені собаки: «Мрія Абе залишиться на території Росії, тому що для його мрії потрібно змінити післявоєнний світовий порядок, а не просто подарувати собаку».

Роз’яснення про те, що російсько-японське співробітництво не спрямоване проти Китаю з часом дав особисто Путін. «У нас свої відносини з Японією, у Китаю свої відносини з Японією, — заявив президент на зустрічі з керівниками провідних світових інформаційних агентств в рамках Міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі. — У нас немає підстав обмежувати наші зв’язки з Японією».

Японії потрібна Росія

Тим часом не буде перебільшенням сказати, що «стратегічний поворот» до Росії Абе зробив з оглядкою на Китай і на проблеми з іншими сусідами по регіону. У результаті загострення територіальних суперечок китайсько-японські відносини виявилися буквально на нулі. Не хоче зустрічатися з Сіндзо Абе і президент Південної Кореї Пак Кин Хе. Погіршення відносин Сеула і Токіо спровоковані японськими претензіями на контрольований Кореєю архіпелаг Токто (Такесіма), а також розбіжностями щодо оцінок історії. Корея також критикує політику кабінету Абе з модернізації збройних сил. Щоб не опинитися в Східній Азії в ізоляції, Японія посилює «російський вектор» своєї зовнішньої політики.

Крім геополітичних міркувань, це відповідає й інтересам японського бізнесу, який активно бере участь у різних комерційних проектах на російському Далекому Сході. Хоча економіка Японії не дуже сильно залежить від поставок російських ресурсів, ставка на скорочення залежності від атомної енергетики змушує японський уряд шукати можливості збільшення поставок енергоресурсів з Росії.

Санкції упівсили

Цінність відносин з Росією втримала кабінет Абе від різких кроків після того, як Захід оголосив про санкції у зв’язку з «анексією Криму». Спочатку міністр закордонних справ Фуміо Кисида навіть заявляв, що Японія взагалі не збирається вводити санкції проти Росії. Однак потім, явно не без тиску з боку США, Токіо таки оголосив про пакет обмежувальних заходів.

У відповідь на приєднання Криму були припинені японсько-російські консультації про пом’якшення візового режиму. «Замороження» торкнулася і переговорів про укладення трьох договорів — про інвестиційне співробітництво, про співробітництво в освоєнні космосу і про запобігання військової діяльності. Покарання умовне — до моменту оголошення санкцій переговори так і не були розпочаті. Японія також оголосила про «тимчасове припинення видачі в’їзних віз 23 представникам офіційних структур РФ та іншим особам». Правда, хто увійшов до цього списку і наскільки значущі ці персони, — невідомо.

Водночас японське керівництво постаралося підсолодити пілюлю, яка і без того не була надто гіркою. Як заявив генеральний секретар кабінету міністрів Есіхіде Суга, Токіо не буде перешкоджати розвитку культурного та економічного обміну між двома країнами.

Навіть перенесення візиту до Росії міністра закордонних справ Фуміо Кісіда японська сторона «нейтралізувала» тим, що Москву відвідав один із близьких соратників Абе, секретар Ради національної безпеки Японії Сетаро Яти. Мабуть, політик спробував запевнити російське керівництво в тому, що формальне слідування у фарватері Заходу не означає, що Японія готова жертвувати стосунками з Росією.

Подібні ж сигнали (намір японської сторони не знижувати інтенсивність контактів) передавалися і в рамках «другої доріжки» — на зустрічах експертів, наукових і економічних форумах. Анітрохи не постраждав від подій на Україні регулярний Російсько-японський інвестиційний форум. На чергову таку зустріч (шосту за рахунком) з’їхалася рекордна кількість учасників — понад 1000 осіб. Російська делегація налічувала понад 200 членів, включаючи голову компанії «Роснафта» Ігоря Сечіна і першого віце-президента ВАТ АК «Транснафта» Юрія Лісіна. З письмовими привітаннями до представників ділових кіл звернулися Володимир Путін і Сіндзо Абе.

Гра навколо України для Японії абсолютно чужа. Брати участь у ній Токіо абсолютно не хоче. Але і вийти з неї Японія не може, оскільки для неї важливі добрі відносини з Вашингтоном. «Якщо японсько-американського союзу буде завдано шкоди внаслідок підтримки японською стороною Росії, це призведе до ще більшого посилення позиції Пекіна щодо Японії», — так пише про нинішній складний вибір Сіндзо Абе провідна економічна газета «Ніхон кейдзай симбун». Як довго Абе вдасться йти в строю, але не в ногу покаже час.

©  Новини України на Rivnist.In.Ua - незалежний погляд на новини в Україні та світі, зокрема: політика, суспільне життя, економіка, кримінал, події, спорт, культура.  2010-2022