Верховна Рада прийняла закони про зміну бюджету та Податкового кодексу, основна новація яких торкнеться всіх працюючих: з кожного з нас держава до кінця року буде брати 1,5% зарплати «на війну». Прийняли ці новації таємно, зробивши позачергове засідання закритим. Правда, формально засідання закрили від сторонніх очей через звіт міністра оборони про хід військових дій на сході, але на виході із залу депутати всі як один розповідали, що міністр нічого нового не повідомив, а те, що повідомив, можна прочитати в будь-якій газеті. Втім, причина секретності стала остаточно зрозуміла, коли сайт Ради розмістив результати голосувань четверга і — чи не вперше в своїй історії — не дав таблиці, в яких поіменно вказується, хто підтримав закони, ощасливлювати народ, а хто виступив проти. Мабуть, незважаючи на багато роз’яснень щодо того, що із законопроектів прибрані всі антисоціальні статті, депутатам більшості чомусь соромно за ці голосування.

Втім, шила в мішку не втаїш: за пропозиції Кабміну з бюджету і податків проголосувало відповідно 305 і 306 нардепів з 340 присутніх. Не голосували комуністи і частина регіоналів, всі інші були «за». Хоча далеко не всім сподобалися деякі кабмінівські ініціативи, що залишилися в бюджеті. Зокрема, норма про заморожування мінімальних зарплат і пенсій — до кінця року їх не будуть індексувати на рівень інфляції. Як пояснило джерело у фракції «Батьківщина», це було жорсткої умови МВФ — не підвищувати соцстандарти взагалі, Яценюк відстояв його.

Не всі задоволені і змінами, внесеними до бюджету і Податкового кодексу у порівнянні з попереднім варіантом проекту, особливо в частині ставок оплати за використання надр. У першому варіанті вона мала складати 70% вартості видобутої сировини замість нинішніх 28% (при видобутку нафти і газу на глибині менше 5 км) і 16% (більше 5 км), що викликало практично відкритим саботажем: цілий ряд автозаправок (у тому числі деякі належать Ігорю Коломойському) перестали продавати бензин. Але основні торги, схоже, були в ніч перед голосуванням: вчора в кулуарах парламенту говорили про те, що господар «Привата» кілька разів був в кабінеті Яценюка, і під час цих відвідин ставка знижувалася, а після виходу Коломойського з кабінету знову підвищувалася. Але дніпропетровський губернатор все-таки дотиснув прем’єра: в підсумковому варіанті ставки відповідно 55% і 28%.

А як компенсація, вперше з’явилася норма про 8% плати за видобуток залізної руди, яка стала поганою новиною для Костянтина Жеваго і Рината Ахметова. Що охолодило запал регіоналів голосувати разом з усіма. Однак голосів і без них вистачило.

А ось пропозиції уряду дозволити продати 49% газотранспортної системи пощастило менше — її підтримали лише 205 депутатів. Тут, крім комуністів та регіоналів, проти були група «За мир і стабільність» і фракція «Свобода». Єдине відкрите голосування — за заявою Арсенія Яценюка про відставку з поста прем’єра: свою згоду на це дали лише 16 осіб: 14 комуністів і два регіонала. Сам прем’єр на своїй заяві теж не наполягав. Навпаки, був у хорошому настрої і жартував щодо того, що Аргентина оголосила дефолт, а Україна ніколи не оголосить. Привід для гарного настрою у Яценюка був: завдяки своєму демаршу він отримав майже все, що хотів. Навіть приватизацію ГТС, всупереч Конституції, за яку вдруге голосували у другому читанні і відправили на повторне (точніше, вже третє) друге читання, не давши законопроекту остаточно померти. «Щоб у Сені не було приводу для ще одного демаршу», — пояснило джерело в оточенні президента.

Всі результати голосувань були прогнозовані. Непередбачуваним виявилося тільки те, що бюджетно-податкові новації зберуть понад 300 голосів. Але і цьому знайшлося пояснення — дострокові вибори. А точніше — небажання більшості депутатів їх проводити. Як розповіло нам джерело в «Батьківщині», в Раді вже зібрано близько 250 підписів за створення коаліції у складі частини «Батьківщини», комуністів, нинішніх і колишніх регіоналів. Однак тимошенківська частина «Батьківщини» ще сумнівається — чи варто йти в коаліцію з непопулярними в майданівському середовищі партіями, і веде переговори з президентом і УДАРом про відродження старого формату більшості — в обмін на те, що дострокові вибори точно будуть навесні (до цього часу, за їхніми розрахунками, закінчиться АТО). «Голосування за бюджет було сигналом президенту — щоб показати, мовляв, навіщо нова Рада, в якій буде купа людей від Ляшко і Гриценко, якщо з цим складом можна вирішувати все», — пояснило джерело.

Петро Порошенко на засіданні був присутній. Але висновки зробив свої. «Дострокові парламентські вибори — це вже реальність», — заявив він в залі, а після закриття Ради зібрав у себе спікера та керівників фракцій. Йшлося якраз про вибори: Банкова озвучила правила, за якими хоче їх проводити. Ноу-хау дня — скоротити виборчу кампанію з 60 до 45 днів, формально пояснюється економією коштів бюджету (мабуть, на зарплатах членів виборчих комісій). Насправді пояснення інше, але у кожного своє. Зменшення кампанії на півмісяця скорочує можливості підвищити рейтинг тим, у кого він зараз поганий (тобто регіоналам, свободівцям і комуністам), і збільшує шанси фаворитів. Крім того, у президента з’являється можливість призначити вибори не на 26 жовтня, а на 12-е. А ось в Раді схильні погодитися на цю норму, оскільки вважають, що отримають дві додаткові тижні для торгів з президентом.

Крім терміну кампанії, на зустрічі обговорювалася можливість змін в закон про вибори Ради — зокрема, введення пропорційної системи з відкритими списками і повернення блоків з бар’єром в 7% (для партій — 3%). За повідомленням прес-служби Ради, попередня домовленість досягнута. Проте в самому парламенті в цьому дуже сумніваються. «У багатьох настрій більше не робити ніяких подарунків президенту. І вже точно ніяк не змінювати закон про вибори, — пояснило джерело в «Батьківщині». — Принаймні, до створення коаліції. Але якщо вона буде створена, то і закон не буде потрібен».