Америка наполягає на тому, що Азії слід вжити заходів проти Росії. Але будь-які старання Вашингтона, швидше за все, приречені на провал.

У середу, 30 липня, під час свого одноденного візиту в Сінгапур представник Держдепартаменту США (незважаючи на те, що новинні зведення не називають його імені, є підстави вважати, що це не хто інший, як заступник держсекретаря Пітер Харрелл (Peter Harrell) сповістив репортерів про чергову спробу Америки запросити азіатські країни до співпраці.

Декількома днями раніше американський дипломат відвідав Китай і Південну Корею, а четвер і п’ятницю має намір провести в Японії — все це заради того, щоб постаратися переконати країни регіону в тому, що санкції проти Росії ввести необхідно. Згідно з щоденною американською газетою The Wall Street Journal (WSJ), дипломат зустрівся з урядовими чиновниками і лідерами приватного сектора в кожній з країн, які він відвідав.

«Звичайно, ми сподіваємося, що країни Азії — регіону, що славиться великою кількістю значимих фінансових і комерційних центрів, — приєднаються до нас в нашій тактиці політичного тиску (на Росію)», — заявив службовець Держдепартаменту. Він, як повідомляє WSJ, також згадав, що сенс всіх цих зустрічей полягав у тому, щоб прояснити всі неясні моменти.

У вівторок США і ЄС оголосили про введення проти Росії нових санкцій, які торкнуться сфер оборони, енергетики та фінансів. Причиною для таких рішучих дій став крах літака компанії Malaysian Airlines, вину за це покладають на Москву.

На сьогоднішній день Азія не виявила особливого бажання наслідувати приклад країн Заходу через українських подій. Тільки Японія і Австралія відповіли санкціями в бік Росії через приєднання нею Криму та втручання у внутрішні справи України. Австралія нічого не робила аж до червня.

Реакція Японії виявилася швидшою і трохи сильнішою. У березні, після того як Крим увійшов до складу РФ, Токіо призупинив переговори про пом’якшення візового режиму з Росією, а в квітні відмовив у візах 23 росіянам. До того ж, як повідомляє журналіст Анкіта Панда (Ankit Panda), на цьому тижні Японія оголосила про введення додаткових санкцій проти низки осіб, тим чи іншим чином пов’язаних з анексією Криму.

Японські лідери також заявили про те, що уріжуть кількість товарів, що імпортуються з Криму, і заморозять кошти, відкладені на здійснення нових проектів в Росії. Попри те, що останні санкції стали більш істотними, вони все ж менш значні порівняно з тим, що вводять країни Заходу.

Всупереч небажанню Азії заходити в цьому питанні занадто далеко, американський дипломат налаштований досить оптимістично: він вважає, що факт обстрілу літака спонукає регіон до активних дій. «Пасажирський авіалайнер, що виконував рейс МН17, був збитий, і ця катастрофа змусила країни всього світу серйозно задуматися», — заявив дипломат.

Однак не варто чекати чогось надприродного. Найбільше, на що можуть розраховувати американські дипломати, — це те, що хоча б кілька азіатських країн все-таки вирішать прийняти символічні заходи проти Москви, однак і про це навряд чи можна говорити напевно.

Найменш імовірно, що через збитого літака проти Росії виступить Китай, перш за все тому, що китайський лідер Сі Цзиньпін (Xi Jinping) поставив зміцнення зв’язків з Росією в самий центр своєї зовнішньої політики. До того ж критику з боку Китаю викликала скоріше реакція Заходу на крах літака, ніж причетність до нього росіян. У кожному разі, Пекіну вкрай вигідні економічні зв’язки з Росією і він завжди ставить свої власні інтереси вище «загальносвітових проблем».

На Індію особливо розраховувати теж не доводиться. Між Росією та Індією існує дуже міцний зв’язок: одна з них завжди допомагає інший, коли це необхідно. І дійсно, Індія була єдиною великою країною, яка більш-менш відкрито підтримала приєднання Росією Криму в березні цього року. А ще вона дуже залежить від російської зброї і не стане ризикувати відносинами з Москвою через «події світового значення» (побоюючись ще більшого її зближення з Пекіном).

Сінгапур зазвичай підтримує лише ті санкції, які пропонує Рада Безпеки ООН, проте вони навряд чи підуть, так як в цьому органі у Москви є право вето. До всього іншого, Сінгапур, як і Гонконг, є важливим фінансовим центром, і тому будь-які фінансові санкції, що обмежують доступ Росії до лондонських бірж, йому вкрай вигідні.

