Абітурієнт, який пройшов тест рівня «стандарт», не зможе поступити до того ВНЗ, де вимагають поглиблений рівень знання предмета

Експерти в галузі вищої освіти розповіли, як пройшла вступна кампанія-2014, які висновки зробили в МОН і що тепер чекає абітурієнтів у наступному році.

Перший замміністра освіти і науки України Інна СОВСУН:

— Чим порадувала вступна кампанія цього року? Помітно зростання інтересу до технічних спеціальностей, правда, в першу чергу, до IT. Намітилося зменшення попиту на юридичні, економічні спеціальності. Один з університетів навіть попросив забрати «зайві» місця держзамовлення на право. Уявити таке 5 років тому було неможливо.

Зараз головне завдання — стимулювати, щоб кращі абітурієнти йшли до кращих університетів. У новому Законі «Про вищу освіту» закладена логіка, що найсильніший абітурієнт вибере найсильніший університет, але це не так однозначно. Кращі випускники шкіл можуть вибрати шлях найменшого опору, підуть туди, де буде простіше отримати диплом. На жаль, ще є попит на неякісну освіту. Часто абітурієнти не знають, якою є якість освіти в тому чи іншому університеті, вибирають по іміджу, створеному в пресі, через знайомих. У нас повинна зароджуватися така ж практика, як, наприклад, в Британії. Там держава регулярно проводить опитування студентів, де уточнюють задоволеність освітою: від якості семінарських занять, лекцій до таких нюансів, як комфортабельність гуртожитку. По кожному університетові можна подивитися бали.

Університети теж повинні перебудуватися: ретельніше ставитися до того, яку інформацію про себе вони подають. Але найважливіше — змістити акценти: замість того щоб намагатися взяти якомога більше студентів, намагатися отримати якомога кращих студентів.

Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук:

— Наступного року очікується кілька нововведень для абітурієнтів. Втім, перше стосується всіх випускників шкіл. Їм належить пройти ЗНО з української мови та літератури. Підкреслю: всім, незалежно від того, чи буде випускник школи вступати до вузу чи ні. Тестування буде поєднане з державною підсумковою атестацією з цього предмету. Те ж саме хотіли зробити ще по одному шкільному предмету, але поки не вистачає фінансових можливостей. Однак у майбутньому другим ЗНО для випускників повинна стати математика, на думку багатьох ректорів університетів. Таким чином буде проведений і моніторинг знань випускників, і відбір абітурієнтів, які здатні претендувати на місце у ВНЗ.

Також ми пропонуємо відмовитися від використання у вступній кампанії сертифікатів ЗНО, що видані у попередні роки. У деяких абітурієнтів вже накопичилося 10-15 таких документів. Причина проста: програми ЗНО за ці роки кілька разів змінилися, тести щороку різні, тому порівнювати між собою результати, отримані в різний час, так само смішно, як і зарахувати спортсмену в сьогоднішньому змаганні результати десятирічної давності.

В 2015-му вперше абітурієнтам запропонуємо тест 2 рівнів складності з української мови та літератури, а також з математики. Адже неправильно вступнику на факультет точних наук давати такий же тест, як і абітурієнту, який хоче вивчитися на вчителя праці. Кожен університет у своїх правилах прийому буде вказувати, тест якого рівня з цих предметів він вимагатиме: «стандарт» або «підвищеної складності». Ті, хто отримав сертифікат базового рівня не зможуть вступити на ті спеціальності, де потрібно сертифікат «підвищеної складності». А ось ті, хто успішно пройде тест «підвищений» складності, зможуть брати участь у конкурсі і в ті вузи, де потрібен рівень «стандарт».

Ми вважаємо, що пора надати абітурієнту можливість вибрати для подачі документів необмежену кількість вузів, а не так, як зараз: п’ять вищих навчальних закладів і по три спеціальності в кожному. Між іншим, в середньому кожен абітурієнт в 2014 році подав заяви на 3,5 спеціальності, тобто не використав навіть ці можливості. Думаю, знайдеться не більше пари сотень тих, хто буде подавати заяви наліво і направо. З іншого боку, обмеження було не зовсім законно, адже Конституція говорить про рівний доступ до освіти, не встановлюючи кількість вузів, в які можна подавати документи. Норму щодо кількості університетів, в які може подавати документи абітурієнт, не встановлює і новий Закон «Про вищу освіту».

Кредит на навчання перспективніше?

