Вірусом Ебола на сьогодні заражено майже 2000 чоловік. Чи можуть в їх числі виявитися українці? Так, ті, хто був в останній місяць в країнах Африки, а також в транзитних аеропортах. Наші медики запевняють, що до зустрічі з вірусом готові.

«Лікарів всіх рівнів силами обласних санітарних служб зараз навчають розпізнавати хворобу, викликану вірусом Ебола, — каже Ольга Голубовська, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Інфекційні хвороби». — Крім того, при необхідності аналізи крові наших пацієнтів для підтвердження або спростування діагнозу «геморагічна лихоманка Ебола» можна буде зробити в зарубіжних лабораторіях, що володіють відповідними реактивами. За чий рахунок — це питання поки обговорюється, 99%, що для пацієнта це буде безкоштовно».

Нігерія, США і Канада розробили експериментальні ліки проти геморагічної лихоманки, але в Україні закуповувати їх не збираються.

«Реєстрація будь-якого медичного препарату — це процес, це час. Це, по-перше, — каже Ольга Анатоліївна. — По-друге, не думаю, що в Україні в принципі знайдуться люди, готові поставити підпис на використання експериментальних ліків, які не минуло клінічне дослідження, це суперечить українському законодавству. По-третє, лихоманка Ебола знаходиться під контролем Всесвітньої організації охорони здоров’я. Її керівництво закликало відомства, що входять до неї, надавати допомогу іншим країнам. Тому при необхідності українцям силами держави буде організовано лікування за кордоном».

«Але для початку, якщо є підозра на хворобу Ебола, то при температурі 40°С, навіть при відсутності будь-яких інших симптомів негайно викликайте дільничного лікаря або швидку допомогу, — радить Ольга Голубовська. — І якщо є хоч найменша ймовірність геморагічної лихоманки Ебола (пацієнт недавно був за кордоном, зустрічав когось в аеропорту, температура не знімається медикаментами тощо), то хворого відвезуть в стаціонар інфекційного відділення за місцем проживання для проведення обстеження та відповідного лікування (зняття інтоксикації, зменшення кровотечі, поліпшення кровообігу і т. д.). Якщо буде хоч найменша ймовірність хвороби, в стаціонар на карантин (на три тижні) заберуть і тих, з ким цей пацієнт був у контакті останній місяць».

Що говорять про вірус вчені

Носієм вірусу Ебола сотні років була летюча миша. Чому вірус раптом став небезпечний для людини і всього лише 38 років тому?

«Так, вірус Ебола — це філовірусами, резервуаром якого в дикій природі, ймовірно, є африканські фруктові кажани. Але всі віруси мають властивість мутувати, щоб вижити, і швидше за все, на якомусь етапі вірус Ебола став небезпечний і для людини, — каже Валерія Шагінян, заступник директора з наукової роботи Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України . — Вчені вважають, що поява нових інфекцій, таких як СНІД, свинячий, пташиний грип та інших., пов’язана зі зміною властивостей у вірусів, що циркулювали серед тварин, в результаті чого вони стають небезпечними для людини.

А чому не раніше? Важко сказати: на сьогодні до кінця не вивчені причини мутацій. Тому передбачити, як поведе себе вже відомий вірус і чи загрожують людству нові мутанти, ми не можемо. Крім того, «38 років тому» — досить умовна цифра. Наприклад, антитіла до вірусу Ебола були виявлені в 1972 році в трупному матеріалі тих, хто помер від так званої жовтої гарячки в Ефіопії ще в 1961-1962 роках. Тому дата виявлення вірусу залежить ще й від інструментів: можливостей проведення діагностичних досліджень, які в даний історичний момент має в своєму розпорядженні медицина».

А може, спалах масштабний тому, що вірус Ебола — це біологічна зброя? Така думка все частіше звучить через різні ЗМІ.

«Не думаю, — каже Валерія Робертівна. — Для біологічної зброї логічніше було б використовувати не просто збудник з високим коефіцієнтом смертності, а й той, який передається повітряно-крапельним шляхом: це самий простий і ефективний спосіб масового знищення».

Чи загрожує світу пандемія від вірусу Ебола?

