Ебола вибирає нові жертви. Такі і подібні до цього тривожні повідомлення про смертельно небезпечний вірус приходять щодня. Але в ЗМІ загроза часто перебільшена. Чи треба боятися захворіти лихоманкою Ебола? Чи буде розроблена вакцина від цієї хвороби? Інформація про вірус Ебола в США тепер поширюється разом з м’якою іграшкою, випущеної компанією Giant Microbes.

Ебола — це небезпечна вірусна хвороба з високим ступенем зараження, з дуже важкими, характерними ознаками течії і високою смертністю, іноді досягає 90%. У захворілих Ебола розвивається геморагічна лихоманка Ебола або так званий геморагічний синдром.

З історії відкриття вірусу Ебола

Якщо проаналізувати історію виявлення одного з п’яти різновидів вірусу Ебола, який був вперше зафіксований в 1976 році в басейні річки Ебола (звідси і його назва) в африканській країні Заїр (нині Демократична республіка Конго), і подальші спалахи цієї хвороби в країнах Африки, то можна сказати, що ці випадки не були масштабними. Всього за 36 років було заражені 2200 осіб, рівень смертності на самому початку становив 90%, а в 2012 році — під час останнього спалаху епідемії вірусу Ебола, що сталася в ДРК (Демократичній Республіці Конго), знизився до 36%.

Про епідемію лихоманки Ебола говорять у всіх країнах Європи, Америки та Азії, незважаючи на те, що вона поширюється в найбідніших країнах Західної Африки — Нігерії, Ліберії, Сьєрра-Леоне і Гвінеї. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), як повідомлялося на засіданні в Женеві 15 жовтня, число жертв Ебола вже склало 4450 чоловік. Число тих, що заразилися вірусом Ебола становить 8914 чоловік. Якщо раніше рівень смертності становив 50%, то на сьогоднішній день він виріс до 70% — це, звичайно, тривожить. Але не варто боятися, і при температурі що раптово підвищилася можна бути впевненими, що у вас або ваших дітей це ніяк не може бути пов’язано з вірусом Ебола.

Що ж стосується поширення вірусу в інших країнах, Всесвітня організація охорони здоров’я заявила про вісім виявлених випадках зараження вірусом Ебола на території ЄС. 16 жовтня прийшло повідомлення, що в Лейпцігу помер високопоставлений співробітник гуманітарної місії ООН. З підозрою на зараження вірусом Ебола в Австралії госпіталізували вже третього пацієнта. В Іспанії погіршився стан медсестри Терези Ромеро, яка заразилася, коли доглядала за хворим. В США зафіксований другий випадок зараження вірусом Ебола на території країни — в штаті Техас заразилася від померлого хворого друга медсестра. У всіх вищеописаних випадках зараження вірусом Ебола люди обов’язково якимось чином контактували з зараженими, або прибули з країн Західної Африки, де поширюється епідемія, або були в тісному контакті з хворим, тобто лікували хворого.

У країнах Європи, США та Австралії в зафіксованих випадках проглядається стандартний процес проникнення вірусних інфекцій на територію вищеперелічених країн. Останнім 50-річчям таке трапляється постійно і повсюдно, заявляють епідеміологи ВООЗ. В Україні Ебола поширюватися не буде, вважають експерти.

І все-таки, як уберегтися від зараження цим смертоносним вірусом?

Симптоми хвороби і заходи безпеки

Ебола передається від людини до людини з кров’ю, виділеннями та іншими рідинами інфікованого, коли людина безпосередньо торкається до заражених речей. Це може бути звичайний, не одноразовий інфікований шприц, тампони та інші предмети. Але смертельна лихоманка не поширюється повітряно-крапельним шляхом. На відміну від грипу або легеневої чуми вірусом Ебола не можна заразитися тому, що хвора людина знаходиться поруч, дихає, розмовляє або кашляє. Тому епідемію все ж вдається утримувати в межах країн Західної Африки, які є осередками поширення вірусу Ебола. Однак деякі люди, заражені Ебола, не знаючи про те, що хворі, так як інкубаційний період захворювання триває від 2 до 21 дня, прилітали до Європи та Америки, де і захворювали, але далі від них хвороба не поширювалася, так як ці люди були вчасно госпіталізовані і лікувалися в лікарнях з відповідними санітарними нормами. У більшості таких випадків захворілих Ебола людей в США і Європейських країнах вилікували.

