«Rivnist.in.ua» разом із статистикою і експертами з’ясувала, що змінилося в нашому житті з 2008 року і яка криза — нинішня або шестирічної давності – була більш важкою для українців і країни.

Населення: нас стало менше на 3 мільйони

З часу минулої кризи наші ряди помітно порідшали: у вересні 2008-го нас було більш 46 млн, а зараз — менше 43 млн. До одвічних проблем у вигляді високої смертності та низької народжуваності додалася анексія Криму: тепер територію і населення півострова не враховує у своїй статистиці навіть Держкомстат.

Марші Мендельсона тепер в Україні звучать рідше: якщо в 2008-му в Україні було зареєстровано 322 тис. шлюбів, то за підсумками 2013-го — 304 тисячі. Не дивно, що за такої статистики зростає і число позашлюбних дітей: ще в 2008-му поза шлюбом народжувався кожна п’ята дитина, а в минулому році — 22,1 відсотка.

Зарплати: впали в півтора рази

Середня зарплата в Україні у вересні 2008-го становила 1916 грн., а зараз — 3537 грн. Враховуючи, що курс долара 6 років тому складав 4,85 грн., Отримуємо, що тоді середньостатистичний українець заробляв близько 400 доларів, а зараз — 262. Тобто українські зарплати в доларовому еквіваленті знецінилися в півтора рази.

Опитавши українські родини, Держкомстат зробив невтішний висновок: 38 відсотків з нас відмовляють собі в найнеобхіднішому (в 2008-му — 33%), а кількість тих, хто не може собі забезпечити навіть достатнє харчування, зросла майже втричі — з 2,6% до 7%. Можливість робити заощадження є в кожній десятій українській родині, тоді як шість років тому таких було майже 13%.

Кредити: ставлення до боржників змінилося

Після того як долар в 2008-му підскочив з 4,85 грн. до 8 грн., багато вітчизняних банки пішли на зовсім нелогічний і від того ще більш грабіжницький крок: вони почали піднімати ставки по валютним кредитам, які вже й без того вийшли для своїх власників золотими.

— Я саме взяв машину в кредит і в листопаді 2008-го отримав з банку лист-повідомлення про те, що мені піднімають кредитну ставку на 2 відсотка! — Розповідає наш читач Сергій. — Я написав дві скарги — в Товариство захисту прав споживачів і в Нацбанк — і таки домігся того, щоб мені залишили колишню ставку. Вся сім’я і так була змушена два роки урізати себе в усьому, щоб виплатити той борг. З тих пір я зарікся брати кредит у валюті!

Скажемо відразу: за минулий час в сфері кредитування багато що змінилося. По-перше, валютні кредити більше не дають. По-друге, у зв’язку з курсом уряд планує піти назустріч боржникам, які взяли валютні кредити раніше. Уже готовий законопроект, який пропонує дати можливість позичальникам перевести валютну заборгованість у гривню за курсом НБУ на дату складання кредитного договору. Тобто тим, хто взяли кредити до лютого 2014 року, долар можуть перерахувати максимум по 7,99 грн.

У пояснювальній записці до документа йдеться, що його основна мета — захист позичальників. Мовляв, більшість з них не в силах виплачувати валютні кредити, які за кілька місяців фактично подорожчали в півтора рази. Турбота про валютних позичальників цілком похвальна, але все це виглядає несправедливо по відношенню до гривневих боржників. Адже валютні кредити в свій час користувалися великим попитом серед українців саме через низькі процентні ставки, і нинішній стрибок курсу — це та сама плата за ризик. Якщо ж закон буде прийнятий, виявиться, що валютні позичальники виявилися у виграші двічі: і ставки в рази нижче платили, і тіло кредиту фактично зменшили.

Квартири: стали ще менш доступними

До настання кризи 2008-го вітчизняний ринок нерухомості почував себе просто чудово. Ціни на житло росли мало не щотижня, покупці поспішали скоріше придбати квартири, продавці збільшували ціни, а банки з задоволенням видавали іпотечні кредити. Словом, повна гармонія!

Криза кардинально змінив обстановку: будівництво припинилося, іпотечна система рухнула, а попит на нерухомість впав. Кредитування відновлювалося дуже повільно — не дивно, що ринок нерухомості так і не зміг досягти докризових обсягів. Судіть самі: до початку 2008-го ставка за іпотечними кредитами в гривні складала в середньому 15% річних, і експерти щосили прогнозували зниження ставок. Дива не сталося, і рішення житлового питання більшість українців відклали на далеку перспективу: на сьогоднішній день ставки по іпотеці становлять мінімум 18% річних.

Що стосується цін, то через багаторазові стрибки курсу тут повна плутанина: ціни на квартири в доларовому еквіваленті впали, а в гривневому — зросли.

Коментар фахівця

«Довіра заробляється роками, а втрачається в одну мить»

Експерти кажуть, що причини двох криз в чомусь схожі, але не сумніваються: нинішній спад в економіці вдарив по українцям набагато болючіше, ніж попередній.

— Почнемо з того, що «плоди» тієї кризи ми пожинаємо досі. Наприклад, фондовий ринок в 2008-му впав так сильно, що з тих пір фактично і не піднявся, — зазначив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Другий істотний момент, за словами експерта, полягає в тому, що в 2008-2009-м шок тривав протягом трьох місяців. Основне падіння в економіці відбулося в першому кварталі 2009-го, а потім почалося нехай і повільне, але все ж відродження. Що стосується сьогоднішньої ситуації, то через військові дій на сході країни передбачити, коли настане стабілізація, неможливо.

— Ще один аспект — я б назвав його психологічним — полягає у втраті довіри, — продовжує Устенко. — За час, що минув після кризи 2008-го, українці справді повірили в стійкість національної валюти, і вперше в новітній історії частка гривневих депозитів в Україні перевищила частку валютних. І що тепер?

Експерт нагадує: в будь-якій сфері довіра заробляється роками, а втрачається в одну мить. І потрібні роки роботи, щоб відновити довіру українців до банківського сектору, гривні, інститутів влади, політиків. І потрібно буде докласти масу зусиль, щоб наші співгромадяни повірили, що заходи дійсно будуть сприяти відновленню країни, а не збагаченню окремих чиновників.