Давайте придивимося уважніше до стану родючого шару грунту на наших грядках і пристовбурних кругах. Неважко помітити, що садоводи своєю працею домоглися того, що грунтовий шар, хоча і родючий, але аж надто подрібнений і ущільнений до неможливості. Тут вже ні про яку структурний грунт говорити не доводиться. Але його треба створювати неодмінно, інакше коріння культур не отримають в достатку атмосферного кисню, а з грунту не йде вуглекислий газ, сірководень. Грунтові мікроорганізми можуть розвиватися і служити білковою їжею для рослин лише на невеликих грунтових грудочках після свого відмирання. Живуть вони всього 20 хвилин, а потім відмирають.

Взагалі в ідеалі грунт має бути грудками, у вигляді зернистого сиру, «структурний», як кажуть агрономи, а не у вигляді пастили або мармеладу, як у більшості садівників. Як домогтися того, щоб грунт на ділянці був структурним?

Перше — треба вносити крупнозернистий річковий пісок. Але де його взяти, якщо наші лісові водойми замулені і крупного зернистого піску не мають? Дрібний пісок, який у нас самоскидами продають на імпровізованому ринку, не годиться. Він тільки погіршує ситуацію, ще більш ущільнюючи грунт. Загалом, біда.

Але от протягом ряду років мною помічено, що внесення листового компосту (листової землі) до половини, не менше 1/3 обсягу (30%) покращує структуру грунту і підвищує її вологоємність. Як бачимо, цього компосту потрібно багато, і одною кількістю опадаючих з дерев листя не обійтися.

В цьому випадку я використовую і листову землю в листяному і змішаному лісі. Згрібаю шар з напівзгнилим листям, захоплюючи міцними металевими граблями і частину самого верхнього, родючого шару грунту. Зазвичай цей шар складає перегній з листя, опалих під час осіннього листопаду з дерев і лісових чагарників. Цей склад має, звичайно, кислу реакцію грунтового розчину, і його доводиться вапнувати. Робити це розкислення слід деревною, трав’яною золою, крейдою, меленим вапняком, доломітовим борошном. Всю заготовлену масу укладаю на відкритому місці в купу сферичної форми, добре ущільнюю і незабаром (через 4 місяці) при сприятливій погоді і регулярному рясному зволоженні гноївкою досягається перегнивання закладеної маси. Цей листовий перегній можна вносити в грунт як добриво (кальцій) і компост, який покращує структуру грунту, це багато краще, ніж дрібнозернистий пісок. Лісова листова підстилка, грамотно підготовлена, особливо хороша для щільних глинистих грунтів.

Осінній листовий опад можна поміщати як інгредієнт і в збірний компост, але за умови використання здорового непошкодженого шкідниками і хворобами листя. Сухий лист годиться і як один з компонентів при спорудженні «теплих грядок», в суміші з соломою, сіном, трав’яними залишками, оберігаючи рослини від холодного, вогкого, заводнення нижнього шару грунту. Сухий, підв’ялений лист мною застосовується і як мульчу для пристовбурних кіл плодових дерев і ягідних чагарників, та й як укривний шар городніх грядок. Цей же лист застосовую і для укриття висадженого озимого часнику, прикриваючи листя додатково ялиновим лапником з повалених вітром ялинок.