Якщо у вас, ваших друзів або родичів з’явилися підозри на можливе зараження вірусом Ебола (раптове підвищення температури тіла, загальна слабкість, м’язові і головні болі, а також болі в горлі, блювота, пронос, висип, порушення функцій нирок і печінки, кровотеча з носа, вух, рота, внутрішні кровотечі), необхідно викликати швидку допомогу і повідомити про можливі контакти з передбачуваними хворими вірусом Ебола. Таким чином, хворим будуть займатися фахівці, підготовлені для такої роботи, вони можуть діагностувати вірус Ебола, або інші види геморагічної лихоманки.

При побоюваннях зараження вірусом Ебола пацієнта терміново госпіталізують. Враховуючи тяжкість стану хворого, в стаціонарі повинні прийняти рішення про конкретні подальші дії. Саме правильне, якщо пацієнта розмістять в палаті інтенсивної терапії або в спеціальному боксі. Черговий лікар за відсутності завідуючого повинен сам прийняти рішення з приводу дій медперсоналу з цим хворим, а також організувати роботу клініки в режимі карантину. Однак пацієнта, інфікованого Ебола, не можна повністю відокремити від лікарів та обслуговуючого медперсоналу, але необхідно вжити всіх заходів, щоб не допустити можливості інфікування інших пацієнтів і медпрацівників.

Однак не можна перестаратися і наполягати на введенні карантину в аеропортах, щоб не приймати з країн Західної Африки літаки і щоб у всіх пасажирів з цих країн на в’їзді в будь-яку іншу країну вимірювали температуру. Навпаки, це викличе паніку, і дійсно хворі люди будуть ховатися і не будуть ізольовані, а будуть джерелами зараження і безперешкодного поширення епідемії лихоманки Ебола.

Лікування хворих Ебола

У захворілих лихоманкою Ебола піднімається температура тіла, відкриваються кровотечі, особливо небезпечними є внутрішні, які важко діагностувати. Якщо хвороба розвинулася до такої стадії, людина може померти від того, що через високу температури у неї випаровується з тіла велика кількість рідини, або від великої втрати крові в результаті внутрішньої кровотечі. В цьому випадку необхідне переливання фізрозчинів в організм людини краплинним шляхом. Спеціальних препаратів для лікування геморагічної лихоманки Ебола поки не існує, для лікування хворих застосовують останні розробки ефективних лікарських препаратів на основі антибіотиків.

Також не існує і вакцини. Створити ліки і вакцину проти вірусу Ебола можливо. Але на це може знадобитися досить довгий час і великі вкладення грошових коштів. Фахівці фармацевтичних компаній можуть досить точно розрахувати, скільки часу і скільки грошей необхідно, щоб створити ліки. Однак, вклавши в розробки і виробництво ліків від Еболи великі гроші, будь-яка фармакологічна компанія повинна повернути вкладені кошти. Але за нинішнього спалаху епідемії лихоманки Ебола буде потрібно всього до 10 тис. доз, а виробництво, щоб бути рентабельним, повинно випустити мільйони чи навіть мільярди доз. Тому фармакологічні фірми не беруться за це, боячись розоритися. Можливо, було б правильним, щоб фінансуванням розробок і виробництва ліків від небезпечних інфекційних хвороб займалися державні компанії та міжнародні організації або спеціально створені фонди. Адже вже багато відомих мільйонерів зробили великі пожертви на боротьбу з епідемією лихоманки Ебола.