Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект, який полегшить становище громадян, які взяли іпотечні позики в іноземній валюті

Справа переведення валютних кредитів у гривневі нарешті зрушила з мертвої точки. Під впливом колон мітингувальників біля Верховної Ради депутати все ж прийняли в першому читанні законопроект, який дозволить мільйонам громадян України позбутися нарешті непосильних валютних кредитів.

Відсотки по кредиту не зміняться

Треба сказати, що недоліку в законопроектах, що пропонують рішення кредитної проблеми, у Верховній Раді не відчувалося. Під номером 4185а проходило відразу чотири документа. В основних рисах вони були схожі, але принципово відрізнялися в головному — курсі перерахунку доларових кредитів у гривні.

Проекти відбили непрості перипетії боротьби між банками і позичальниками, в якій обидві сторони зайняли досить безкомпромісні позиції. Позичальники вважають, що за всі ці роки вже досить настраждалися і віднесли в банки багато грошей, тому вимагають перерахувати їм кредити за курсом на момент підписання договорів (близько 5 гривень за долар). Банки, у свою чергу, наполягають на тому, що раз люди колись підписали договір, то нехай виконують, чого б це їм не коштувало. А якщо відмовляться, банк ще й прищемить їх пенею, мовляв, самі винні.

Ось в цьому діапазоні, намагаючись знайти рівновагу між вимогами позичальників і банків, і працювали законодавці.

Один проект пропонував у всьому піти назустріч вкладникам і таки перерахувати кредитну заборгованість за офіційним курсом на день укладання договору. Однак, враховуючи той факт, що більшість депутатів тісно пов’язані з банками, ніж з їх клієнтами, такий проект практично не мав шансів бути прийнятим. Та й багато фахівців попереджали: від подібного перерахунку може стати погано всім, оскільки він призведе до падіння банківської системи, яка і без того на ладан дихає.

Другий законопроект передбачав певний компроміс між двома позиціями: перерахувати заборгованість у гривні за двома курсами — на день підписання договору і на 1 січня нинішнього року (7,9930 гривні за долар). Різницю між отриманими числами поділити навпіл. Одна половина додається до суми кредиту, перерахованої за курсом на момент укладання договору, і отримана сума вважається розміром кредиту, на який нараховуються відсотки. На іншу половину відсотки не нараховуються, її потрібно просто повернути. Таким чином, курс перерахунку фактично виходить середнім між нинішнім і тим, який існував на момент укладання договору.

Третій законопроект робив ще більше поступок банкам. Він пропонував перерахувати кредити в гривні за курсами на 1 січня нинішнього року і на день реструктуризації (тобто той, коли банк і позичальник будуть підписувати новий договір). На суму, отриману при перерахунку за курсом 7,9930 гривні за долар, пропонувалося нараховувати 16,5 відсотка річних (для всіх банків і незалежно від того, які відсотки були по валютному кредиту). А на різницю між двома перерахунками не нараховувати відсотків. Тобто в даному випадку курс при конвертації доларів в гривні склав би близько 8 гривень за долар.

Однак всі перераховані проекти депутати відхилили. Кількість голосів, достатню для прийняття закону в першому читанні, набрав документ, що передбачає конвертацію валютних зобов’язань в гривню за курсом на момент реструктуризації. Тобто, якщо на валютному ринку найближчим часом буде відносна стабільність, кредити будуть переведені у гривні за нинішнім курсом — 11,80-11,90 гривні за долар. При цьому відсотки по кредиту залишаться такими ж, як були.

На сьогодні стало значно менше українців готових брати нові кредити, та й тих хто такі видає також поменшало. Але отримати позику можна за приведеним посиланням, де вам запропонують швидко та якісно отримати мікро кредит на доволі вигідних умовах.

Порядок перерахунку валютних кредитів в гривневі

Порядок перерахунку валютних кредитів в гривневі буде наступний. Протягом трьох місяців з дня набрання законом чинності позичальник, який бажає надалі повертати кредит в гривнях, повинен звернутися в банк із заявою про проведення реструктуризації.

Банк у строк до одного місяця з дня одержання заяви зобов’язаний підписати з позичальником зміни до кредитного договору відповідно до умов, які ми вже привели вище.

Невід’ємною частиною зміненого договору повинен бути графік, в якому встановлюється розмір місячного платежу. Він не може перевищувати суму місячного платежу до реструктуризації, перераховану за офіційним курсом на 1 січня нинішнього року. Тобто якщо зараз позичальник платить банку щомісяця, наприклад, тисячу доларів, то після реструктуризації його щомісячний платіж не може бути більше 7000 993 гривень:

1000 × 7,9930 = 7993 гривні.

Неустойки за кредитом, нараховані банком позичальникові за період з 1 січня 2014 року до дня реструктуризації, банк зобов’язаний буде пробачити.

Після дати реструктуризації неустойку за несвоєчасні платежі банк нараховувати може, але вона не повинна перевищувати подвійну облікову ставку НБУ. Нагадаємо, що на сьогоднішній день облікова ставка НБУ становить 9,5 відсотка річних.

Частину зобов’язань вкладника, яка визначається як різниця між сумами кредиту, перерахованими за курсами на 1 січня 2014 року і на момент реструктуризації, підлягає виплаті позичальником в останню чергу, після того, як інша частина кредиту повністю погашена. Законопроект встановлює, що цю частину боргу банк може пробачити клієнту на умовах, визначених зміненим договором.

Тобто теоретично, якщо це відбудеться, позичальник отримає можливість повернути банку кредит, перерахований у гривні за курсом не 11,80 гривні за долар, а 7,9930 гривні за долар.

Правда, прощати чи ні частину боргу — вирішувати банку. І зовсім незрозуміло, що може спонукати вітчизняних фінансистів на подібний «атракціон нечуваної щедрості». Швидше за все, ніяка сила не змусить їх піти на це, якщо до другого читання депутати не вкажуть у законі якісь умови для обов’язкового списання заборгованості. Наприклад, в інших законопроектах, які Верховна Рада відхилила, були статті, відповідно до яких банк зобов’язаний пробачити позичальникові частину боргу за умови, що він після реструктуризації не допускатиме затримок з платежами.

І ще одне дуже важливе положення законопроекту: якщо позичальник відчуває, що він більше не в силах виплачувати кредит, він отримує можливість позбутися відразу і від кредиту, і від застави. Правда, тільки в тому випадку, якщо предметом застави є житло. Передача банку права власності на предмет застави є підставою для припинення всіх зобов’язань по кредиту. Це дозволить уникнути ситуацій, які досить часто виникали в останні роки, коли, віддавши банку куплену в кредит квартиру, позичальник все одно залишався винен фінустанові і продовжував, вже не маючи даху над головою, піддаватися пресингу з боку колекторів.