Тіло Патріарха Української православної церкви Володимира віддали землі після божественної літургії, яку відслужили прямо на Успенській площі у Києво-Печерській Лаврі, а також після відспівування і хресного ходу.

Труну обнесли навколо будівлі Успенського собору Києво-Печерської лаври, віднесли на Братське кладовище на територію верхніх печер.

Територія навколо Успенського собору з самого ранку була встелена квітами. В основному, білі ромашки: митрополит любив саме ці, прості, але витончені квіти. Їх приносили прості парафіяни, які прийшли проводити Блаженнішого в останню путь. Площа перед Успенським собором заповнилася в лічені хвилини, прийшло не менше трьох тисяч чоловік. Одних тільки співробітників міліції, що забезпечувала порядок, поставили близько півтисячі.

На відспівування прибули митрополити Православної церкви як іноземці — з Канади, Німеччини, Польщі, Іспанії, Молдови, так і з різних регіонів України, в тому числі з Криму. Головною інтригою останніх днів було, чи приїде в Київ Предстоятель православної церкви, патріарх Кирило. Однак він вирішив не вносити своїм візитом смуту в і без того непрості українські події, і прислав замість себе главу відділу зовнішніх церковних зв’язків (ВЗЦЗ) Московського патріархату, митрополита Волоколамського Іларіона. Офіційно в Москві пояснили це небезпекою «виступів радикалів».

«Єдине, чим може керуватися пастир, приймаючи в такій ситуації інше рішення, — це турбота про паству, готовність поступитися в такий час власними почуттями, — щоб уникнути шкоди справі Божій, щоб ніхто не перешкодив православним віруючим України гідно попрощатися зі своїм тихим молитовником і батьком, щоб не допустити наруги пам’яті покійного. Ніяких інших причин немає», — сказав Легойда.

Всупереч прогнозам прихильників єдиної помісної православної церкви, участь священиків Київського патріархату в похороні не планувалася, запрошення їм і не надходили. Однак інтрига тривала до останнього, поки патріарх Філарет не озвучив свою позицію: «На похованні нас не буде. Я закликав церкву молитися за спокій душі митрополита Володимира, і сам відслужив панахиду у Володимирському соборі — але нас не запросять, бо там, на похованні, будуть представники і інших церков. Ми й не рвемося», — висловився патріарх УПЦ (КП) Філарет.

Варто відзначити, що спочивати Предстоятель буде в тому самому місці, на яке сам він не раз вказував під час своїх вечірніх прогулянок. А поховання пройшло на третій день. За православними канонам, це дуже хороший момент для поховання.

Життя Володимира

У суботу, о шостій годині ранку, Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Володимир помер у лікарні. Він важко хворів вже кілька років — страждав хворобою Паркінсона, а пізніше у нього виявили рак. У неділю попрощатися з ним до столиці приїхали тисячі українців. Черга до Успенського собору в Києво-Печерській лаврі починалася за кілька сотень метрів від входу в Лавру.

Майбутній митрополит жив у часи СРСР, і стати священиком було не так просто. Згадував, з яким скандалом вступав до семінарії: «Директор школи зібрав збори, і вирішили всім колективом їхати до батьків. Їх почали страхати: «Семінарія — це не проста річ! Від неї і до Америки недалеко! Це підрив СРСР». Мама терпіла-терпіла, а потім взяла кочергу і розійшлася: хто з атеїстів від неї через двері тікав, а хто і через вікно».

На першу проповідь в Київ в 1992 році уродженець Хмельницької області приїхав з Москви, де був керуючим справами Московської патріархії. Але одразу розставив всі крапки над «i»: «Прибув не в відрядження, а на рідну землю служити людям і незалежній Україні».