Чи простіше стане абітурієнтам після того, як тести зараховуватимуть за новою системою? Відтепер ніхто не отримає сертифікати ЗНО з балами, з якими не можна розраховувати на вступ (раніше така ситуація була у тих хто отримав від 100 до 123). Тепер — або «не здав», видадуть звичайну довідку. Або — бали від 100 до 200, і можна претендувати на місце у ВУЗі. Звичайно, далеко не в будь-якому…

Комісія вирішить: здав чи ні

«Вишки» самі вирішать, з якою кількістю балів допускати до конкурсу. Втім, і раніше здорова конкуренція відтискувала тих, хто знає предмет «не дуже». У найбільш престижні вузи поступали лише абітурієнти з 185 і вище балами в сертифікатах.

Але раніше у вступників була визначеність: цифри пораховані, є прохідний поріг чи ні. Тепер же належить період нетерплячого очікування, поки спеціальна комісія не визнає: ЗНО зданий.

Як пояснив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, виносити вердикт буде комісія, до якої увійдуть викладачі вузів, у тому числі професори, вчителі шкіл, методисти. З’явиться можливість розглядати ситуацію кожного абітурієнта персонально. Скажімо, раніше було так: він прекрасний спортсмен, але українську мову здав з результатом 117 балів, тобто не дотягнув до «нижньої планки». Його в Університет фізичного виховання і спорту автоматично не брали. Тепер такі показники можуть зарахувати, орієнтуючись на здібності за майбутньою спеціальністю.

— Це знову внесе «людський фактор» в тестування, — дивується вчитель математики школи №108 Тетяна Денисенко. — Але ж методику вводили, щоб зробити результати більш об’єктивними. Краще розробити тести 2-3 рівнів, ніж «витягати» одного абітурієнта, і «топити» іншого. Нехай це робить комісія, а не один екзаменатор. Нехай навіть шанси «підкупити» всіх відразу мінімальні, значить, «купуватися» вступ до ВУЗу не буде. Хоча хтось один «свій» може налаштувати решту колег…. Принцип справедливості все одно не можна порушувати.

Два «сертифікатних мінімуму» — і вже студент

Чи будуть 124 бала в наступному році рівноцінні таких же результатів в минулому році, поки точно сказати не можна, але швидше за все отримати цю «суму» буде важче. Інакше відміна «нижнього порогу» означало б різке пониження планки грамотності для майбутніх студентів. Раніше 100 балів призначалося просто за присутність на тесті, а 124 бала виходило, якщо правильно виконані (вгадані) максимум чверть завдань. Значить, авторам тестів 2015 доведеться зробити питання трохи складніше.

За словами Ігоря Лікарчука, неприпустимо, щоб брали всіх підряд. У деяких педагогічних вузах цього року зарахували абітурієнтів, які під час ЗНО набрали 137-138 балів з іноземної мови. Вони збираються через 5 років стати вчителями англійської. Їх якість викладання в майбутньому викликає багато сумнівів. Значить, їх учні в свою чергу не зможуть якісно освоїти мову.

А що сталося зі студентами, які здали тести на «граничні» 124? Якщо називати відверто, «двієчниками»? Багато хто з них все ж стали студентами. Виключили хлопців, які здавали творчі конкурси — і своїми здібностями зачарували журі. Ні, поступити вдалося і тим, у кого немає таких вагомих аргументів. Кілька хлопців зараз ходять на лекції, примудрившись здати два предмета на 124. В НАУ на геодезиста вчиться студент, який показав «гранично низький» результат і з української, і з математики. Фізику і українську на 124 здала абітурієнтка, яка вчиться на енергетика в Миколаєві, в Університеті кораблебудування ім. адмірала Макарова.

Математика не вчиться? Буду видавати кредити

Особливо вражає, якщо мова йде про важливі для професії предмети. Майбутні фахівці з фінансів і кредитів, які не розуміються на математиці, вчаться в Уманському університеті садівництва: у двох мінімум з цього предмету. Там же у трьох майбутніх садівників — всього 128 з біології. В Уманському педуніверситеті ім. Тичини на фізико-математичному напрямку вчиться дівчина, яка здала математику на мінімум. Там же є майбутній пищевик, у якого 125 з хімії, і фахівець з готельно-ресторанної справи з «труднощами перекладу» (про сінхронний переклад можна прочитати тут https://communic.com.ua/sinhronnyj-perevod/): у нього і з української мови мінімум балів, і з англійської всього 130.

У столичному педуніверситеті ім. Драгоманова також вчиться немало народу, який ледь здав тести. З мінімумом з математики — навчається на вчителя початкових класів. Викладати комп’ютерні технології планує через деякий час людина, що одержала 124 з фізики. У одного майбутнього логопеда з біології 125, у іншого з історії України 124. У двох майбутніх психологів гранично низькі знання з історії України. І навіть 128 з біології при невисоких показниках по інших тестах теж дало можливість вчиться на психолога.

Біологія — не для лісників

Найнижчі оцінки у майбутніх аграріїв. Тут сертифікатний мінімум — швидше норма. На непрестижні, хоч і затребувані професії брали всіх підряд. Скажімо, у Вінницькому аграрному університеті у восьми майбутніх технологів з переробки продукції тваринництва — мінімум з математики, а ще у двох — з української мови. В Житомирському агроекологічному університеті у п’яти майбутніх технологів мінімум з математики. Та ж ситуація у двох студентів, що навчаються агрономії, а ще один планує «хімічити», хоча отримав всього 125 з хімії.

В Подільському агротехнічному університеті — у одного агронома 125 з хімії, в іншого з біології. Та ж історія у студента напряму «лісове і садово-паркове господарство», який і географію щось знає на 126. Очевидно, знань вистачить на один конкретний ліс або парк — без біолого-географічних нюансів. У трьох осіб, які бажають стати фахівцями з транспортних технологій, в сертифікатах — найнижчі бали з математики. Може, попереднє покоління теж ігнорувало алгебру і тому у нас ніяк не можуть розрахувати вартість проїзду в транспорті?

Вчися добре, а то станеш… медиком

солідному Харківському університеті ім. Каразіна вчиться майбутній фізик, який набрав всього 125 з фізики, а спеціальність «політолог» освоюють при 131 з всесвітньої історії та мінімумом з української мови та літератури. Такий відомий ВУЗ, як ХАІ, на напрям «телекомунікації» прийняв з фізикою 124 і українською 126.

«Двієчники» юристи і медики теж потрапляють до вузів. Скажімо, в Київському університеті культури і мистецтв майбутній юрист знає історію України всього на 126. А в Одесі, в Міжнародному гуманітарному університеті вчиться майбутній медик з 124 по математиці і 130 з української (спеціальність — лабораторна справа).

— Рівень знань першокурсників падає, незважаючи на те, що їх натаскували репетитори, — вважає викладач одного з харківських вузів Олександра Мазур. — Впадає в очі несамостійність мислення хлопців, невміння творчо підійти до задачі, низький рівень загальної культури. Хочеться, щоб нововведення допомогли відбирати сильніших абітурієнтів, а не давали університетам можливість приймати всіх, хто хоче вищу освіту. Зовсім не обов’язково всім вчитися у вузах.