«Навряд, — вважає Валерія Шагінян. — Пандемічного поширення, як правило, набувають інфекції з легким — повітряно-крапельним — механізмом передачі. При лихоманці Ебола резервуар вірусу перебуває серед тварин у певній географічній зоні. Ризик передачі вірусу від людини до людини при дотриманні заходів захисту мінімальний. Більшість випадків зараження людей відбувається через безтурботність або неписьменність осіб, які доглядають за хворим, чи медичних працівників. Так, за даними ВООЗ, більше 100 працівників охорони здоров’я заразилися вірусом Ебола в результаті недотримання запобіжних засобів.

Чи можлива поява вірусу, який знищить людство?

«Сумнівно, — вважає Федір Товкач, заступник директора з наукової роботи Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України. — Звичайно, у фантастів це улюблений сюжет Апокаліпсису. Зокрема у Роберта Шеклі на цю тему є збірка «Абсолютна зброя». Але певний вірус не виникає одномоментно і одночасно по всій земній кулі. Вірус — це жива істота, якому потрібні певні умови. Крім того, природа наділила нас захисним механізмом — імунною системою, і тому на сьогодні немає жодного вірусу зі стовідсотковою заразністю і абсолютною вірулентністю (здатністю викликати захворювання). Якщо ж вірус гіпотетично створити штучно, то у нього ще менше шансів на виживання — це буде нестійка структура. У всякому разі до тих пір, поки людство не розгадає законів природи, за якими виникають саме ті чи інші віруси і їх стійкі мутанти. Але думаю, що це ніколи не трапиться, а назавжди залишиться в компетенції Творця цього світу».

З колегою згодна і епідеміолог Валерія Шагінян: «Вірус може знищити всіх жителів планети тільки при наявності кількох умов: він повинен вміти відключати роботу імунної системи, мати легкий шлях передачі (повітряно-крапельний) і бути стійким у зовнішньому середовищі. Перше вже вміє ВІЛ, хоча людина в свою чергу навчився за допомогою ретровірусної терапії справлятися з наслідками інфікування, так що до негайної смерті цей вірус не приводить. А досягнення другого і третього умов — не така проста задача, оскільки необхідно створення вірусу, який легко поширювався б, але при цьому був би стійкий в навколишньому середовищі».

Небезпечні віруси

ВІЛ

Один з найнебезпечніших вірусів сучасності — вірус імунодефіциту людини: люди навчилися зменшувати його руйнівні наслідки, але, по суті, це відстрочування загибелі організму. Щорічно в світі заражається в середньому 2,5 млн осіб, помирає до 2 млн. Всього в світі людей зі статусом ВІЛ — більш 35 млн! «Україна входить в трійку країн Східної Європи з зараженості ВІЛ. Але в останні роки кількість нових випадків зараження знижується, — каже Юрій Круглов, заступник керівника відділу ВІЛ-інфекцій Інституту ім. Громашевського.

Гепатит

«Інкубаційний період у гепатитів В і С — не менше півроку, хворий заразний на будь-якій стадії захворювання, воно може протікати безсимптомно роками і виявитися на стадії важкого фіброзу і цирозу печінки (!) — В цьому підступність вірусів, — говорить Тетяна Сергєєва, завлабораторією епідеміології вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції Інституту ім. Громашевського. — У групі ризику (в тому числі) ті, кому переливали кров до середини 90-х: аналіз, який проводять донорам в Україні, не завжди може виявити маркери гепатитів на початковій стадії хвороби».

Грип

Шкідливий непередбачуваністю та ускладненнями
«Вірусу грипу немає рівних в ускладненнях, а також в мутаціях, — каже Ольга Онищенко, заступник начальника відділу респіраторних та інших інфекцій Інституту ім. Громашевського. — Наприклад, в 2009 році з’явився так званий свинячий підтип, а за ним пташиний — з більш високим рівнем смертності. В їх основі був штам H1N1, що забрав у 20-х рр. життя 43 млн людей. Медики боялися подальших метаморфоз мутанта, через які він став би передаватися від людини до людини. Обійшлося. Але немає гарантій, що цього не трапиться в майбутньому».