Після півторамісячної паузи знову активізувалися спроби вирішити дипломатичним шляхом питання війни в Донбасі і відносин між Україною і Росією в цілому. В ніч з неділі на понеділок завершилася берлінська зустріч міністрів закордонних справ Німеччини, Росії, України та Франції, ініціаторами якої стали європейці. Як повідомило джерело в дипломатичних колах, європейці активізувалися після того, як Кремль почав вводити економічні заборони у відповідь на санкції з боку США і Євросоюзу. Але берлінські переговори поки ні до чого не привели.

«П’ять годин надскладної розмови. Але, ймовірно, щоб зрушити з місць, потрібно багато разів по п’ять годин», — написав у Twitter глава нашого МЗС Павло Клімкін. А пізніше додав: «Немає місця компромісу там, де держава повинна перетнути свою червону лінію. Україна її не перетнула. Відчував підтримку наших партнерів».

Умови Києва

Про яку «червону лінію» йдеться? Той же Клімкін в понеділок пояснив, що мова йде про двостороннє припинення вогню, щодо якого у Києва свої умови: «Для того щоб це було саме припинення вогню, а не гра навколо цього в буквальному сенсі життєво важливого питання, нам потрібно три речі: щоб кордон був повністю безпечним; щоб ОБСЄ всюди, в тому числі вздовж кордону, спостерігала за припиненням вогню; і щоб всі заручники були звільнені і ніхто навіть не намагався брати нових заручників… Ми хочемо, щоб припинення вогню було дійсно двостороннім і дієвим. А це можливо, тільки якщо Росія зробить рішучі і дієві кроки назустріч деескалації».

У свою чергу, глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що проблема не в Росії: «Так, звичайно, припинення вогню — це двосторонній процес. Нам скаржилися наші колеги з Києва, що ополченці не виходять на зв’язок. Важко виходити на зв’язок, коли тебе бомблять постійно, як це відбувається в Луганську… Тут є над чим попрацювати нашим західним партнерам, які мають прямий вплив на Київ».

Західні ж партнери поки нічого по суті не говорять. Німецький колега Клімкіна та Лаврова Франк-Вальтер Штайнмаєр відзначив певний прогрес на переговорах і сказав, що вони продовжаться сьогодні.

Де «червона лінія» Клімкіна

Тим часом джерело в дипколах повідомив, що хоча формально темою переговорів є припинення вогню в Донбасі, насправді слова про «червону лінію» відносяться до Криму: «Це питання номер один. Кремль готовий на відновлення переговорів щодо газу та на компроміс по Донбасу, якщо Київ визнає анексію. Крім того, на переговорах обговорюється формула подвійного управління Кримом, при якій формально враховується українська позиція, але за фактом півострів залишається російським. Правда, поки це не подобається ні Росії, ні Україні. При цьому про Донбас мова на переговорах йде більше формально, бо Кремль не визнає своєї участі у конфлікті і наполягає тільки на припиненні вогню і переговорах з сепаратистами. Але мається на увазі, що у разі рішення кримського питання всі інші питання вирішаться просто. Тобто мир на Донбасі буде тільки тоді, коли вирішиться питання Криму. А поки ситуація в тупику».

Які перспективи діалогу? «Однозначно Україна підходить до точки, коли через наростання економічної катастрофи уникати переговорів вже неможливо, — вважає експерт-міжнародник Олег Волошин. — Проблемно уникати переговорів і унаслідок тиску з боку європейських партнерів, які хочуть ослаблення напруженості у відносинах з Росією. З іншого боку, Москва сама створила ситуацію, коли питання Криму не дає можливості вирішувати ніякі інші, в тому числі більш глобальні питання. Кремлю потрібна легітимізація російського Криму будь-яким способом плюс нейтральний статус решти України. Однак у них немає схеми, що дозволяє зберегти обличчя української влади. Ходять чутки, що в Києві могли б розглянути варіант кондомініуму (спільного управління) як перший крок до повернення Криму. Але це неприпустимо для Кремля. Тому до знаходження деякої загальної формули, що дозволяє обом сторонам бути незадоволеними, але зберегти обличчя, будь-які переговори будуть заходити в глухий кут».

А ось політолог Володимир Фесенко вважає, що результату від берлінських зустрічей ніхто і не чекав:

Не думаю, що хтось на це розраховував, тому що позиції України і Росії до цих пір кардинально різні. «Червона лінія» Клімкіна — це невизнання сепаратистів як сторони переговорів і — більш глобально — невизнання анексії Криму. Думаю, він отримав чіткі інструкції від Банкової — ніякого миру або перемир’я, так як суспільство це зараз не сприйме. Але це не означає, що в переговорах немає сенсу. На мій погляд, основна причина, чому Захід вирішив відновити їх, — це збільшена загроза російській агресії. Тому нехай краще Москва веде переговори, ніж наступає танковими колонами. Загалом, це переговори заради переговорів, від яких не варто чекати ніяких результатів в найближчі тижні

«Митна» пропозиція

Тим часом лідери країн Митного союзу Володимир Путін, Олександр Лукашенко і Нурсултан Назарбаєв запросили Петра Порошенко на переговори на вищому рівні. Про це повідомив посол Білорусі в Україні Валентин Величко. За його словами, лідери країн МС кличуть на зустріч також представників ЄС і США.

Але Волошин вважає, що найближчим часом такої зустрічі не буде: «Поки міністри закордонних справ не узгодять формулу по Криму, президентам говорити нема про що». Тим часом 23 серпня запланований візит в Україну канцлера Німеччини Ангели Меркель, заявив Клімкін. «Він буде незвичайним і принесе багато цікавих подій», — сказав він.