Що потрібно знати українському туристу за кордоном
Подивитись всі дописи у розділі: Фінанси. Розміщено: 09.07.2014 в 16:22.Хоча українці цього літа стали рідше відпочивати за кордоном, будувати плани і відкладати гроші на вояжі вони не перестали.
«У червні карткових рахунків було відкрито на 40% більше, ніж за аналогічний період 2013 року», — повідомила керівник проекту дебетних карткових продуктів Альфа-Банку Алла Чумакова.
За словами фінансистів, багато карт, що відкривалися для поїздок за кордон, так жодного разу і не були використані за кордоном. При цьому дуже поширеним явищем стало накопичення грошей на карткових рахунках: їх вважають більш безпечними через те, що людина не пов’язує себе термінами вкладень, як з депозитами, і може в будь-який момент отримати готівку в банкоматі.
До того ж багато банків, щоб хоч якось утримати клієнтів, почали цього року пропонувати для карткових накопичень підвищені відсотки: не 2-5%, як рік тому, а до 15-20% річних. При цьому зникло таке поняття, як незнижуваний залишок — сума, менше якої не можна залишати на рахунку. Вкладаєш і знімаєш скільки хочеш.
Обсяги таких накопичень ростуть, хоча паралельно і витрачаються тими, хто все-таки не відправляється у відпустку.
«Наприклад, у нашому банку накопичення на карткових рахунках за червень збільшилося на 12% (порівняно з травнем), а обсяг платежів у торгово-сервісних мережах за кордоном — на 15%», — повідомила начальник відділу дебетних карт ПУМБ Анастасія Ранчева.
За словами фінансистів, залишки на рахунках збільшуються по наростаючій, в липні вони розраховують на підвищення залишків на карткових рахунках і відкриття нових. Навіть незважаючи на те, що ряд банків в останні місяці підняв розцінки на випуск та обслуговування пластику: з 50-80 грн до 100-120 грн, а в деяких випадках і до 200 грн. Мова йде про стандартні карти класу Classic/Standard.
Разом із зростанням кількості карт на руках і операцій, зроблених українцями за кордоном, у людей цього літа почало виникати більше проблем.
Ліміти і валюта
Перш ніж відправлятися в поїздку, обов’язково уточніть в банку розмір своїх лімітів. У першу чергу, кредитних: багато банків через брак коштів у травні-червні в декілька разів зменшили розміри мінуса, в який може піти людина по карті. При цьому далеко не у всіх фінустанов call-центри повідомили про це людей, хоча ліміти порізали дуже серйозно: з 10-15 тис. грн до 5 тис. грн, а іноді і зовсім до 2 тис. грн.
Одночасно слід уточнити і закордонні ліміти за дебетними операціями. Тобто, скільки ви можете щодня витрачати своїх грошей. Зазвичай такі ліміти піднімаються на вимогу клієнта: досить заявити менеджеру call-центру, скільки будете витрачати в день. Якщо мова про валютний рахунок, то тут вас можуть обмежити лише еквівалентом 15 тис. грн, які в березні встановив Нацбанк.
Аналогічний нюанс може виникнути і з гривневою карткою — не більше 15 тис. грн на день. Хоча не у всіх: єдиної позиції у банків немає, і кожен працює, як вважає за потрібне — хтось обмежує добовий ліміт для карт в нацвалюті, а хтось ні. Коли банки все ж примусово ставлять ліміти, вони пояснюють це діючими в Україні обмеженнями на купівлю валюти — не більше, ніж на 15 тис. грн на добу. Мовляв, коли ви розраховуєтесь гривневою карткою за кордоном або знімаєте готівку в банкоматах, то де-факто купуєте валюту у банку. «Клієнт може звернутися до контакт-центру з проханням зняти ліміт по карті, але в межах, встановлених НБУ обмежень на день», — підкреслила начальник відділу розвитку карткового бізнесу в UniCredit Bank Ольга Алістратова.
Чорний список
Обов’язково дізнайтеся, чи входить уподобаний вами курорт в чорний список банку. «Перед поїздкою потрібно зателефонувати і попросити додати потрібну вам країну подорожі в список дозволених», — зазначив керівник напрямку розробки карткових продуктів банку «Національний кредит» Євген Михайленко.
Зазвичай в чорні списки потрапляють ті країни, в яких нещодавно пропадали гроші з рахунків українців, або просто пройшлася хвиля шахрайства, і про це дізналися платіжні системи. Цього року гроші найчастіше крали в Об’єднаних Арабських Еміратах, Китаї та Індії. Схема проста: дані про українські карти крадуть шахраї або хакери, а після підробки пластика, кошти з рахунку починають зніматися в іншій країні.
Якщо гучний скандал зі зломом карт ще не вщух, банк може відмовити і не активізувати вашу карту в проблемній країні. Інший варіант: картою в поїздці користуватися дозволять, але від вас зажадають розписку, що за всі ризики відповідаєте ви. Якщо гроші в поїздці таки пропадуть, то вам банк не відшкодує завдані шахраями збитки.
Відзначтесь у банку
Навіть якщо ви все знаєте про свої ліміти і впевнені, що ваш картку не пограбують під час подорожі, все одно зв’яжіться з банком. Повідомите його, що відправляєтеся в поїздку. Щоб він знав, що це саме ви користуєтеся карткою за кордоном, а не шахрай. «Найпоширеніша проблема, яка виникає у наших громадян за кордоном, — це блокування їх карт. Причина: клієнт не попереджає банк про те, що виїжджає за кордон. Як тільки він розплачується карткою, служба моніторингу блокує розрахунки. Щоб розблокувати картку, людині потрібно додзвонитися в call-центр (із закордону) і пройти верифікацію (продиктувати паспортні дані і назвати кодове слово)», — Розповів директор департаменту по роботі з партнерами банку «Надра» Сергій Непомнящий.
