Верховна Рада вчора прийняла в другому читанні новий Закон «Про вищу освіту» — «за» проголосувало 276 депутатів. За словами голови Комітету ВР з питань науки і освіти Лілії Гриневич, спроби прийняти цей закон тривали п’ять років. Його головна мета — інтеграція в європейський освітній простір. Новий закон значно розширює права вузів (наприклад, вони можуть самостійно розпоряджатися своїми фінансами), але в той же час зобов’язує їх бути більш відкритими (скажімо, публікувати на своїх сайтах всю фінансову звітність, дисертації вчених). Зміняться і процедура вступу до вузів і розподіл бюджетних місць — тепер вуз буде отримувати держфінансування залежно від того, чи підуть до нього абітурієнти.

Закон набуде чинності через місяць з дня його публікації. Але це не означає, що все відразу стане по-новому. Наприклад, вступна кампанія, яка розпочнеться 11 липня, пройде за старою схемою.

Спеціалістів прирівняли до магістрів

Після того, як новий закон вступить в силу, ступені, які присуджуються студентам, молодим вченим, академікам, в українській системі освіти будуть такими ж, як і в багатьох європейських країнах. Так, зникне ступінь молодшого спеціаліста, спеціаліста та кандидата наук, і відтепер вони будуть такими: молодший бакалавр (на них будуть навчати в коледжі), бакалавр, магістр, доктор філософії і доктор наук. До слова, щоб отримати диплом магістра, не виключено, що доведеться проходити єдиний державний кваліфікаційний іспит — можливість його проведення прописана в новому законі, а порядок того, як він буде проходити, встановлює Кабінет міністрів. Зараз магістра отримують після держіспитів та захисту диплома.

Ті, хто зараз навчається на спеціаліста або збирається вступати, отримають дипломи спеціалістів, але вони будуть автоматично прирівняні до магістрів. Те ж саме і з молодшими спеціалістами: вони довчаться, і їх, після вступу закону в силу, прирівняють до молодших бакалаврів. До слова, останній раз молодших спеціалістів та спеціалістів вузи наберуть у 2016 році.

Крім того, з нашої освіти зникнуть такі поняття, як акредитація вузів (будуть просто університети, інститути, академії, коледжі), а також неповна, базова та повна вища освіта. Замість цього, як у багатьох європейських країнах, у нас впроваджується трирівнева система освіти: відтепер буде початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, перший рівень — бакалаврський, другий — магістерський і третій — для майбутніх PhD-студентів. Також у нас ще буде науковий рівень для майбутніх докторів наук.

Навантаження у годинах перерахують у кредити

Новий закон полегшить іноземним вузам розуміння наших ступенів, навчального навантаження, завдяки чому спроститься академічна мобільність. Для цього, згідно з новим законом, вводиться поняття кредиту ЄКТС — одиниці виміру обсягу навчального навантаження студента, яка використовується в Болонській системі, і чітко прописується, скільки кредитів повинен набрати учень для отримання диплома (обсяг одного кредиту ЄКТС — 30 годин). Наприклад, бакалавр повинен набрати 180-240 кредитів, магістр — 90-120. При цьому інформація про перелік предметів, оцінки з ним і число кредитів ЄКТС будуть вказуватися в додатку європейського зразка до диплому.

Міносвіти поділиться повноваженнями

Реформа вищої освіти передбачає громадський контроль над якістю освіти. Так, в системі освіти з’являється Національне агентство з забезпечення якості освіти, до якого переходить значна частина прав і повноважень Міністерства освіти. Відповідно до закону, агентство аналізує і стежить за якістю вищої освіти, формує критерії його оцінки (по них можуть формуватися рейтинги вузів), акредитує вузівські спеціальності, навчальні програми, проводить експертизу, на підставі якої готує висновок для МОН, дає ліцензію вузу на відкриття нової спеціальності чи ні. Також, при узгодженні з агентством, затверджуються стандарти вищої освіти.

До складу агентства увійдуть 25 осіб: дві людини делегуються від Національної академії наук і по одному — від кожної галузевої академії наук, також буде тринадцять представників вузів, три людини — від роботодавців і ще дві — з числа студентів зі студентських організацій. При цьому до складу агентства не можуть входити керівники НАН, вузів або їх заступники, плюс — одна і та ж людина не може бути в його складі більше, ніж два терміни (всі члени обираються на три роки). До слова, перший склад агентства повинен сформуватися протягом трьох місяців з моменту вступу закону в силу, а всі члени першого складу обираються на 2-4 роки.