Подаючи заяву для участі в ЗНО, абітурієнт буде формувати рейтинг тих університетів, куди він хоче подавати документи. Від максимально бажаного — до мінімально прийнятного. Коли ж вступник здасть тестування, УЦОЯО через комп’ютерні системи буде пропонувати його університетам, орієнтуючись на цей рейтинг і отримані бали.

Університети вже зараз замислюються про те, як залучити найкращих абітурієнтів. Адже багато хто орієнтується на бренд, звучну рекламу, модну професію, влаштуватися за якою не особливо реально. Втім, поки що яскравий показник — конкурс, і зазвичай він високий у вузах з давніми традиціями.

Ректор Національної академії управління Сергій Єрохін:

— Як перший віце-президент Спілки підприємців та орендарів, член Громадської ради при Мінфіні я хочу звернути увагу на планування. До речі, це моя спеціальність, ще в радянські часи я був деканом планово-економічного факультету Інституту народного господарства. На ринку праці існує попит і пропозиція, які постійно змінюються. А більшість наших університетів, можна сказати, — це пропозиція, яка законсервувалося років 20 тому, якщо судити за складом кафедр, факультетів, професури. Мені здається, проблема коріниться в механізмі держзамовлення, який істотно не змінювався останні 30 років. Але ж в 80-90-і роки Україна мала вдвічі більше робочих місць на промислових підприємствах!

Прогресивний момент в новому Законі «Про вищу освіту» — те, що саме студенти з високими балами по ЗНО будуть впливати на розподіл частини держзамовлення. Наш досвід показує, як приватний вуз без держфінансування здатний залучати абітурієнтів саме якістю освіти.

Наступним кроком має стати механізм «гроші йдуть за студентом». Більш радикальні рішення потрібні, щоб вивести наші університети на світовий рівень. На мою думку, систему держзамовлення потрібно реформувати, талановитих дітей підтримувати державними грантами, а малозабезпечених — спеціальними стипендіями. У свій час в Україні існував механізм державних кредитів. Вузам давали 15 млн гривень під ці цілі, але жодного разу сума не була до кінця розподілена. Люди боялися брати кредити, бо їх треба віддавати, краще поборотися за бюджетне місце. За ці роки в гонитві за безкоштовною освітою молодь знецінила пошук свого університету, свого покликання. Я спеціально проаналізував, як вибирали майбутню професію вступники цього року. Ось заяви тих, хто в підсумку зараховані на напрям «комп’ютерні науки». Одна зі студенток пробувалася на: міжнародну інформацію, журналістику, математику, готельно-ресторанний бізнес. Інша — на будівництво, видавнича справа, соціологію, педагогіку початкової освіти.

Мені близький британський підхід до цього питання (ми давно співпрацюємо з англійськими університетами). Там беруть кредит на навчання, який віддають після випуску. Я вважаю, це стимулює відповідальний підхід до питання вибору майбутньої професії, зважувати, чи вдасться, працюючи за отриманою спеціальністю, заробити потрібну суму.

Проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету харчових технологій Олена ПОЖІВІЛОВА:

— Безумовно, історія і традиції навчального закладу відіграють далеко не останню роль. Ми, маючи за плечима 130-річний досвід пошуку нових форм і методів ведення навчального процесу, можемо з упевненістю це стверджувати. Однак тільки на заслугах минулих років далеко не заїдеш. Головний пріоритет нашого вузу — постійне нарощування темпів, рух вперед. Ми формуємо сучасну систему багатопрофільної підготовки конкурентоспроможних фахівців на основі безупинного вивчення ринку праці. І це приносить свої плоди — цього року бажаючих вчитися в Національному університеті харчових технологій виявилося більше 20 тисяч, і університет знову увійшов в ТОП-20 вузів, куди подало заяви найбільша кількість вступників (піднялися на дві позиції порівняно з минулим роком). Такий високий конкурс — результат роботи колективу і з розширення спектра програм підготовки, і по оновленню матеріально-технічної бази, і по розширенню партнерських зв’язків з профільними вітчизняними та зарубіжними корпораціями, підприємствами та організаціями, і щодо збільшення кількості програм академічної мобільності. Ми робимо все, щоб наші бакалаври могли продовжити навчання у найпрестижніших вузах світу. І це не просто формальне укладення договорів, у нас вже працюють англомовні проекти з різних спеціальностей, коли навчання, починаючи з першого курсу і по всіх без винятку предметів, ведеться англійською мовою. І з кожним роком перелік таких проектів розширюється. Ми, до речі, єдині в Україні, хто здійснює підготовку за магістерською програмою «Екологічний контроль і аудит» англійською мовою. А в рамках співпраці з Італійським центром сенсорного аналізу студенти факультетів готельно-ресторанного та туристичного бізнесу і технології оздоровчих продуктів і харчової експертизи вивчають ще й італійську мову. З цього року запрацювала програма отримання подвійних дипломів з Вільнюським університетом, буквально два тижні тому наші студенти-економісти повернулися зі стажування в Польщі, студенти факультету інженерної механіки та пакувальної техніки стажувалися у Фінляндії. Ну і, звичайно ж, ми працюємо з нашими майбутніми студентами, починаючи ще зі школи — знайомимо їх з університетом, проводимо для них масу цікавих, пізнавальних заходів, в тому числі і тестування на професійну спрямованість.

