Останнім часом ми все частіше чуємо грізне слово «інфляція». Багато моїх знайомих спрощено вважають, що це просте підвищення цін на товари, послуги. Та й в інтернеті є багато визначень на цей рахунок. Але чи так це і що ж в реальності стоїть за цим поняттям?

За «інфляцією» стоїть знецінення грошових коштів, яке відбувається у зв’язку з подорожчанням товарів і послуг. Це така собі прихована форма оподаткування громадян державою. «Інфляція» — податок на всіх громадян, що мають заощадження. У розвинених країнах інфляція з’їдає від 0,25% до 2% за рік. В Україні оголошують, що інфляція прогнозується 9% -10% на рік, а реально 16% -20% і більше. Чи немає у вас відчуття, що хтось заліз в кишеню і потягнув пару купюр, поки ви працювали або відпочивали? У мене таке відчуття є.

Ніхто не пояснює, що наприкінці року ви зможете купити товарів менше на ті ж гроші, що зараз. Інфляція — це легальний спосіб залізти в кишеню всім громадянам країни, адже всі податки і збори вже були заплачені відповідно до законодавства України.

За статистикою з 2004 року, середня інфляція складає 16% на рік. Але суспільство не реагує і не вибухає. Значить, можна щорічно тиражувати «інфляцію».

Які ж причини появи інфляції? Невміння управляти ресурсами і жити за коштами? Неправильний бюджет?

Пряме завдання Національного банку — контроль стабільності національної валюти. Я не чув, що б хто-небудь поніс відповідальність за бездарну монетарну політику в Україні. Україна переживає фатальні наслідки для економіки. До небес зросли ставки за депозитами і, відповідно, дуже дорогими стали кредити — від 40% і вище.

Такі надзвичайно дорогі кредити для бізнесу неприйнятні. Національний бізнес не може конкурувати з європейським або російським. Смуток викликає те, що це рукотворні проблеми.

Грошей Україні не вистачало завжди. Всі уряди брали в борг. Борги держави росли. При цьому, економіка України залишалася однією з найбільш неефективних у світі.

На вищі управлінські посади України завжди ставились не освічені й досвідчені менеджери, а політики-популісти.

В Україні до 50% населення мають різного виду пільги. Пільгами користуються навіть мільярдери. Не секрет, що електроенергія і газ дотуються державою.

Недолік грошей для обслуговування бюджету компенсується кредитами, які ми блискавично проїдаємо. А борги віддаватимуть наші діти.

Що ми очікуємо у 2014 році? Військові події на сході України ще не закінчилися, але вже зрозуміло, що розплата за так звані ДНР і ЛНР «призведе до інфляції у 30% і більше. Потрібно розуміти, що інфляційний податок буде витягнутий з кишень усіх громадян України.

Як не парадоксально, але стримуючим фактором для високої інфляції є низька купівельна спроможність населення. Ну, а якщо говорити простою мовою — люди стали ще біднішими.

Так все ж хто винен у щорічній високої інфляції? На мій погляд, винні всі ми. Це ми більшістю голосів обирали президентів і Верховну раду взамін на обіцянки кращого життя.

Тепер ми знаємо, що всі політики після виборів швидко забувають про свої обіцянки. Може, ми станемо розумнішими, виробимо імунітет до обіцянок політиків і не будемо давати їм можливість нас обманювати? Може, до влади прийдуть більш професійні й чесні люди. Тоді й інфляція буде правильною, як у цивілізованому світі, і кредити стануть адекватними. І країна зможе конкурувати на світовому ринку інвестицій. І люди в Україні стануть жити краще.

Але це поки що мрії. А ось чи призначено їм збутися, залежить тільки від нас з вами. А поки, прокидаючись вранці, нам залишається кричати: «Прокинься, нас обікрали!»

Віктор Петрук