Дисертації і дипломи викладуть в мережу

Відтепер багато процесів в освіті стануть прозорими. Наприклад, один з них — атестація магістрів, майбутніх докторів філософії і докторів. Відповідно до закону, захист їхніх робіт повинен проходити відкрито, тобто на них може бути присутнім будь-яка людина. При цьому присутні на атестації можуть вільно записувати або знімати на відео весь процес, а самі дисертації з відгуками опонентів повинні публікуватися на веб-сайтах вузів (один із способів боротьби з плагіатом і псевдовченими).

Зобов’яжуть працювати більш прозоро і вузи. Зокрема, закон вимагає від адміністрації навчальних закладів публікувати на сайті університету бюджети та їх проекти, інформацію про майно установи, проведення тендерів, штатний розклад, фінансові звіти, звіти про використання та надходження коштів, кошторису на поточний рік і т. д. Також відтепер будь-яка передача власності вузів, бюджет повинні обговорюватися на зборах трудового колективу вузу.

Чергова новинка — вузи повинні будуть запровадити внутрішній моніторинг якості освіти та щорічно публікувати на своїх сайтах його результати (з оцінками своїх студентів, викладачів та інших науково-педагогічних кадрів). Тобто абітурієнти, студенти інших вузів і роботодавці зможуть їх побачити, зробивши певні висновки. Розробники закону впевнені, що це буде стимулювати вузи підвищувати якість своїх послуг.

Ще одне нововведення — тепер кожна людина через сайт МОН зможе подивитися, чи є у вузу ліцензія, сертифікати про акредитацію, а також перевірити справжність диплома про вищу освіту. Все це буде можливо завдяки даним з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка включатиме в себе Реєстр вищих навчальних закладів (відкритий для всіх), Реєстр документів про вищу освіту (обмежений доступ, але він дозволить перевірити справжність диплома) та Реєстр сертифікатів ЗНО (доступ під час вступної кампанії).

Вузи стануть автономними

Новий закон багато в чому розв’язує руки університетам, роблячи їх автономними і незалежними. Так, вузи зможуть самостійно розробляти і впроваджувати освітні, наукові програми, спеціалізації, засновувати на своїй базі наукові парки, підприємства, які займаються науковою або інноваційною діяльністю (наприклад, стартапи, бізнес-інкубатори і т. д.). Крім усього, що стосується освітньої та наукової діяльності, навчальні заклади будуть вільні і у фінансовій діяльності. Так, у вузів з’являється право самостійно розпоряджатися своїми доходами (при цьому гроші, отримані від плати за навчання, не можуть бути вилучені в дохід державного та місцевих бюджетів), відкривати поточні та депозитні рахунки в банку, брати кредити. Варто відзначити, що закон передбачає додаткові привілеї для університетів зі статусом національних і дослідницьких. Наприклад, право на пріоритетне фінансування з держбюджету, можливість перерозподіляти місця держбюджету в рамках однієї галузі знань, але не більше 5% від усієї кількості бюджетних місць.

Але в той же час, разом з автономією передбачений і контроль над діяльністю вузів. Як вже було сказано вище, всі документи про свої фінанси, майно вузи зобов’язані публікувати на своїх сайтах, щоб громадськість могла контролювати їх, плюс — вони зобов’язані створити внутрішню систему забезпечення якості освіти. До того ж, обирати ректора у вузі будуть кожні п’ять років (у старому законі — 5-7 років залежно від того, має вуз статус національного чи ні). Зміниться і процедура його обрання: тепер його будуть обирати на прямих виборах всі викладачі та представники від студентів (у старому законі процедура обрання чітко прописана не була). А з тим, хто набрав більше 50%, і підпишуть контракт.

Закон спрощує і академічну мобільність. Так, в ньому сказано, що університети приймають остаточне рішення про визнання іноземних дипломів і ступенів під час прийому на навчання або роботу (раніше потрібно було проходити процедуру нострифікації через МОН, яка могла затягнутися на роки, а іноді випускнику або професору із закордонного вузу взагалі пропонували пройти повторний захист). Завдяки цьому університети зможуть безпроблемно запрошувати іноземних викладачів, впроваджувати гостьові курси, плюс — це дозволить платити іноземним професорам відповідні їх науковому рівню зарплати.

Бюджетні місця розподілятимуть по-новому

Кількість бюджетних місць залишається колишньою — їх має бути не менше ніж 51% від усієї кількості випускників. Однак процедура їх розподілу буде дещо інша. Так, до 1 січня 2016 80% від загального числа бюджетних місць для бакалаврів буде розподілятися на підставі показників минулого року і пропозицій університетів, інші 20% — за підсумками подачі заяв під час вступної кампанії, в залежності від того, куди підуть абітурієнти з хорошими результатами ЗНО. При цьому на безкоштовні місця може розраховувати навіть приватний вуз.