Південна Корея теж не горить бажанням виступати проти Москви. Минулого тижня її посол у Російській Федерації Ві Сун Лак (Wi Sung-lac) заявив про те, що Південна Корея не збирається наслідувати приклад Сполучених Штатів і Європи. Потім, після зустрічі з американським чиновником на цьому тижні, представниця Міністерства закордонних справ Південної Кореї підтвердила інформацію про те, що ні про які санкції мова не йде. Якщо їх не послідувало після приєднання Криму, то навряд чи їх слід чекати через збитого літака. Як і у випадку з Кримом, крах авіалайнера не пов’язаний з Росією безпосередньо, проте є тут і важлива відмінність від кримського питання: зараз Росія цілком правдоподібно може заперечувати свою причетність до трагедії.

До того ж Південна Корея політично і економічно дуже зацікавлена ​​в тому, щоб зберегти міцні зв’язки з Росією. Її президент Пак Кин Хе (Park Geun-hye) всіма силами намагається ці зв’язки поглибити: минулої осені Володимир Путін навіть приїжджав до Сеула з візитом. Обороти двосторонньої торгівлі між країнами досягають цифри 17,5 мільярда доларів на рік, але протягом найближчих двох років Сеул і Москва збираються потроїти прямі інвестиційні потоки.

Південна Корея також намагається виграти від ізоляції Росії з боку Заходу. Минулого тижня інвестори з Південної Кореї зустрілися з представниками третього за величиною російського банку для обговорення капіталовкладень в компанію. Росія має в своєму розпорядженні величезну кількістю енергетичних ресурсів, до яких Південна Корея хотіла б мати доступ в майбутньому. Нарешті, вона в курсі, що Росія могла б скористатися своїми зв’язками з Північною Кореєю для того, щоб помститися Сеулу за будь-яку розпочату проти Москви дію. Заручитися підтримкою Росії в історичному конфлікті з Пхеньяном для Південної Кореї набагато важливіше українських подій.

Дуже ймовірно, що Австралія стане однією з тих небагатьох країн, які все ж таки приймуть проти Росії більш серйозні заходи. Як було згадано вище, вона вже вводила санкції проти Москви через її втручання в українські події. До того ж від 36 до 38 австралійців розбилися на малайзійському літаку в Донбасі (дані нових джерел різняться), і тому прем’єр-міністр Австралії Тоні Ебботт (Tony Abbott) був вельми красномовний, засуджуючи Росію, яку вважають причетною до трагедії.

«Підконтрольні Росії території, повстанці, які заручилися підтримкою російської сторони… Цілком імовірно, що й зброя поставляється Кремлем. Росії не відмитися від звинувачень», — ось що він заявив на австралійському телебаченні на початку цього місяця.

Однак відкинемо всю цю риторику в сторону: незважаючи ні на що, після краху рейсу MH17 Ебботт все ж обрав стратегію взаємодії з Росією і президентом Путіним, намагаючись підштовхнути Москву до того, щоб та, в свою чергу, зажадала від українських повстанців дозволу на вивезення з країни жертв аварії. Австралійський прем’єр-міністр шукає допомоги Росії ще й тому, аби переконатися, що розслідування ведеться в повному обсязі.

І заради досягнення цієї мети Ебботт поки відмовився вводити додаткові санкції проти Москви. І дійсно, коли на цьому тижні його запитали, чи послідує Австралія за ЄС і Америкою в їх тактиці політичного впливу на Росію, Ебботт відповів: «Я знаю, що в Європі і в інших регіонах планети відбуваються різні події. Але це справа європейців і інших. Ми лише зосереджені на тому, щоб потрапити на місце краху якомога швидше. Ми хочемо приїхати, як слід виконати свою роботу — і так само швидко виїхати».

Потім він додав: «Ми вже вводили санкції проти Росії. Я не говорю, що цього не може повторитися в майбутньому, але зараз ми зосереджені зовсім на іншому». Час іде, останки жертв нарешті повертаються додому, і з кожним днем бажання покарати Росію за інцидент поступово згасає.

Залишається Японія. Вона більше всіх інших азіатських держав налаштована на введення додаткових санкцій відносно Росії у якості покарання за збитий літак. Як зазначалося вище, Японія вже вживала заходів проти Москви через події на Україні. Така політика відображає її бажання зберегти підтримку союзників по «Великій сімці» (G7), і особливо Сполучених Штатів.

Тим не менш, реакцію Японії на причетність Москви до краху рейсу MH17 намагається пом’якшити її прем’єр-міністр Сіндзо Абе (Shinzo Abe), який хоче домогтися зближення з Росією. Навіть після приєднання Криму — що для Японії стало більш тривожним знаком, ніж збитий малайзійський літак, через її побоювання, що Китай вирішить зробити те ж саме в Азії, — Абе підтвердив, що він як і раніше хоче, щоб Путін приїхав в Токіо з візитом цієї осені, і навіть повідомив про те, що Японія збирається взяти на себе ініціативу щодо повернення Росії в G8.

Таким чином, санкції в Японії до теперішнього часу вводилися з прицілом не нашкодити її потенційному зближенню з Москвою. Крім того, Росія чудово знає про бажання Токіо поліпшити двосторонні відносини.