Заступник першого проректора НТУУ «КПІ» Володимир ТИМОФЄЄВ:

— Важливо, що механізм розподілу держзамовлення з 2016 року залежатиме не від конкурсу або якихось інших показників, а від середнього бала тих, хто претендує на бюджетні місця. В «КПІ» середній бал ЗНО з фізики та математики серед вступників на технічний напрямок — 186 балів. Цього року ми прийняли 600 абітурієнтів з найвищими показниками в 198-200 балів, 170 з них — «двохсотенники» (отримали максимум).

Вступникам ж, які вибирають вузи, я б рекомендував орієнтуватися на те, які перспективи кар’єрного росту з дипломами цих університетів. Якби вищі навчальні заклади відкрито публікували інформацію про те, чим займаються їхні випускники, багато питань відпало б. З 1991 року «КПІ» підготував 75 тис. фахівців, і жоден наш випускник з технічного та природно-наукового напрямку не зареєстрований як безробітний в Центрі зайнятості. Про якість освіти може сказати і той факт, що саме наш вуз готує за держзамовленням чверть всіх IT-фахівців.

Доцент кафедри теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ Андрій ЗАВАЛЬНИЙ:

— Наш вуз в новому Законі «Про вищу освіту» визначено як вищий військовий навчальний заклад (зі специфічними умовами навчання). Це означає, що передбачені особливі вимоги до практичної підготовки студентів. Щоб підготувати криміналістів, слідчих, офіцерів Національної гвардії та інших фахівців для підрозділів МВС України, необхідно чимало затрат, а в нашому вузі готують навіть за такою рідкісною спеціалізації, як «протидія кіберзлочинності». В академії і підвідомчому юридичному ліцеї навчаються понад 18 тис. студентів, включаючи 5,5 тис. на бюджеті. Особливий статус військового навчального закладу також дозволяє встановлювати особливий порядок переривання навчання, поновлення, переведення. Що стосується навчання за бюджетні гроші, ми теж знайшли власне рішення: укладаємо договір між академією, роботодавцем (у нашому випадку — підрозділом органів внутрішніх справ) і курсантом, який зобов’язується відпрацювати три роки за спеціальністю. Такий документ підписується на першому році навчання, коли курсант освоївся і розібрався у специфіці майбутньої професії. В Інституті права і психології НАВС навчаються студенти на платній основі, які після закінчення навчання користуються попитом серед роботодавців в різних сферах юридичної діяльності і можуть бути також рекомендовані для роботи в органах внутрішніх справ.

З 2016 року, як відомо, найсильнішим абітурієнтам, що показав найкращі результати на ЗНО, буде дана можливість навчання за бюджетні гроші, а ось в якому саме вузі — вони виберуть самі. Наш вуз теж готується до цього нововведення, і вже наступного року ми будемо активно досліджувати ринок освітніх послуг, шукати оптимальні форми і методи впливу на попит.

Для служби в міліції необхідні і фізичне загартування, і психологічна підготовка, тому чим раніше визначиться молода людина, тим біль цілеспрямовано розвиватиме певні навички та вміння ще зі шкільних років. Ми плануємо розвивати систему ранньої профорієнтації, оскільки учні повинні мати чітке уявлення про ту чи іншу професію не по кінофільмах, не по чуткам — а від самих професіоналів. Розширена практика проведення Днів відкритих дверей, відвідування шкіл, військових частин. Гармонійно поєднуючи навчальний процес, практику і патріотичне виховання, ми зможемо відновити довіру народу до міліції.