З 1 січня 2016 процедура буде такою: свої заяви про надходження абітурієнти повинні будуть подавати не до вузу, а в УЦОЯО. Там вони будуть вказувати спеціальності, куди хотіли б вивчати, і вузи, виставивши їх у пріоритетному порядку. За результатами ЗНО буде формуватися загальний рейтинг абітурієнтів по кожній з спеціальностей, і на його підставі вони і розподілятимуться за обраними вузам на місця держбюджету. І якщо абітурієнт вступить, вуз отримає фінансування. Скажімо, держзамовлення на юристів — 1000 місць, а цю спеціальність хочуть отримати 5000 чоловік. Залежно від того, в які вузи підуть ті, хто проходить за результатами ЗНО на бюджет, в той вуз і підуть держгроші.

Для пільговиків на кожній спеціальності виділятиметься не більш 5% бюджетних місць.

У вуз — тільки через ЗНО

Нарешті чітко встановлено, що до вузу на перший курс можна вступити тільки за сертифікатами ЗНО, здавши зовнішнє незалежне тестування (випускники коледжів, майбутні магістри, доктора філософії вступають за результатами вступних іспитів). Як і колись, конкурсний бал абітурієнта буде сумою балів сертифікатів ЗНО, середнього балу атестата, результатів творчого конкурсу (у випадку, якщо його треба здавати) та додаткових балів за досягнення у навчанні (наприклад, за перемогу на всеукраїнському етапі олімпіад, конкурсі Малої академії наук або успішне закінчення підготовчих курсів), але тепер вони будуть множитися на ваговий коефіцієнт. «Вага» кожного сертифіката повинна бути не менше 20% конкурсного бала, середнього балу атестата — до 10%, бали за творчий конкурс — не більш 50%, а вага додаткових балів — до 5%.

Те, скільки буде «важити» при вступі кожен з цих результатів, вирішуватимуть самі вузи і публікуватимуть ці дані у своїх правилах прийому (до слова, закон зобов’язує вузи публікувати їх щороку не пізніше 15 жовтня).

Викладачам знизять навантаження

Навчальне навантаження викладачів значно скоротиться. Максимальне навантаження на одну ставку не може перевищувати 600 годин на рік (у старому законі — 720-900 годин, що як мінімум удвічі більше, ніж у європейських вузах), це дозволить педагогам мати більше часу на наукову діяльність, власний розвиток і поліпшення своїх навчальних курсів. При цьому, як сказано в законі, скорочення навантаження викладачів не є підставою для збільшення штатних одиниць, тобто їх кількості.

Також, згідно з новим законом, студенти зможуть вибирати не менше ніж 25% навчальних курсів (у старому була тільки згадана можливість вибору дисциплін). Більш того, за погодженням з керівником факультету вони можуть вибрати ті курси, які пропонують для інших рівнів освіти. Простіше кажучи, наприклад, бакалаври зможуть вибрати курси для магістрів.

Стипендії — як прожитковий мінімум

Відповідно до закону, мінімальна стипендія не може бути меншою, ніж прожитковий мінімум (для порівняння: зараз розмір стипендії — 730-830 гривень, прожитковий мінімум — 1218 гривень). При цьому її розмір буде підвищуватися поетапно — до 1 січня 2015 року Кабінет міністрів визначить терміни, коли і як це буде відбуватися.

Також варто відзначити, що стипендії будуть виплачуватися не менше ніж двом третім студентів кожного курсу з кожної спеціальності (крім студентів-бюджетників першого семестру першого курсу — їм усім без винятку виплачується мінімальна стипендія). Тобто стипендію отримає більше число студентів.

За плагіат покарають

Особливу увагу в законі приділяється боротьбі з науковим плагіатом у роботах випускників, майбутніх докторів філософії і докторів наук (у старому законі про плагіат взагалі не було ні слова). Згідно з новим законом, кожен вуз повинен розробити свою систему виявлення та боротьби з ним. Тих, у чиїх роботах виявлять плагіат, каратимуть позбавленням наукового ступеня. Ця норма стосується як тих, хто збирається захищатися, так і тих, хто вже захистився і отримав ступінь. Постраждають через плагіат і інші учасники процесу. Наприклад, науковий керівник, опоненти, які дали позитивні відгуки про роботу, і голова спеціалізованої вченої ради, перед яким захищалася дисертація, позбавляються права брати участь у її роботі на два роки. А вуз, в свою чергу, на рік позбавляється акредитації.