Electron не скрізь пройде
Не поскупіться і відкрийте карту середнього класу — Classic/Standard. Дуже часто люди залишаються без доступу до рахунку з усіма грошима тільки тому, що пластик низького класу — Electron — відмовляються приймати до оплати. Найчастіше такі картки в рамках зарплатних проектів випускають роботодавці, які хочуть заощадити. «У ряді країн карти Electron можуть не прийняти до оплати. До того ж вони не можуть бути використані за кордоном в автоматах самообслуговування (наприклад, на заправках), більшість готелів або компаній з прокату авто не приймуть їх як гарантію оплати бронювання. Крім того, такими картами ви не завжди розрахуєтеся в інтернеті», — пояснив Сергій Непомнящий.
Допоможуть тільки гривнею
При виїзді за кордон обов’язково візьміть гривневу карту. Тільки з нею, якщо закінчаться гроші, вам зможуть допомогти рідні чи близькі.
«Якщо раптом закінчаться гроші, товариш чи родич в Україні не зможе поповнити вам валютний рахунок, якщо він не є його співвласником. Такий рахунок, згідно з чинним законодавством, може поповнювати тільки господар. А ось на гривневу карту може покласти гроші хто завгодно, і не обов’язково в касі, це можна зробити і через платіжний термінал», — зазначив Євген Михайленко.
Грабіжницькі комісії
Серйозною проблемою для мандрівників ще кілька років тому були комісії за зняття готівки в банкоматах. Але після скандалу з турецькими банкоматами, які стягували з туристів до 10-13% за зняття готівки, міжнародні платіжні системи VISA та MasterCard вирішили проблему зі спекуляціями, і тепер конвертація валюти відбувається по їх курсам (нерідко вони вигідніші навіть офіційного курсу НБУ). «А комісію за зняття готівки в банкоматах встановлює банк, що випустив вам карту. Зазвичай вона не перевищує 1,5% плюс 15 грн», — розповів Євген Михайленко.
Однак люди часто забувають, що в ряді країн VISA і MasterCard так і не домоглися заборони на стягування комісії, яка називається surcharge. Це друга комісія: одну ви платите банку, який випустив карту в Україні, а другу — закордонному банку, який встановив банкомат. Це такі країни як Австралія, Канада, Таїланд, США, Великобританія і Пуерто-Ріко. Там банкомат може списати з вашого рахунку до 5-6% суми. Тому фінансисти радять менше знімати готівки і активніше розраховуватися карткою в магазинах. Тоді банкоматна комісія ніде не стягується.
Поліси подорожчали
Цього літа українцям доведеться більше викласти за обов’язкове в подорожах туристичне страхоування. Його ціна піднялася через девальвацію гривні: якщо минулого літа поліс на 10 діб з мінімальним набором ризиків (медстраховка і страховка від нещасних випадків) обійшовся б мандрівникові в 55-60 грн, то цього року — 90 грн. Ще дорожче він буде при більш тривалих поїздках залежно від країни.
«Поліс з мінімальним покриттям (невідкладна меддопомога і екстрена стоматологія, а також медична репатріація) на 30 днів коштуватиме для поїздки до Європи 275 грн, до Азії — 365 грн, а на весь світ — 565 грн», — уточнила директор департаменту по роботі з VIP-клієнтами СК «АРМА» Леся Радченко.
Страхування з більш широким покриттям (включає також стаціонарне лікування при екстреній госпіталізації) коштуватиме для Європи 410 грн, для Азії — 540 грн, на весь світ — 840 грн.
«Але якщо турист планує займатися активним відпочинком (спортом) або їде з метою трудової діяльності, то базовий платіж може бути збільшений навіть на 50-70%, залежно від індивідуальних умов», — підкреслив начальник відділу особистого страхування СК АТ «УОСК» Андрій Мироненко.
Як отримати виплату
Як тільки вам потрібна медична допомога, перше правило — це зв’язатися з асистанською компанією. Її назву зазначено у вашому полісі або в методичці, яка до нього додається — вона знаходиться в країні вашого візиту і всі номери телефонів будуть місцевими. В ідеалі: щоб асистанс після вашого звернення безпосередньо зістикувався з клінікою, в яку ви потрапили. Але якщо потрібна екстрена меддопомога, і не встигли узгодити всі нюанси з обслуговуючою компанією, то важливо дотримуватися всіх правил:
— Якнайшвидше повідомити страхову або асистанську компанію про подію, навіть якщо ви самі сходили до лікаря і вже все в порядку;
— Отримати у лікаря/клініки медичний висновок із зазначенням діагнозу і рахунок, бажано з розбивкою за процедурами (наприклад, огляд — 25 євро, перев’язка — 10 євро, разом — 35 євро). Документи повинні бути на офіційних бланках і з печатками;
— Надіслати ці всі документи в асистанську/страхову компанію у відсканованому вигляді або ж по факсу, де їх повинні перевірити і дати підтвердження або відмову про виплату. Тобто спочатку ви розплатитеся за медпослуги, а потім вам компенсує їх страховик. Це може зайняти від декількох годин до двох днів, залежно від часу доби і суми виплати (дрібні суми можуть бути підтверджені відразу, а от якщо ви оплатили тисячі або більше євро або доларів, то чекати доведеться довше).


