Яка мета такого важливого агротехнічного заходу як осіння обробка грунту? При обороті грунтового пласта бур’яни, їх насіння і личинки шкідників переміщуються з поверхні грунту вниз, на глибину 18-25 см. Трава, зорані в грунт восени, до літа майже вся перегниє, перетвориться на добриво. Насіння бур’янів, будучи глибоко в грунті, навесні зійти не зможуть, а личинки шкідників, зорані в грунт, загинуть. Якщо внаслідок рясних дощів багато ділянок садівників вкрилися густими килимами бур’янів, то осіннє перекопування грунту набуває особливої актуальності.

Велику увагу слід приділити глибині осінньої обробки грунту. Під пізні культури майбутнього року її слід скопати на глибину 20-30 см. Це забезпечить накопичення вологи в грунті до весняно-літнього періоду майбутнього року. Під ранні культури осінню оранку, навпаки, треба робити менш глибокою (14-16 см), щоб вологи до весни накопичилося трохи, і грунт навесні після сходу снігу швидше висихав.

Осінню обробку грунту під овочеві культури краще проводити лопатою. А ось навколо кущів і дерев краще використовувати вила, щоб не пошкодити коріння що лежать близько до поверхні. Вила треба розташовувати паралельно стовбуру рослин. Глибину перекопування грунту слід розраховувати від глибини розміщення кореневої системи: більш дрібно копають у штамба і при обробітку культур на слаборослих підщепах, а також під ягідними чагарниками (смородина, малина та ін.), деревами вишні і сливи, які відрізняються дрібним заляганням коренів. Особливо складно обробляти грунт під смородиною і агрусом, так як активна коренева система розміщується в самих верхніх шарах грунту. Щоб не пошкодити коріння грунт біля кущів слід обробляти обережно, на глибину не більше 6-8 см. Між рядами або на значній відстані від кущів допускають більш глибоку обробку (до 10-12 см) — перекопування або розпушування. Якщо бур’янів в пристовбурних кругах небагато, то осінню перекопку з оборотом пласта можна замінювати безвідвальним (без обороту) розпушуванням тими ж вилами. Важкий суглинний грунт під кущами краще перекопати, але неглибоко, для кращого затримання вологи залишити її грудкуватою на зиму. Якщо грунт досить пухкий і легкий, можна обійтися осіннім неглибоким розпушуванням, намагаючись закласти в нього рослинні залишки і опале листя. Для більш легкої і кращої обробки грунту під чагарниками, застосовують різноманітні підставки, підпірки, підтягування звисаючих гілок дерев’яними гачками і т.п.

Не можна забувати, що грудки землі які утворюються при осінній обробці грунту не розрівнюють і не розбивають (як роблять навесні). Це сприяє не тільки накопиченню вологи, а й проморожуванню грудок, загибелі личинок шкідників. Навесні така земля швидше прогрівається і добре розпушується.

На великих ділянках осінню оранку грунту можна виконувати ручними, кінними або тракторними плугами. Її слід виконувати вузькими загонами (смугами) таким чином, щоб між ними утворювалася роз’ємна борозна. Для цього по лінії борозни плуг повинен пройти в протилежних напрямках, відвалюючи пласт в різні боки. Такі роз’ємні борозни використовують для відводу надлишкової вологи. Кінці роз’ємних борозен повинні з’єднуватися з глибокими канавами. Напрямок оранки і роз’ємних борозен повинен бути уздовж ухилу площі. Така оранка є прийомом агромеліорації. До неї ж відноситься і устрій гряд. Під ранні культури гряди копають таким чином, щоб утворилася не плоска поверхня, а високий гребінь, який до весни не розрівнюють. Грунт гребеня навесні добре прогрівається і швидко підсихає. Його досить добре розрівняти граблями, зробити плоску поверхню гряди і відразу посіяти (краще під плівку) такі ранні культури, як редис, салат і т.д. Зазвичай такий посів можна виконати вже в третій декаді квітня.