Одного разу, виходячи з продовольчого магазину, звернув увагу на продаж великих зелених соковитих листків, які нагадують лист кукурудзи. Поцікавився цим дивовижним листям. Господиня розповіла, що вирощує у себе на дачі цибулю-часник. Купив у неї тільки один зубок (більше не було), і той був з дефектом. В жовтні місяці посадив його на грядку. В липні місяці наступного року отримав крупну головку часнику з двома зубками. Щорічно кількість вирощеного часнику збільшувалося, а 11 липня цього року зняв черговий урожай з дуже великими головками, сподіваюся, що в кожній буде по три і більше зубків. Одна рослина дало потужну стрілку (суцвіття), на якому утворилися бульбочки — «дітки». Через пару років, сподіваюся на це, буду висаджувати цілу грядку цього чудо-велетня цибулі анзура.

Анзур — рослина багаторічна з коротким періодом вегетації. Формує велике листя і квітконосний пагін. Маса цибулини буває до 150 г. Зубки великі, від 2 до 5 штук. Головка цибулі має дуже щільну луску. Квітконіс досягає висоти 1,5-1,8 м і вимагає підв’язки до кілочків. Суцвіття — парасолька діаметром 6-12 см приваблює своєю красою. Часник невибагливий, а найголовніше те, що він не уражається хворобами і шкідниками. На смак часник як редис, з несильною полиновою гіркотою.

Корисні властивості цибулі анзур

Анзур в перекладі на українську мову означає «гірський лук», в дикому вигляді він росте в горах Середньої Азії, Тянь-Шаню. Це не тільки їстівна рослина, але і сильний лікар.

За даними кандидата сільськогосподарських наук В. Скоблина, цибулини анзура містять сухої речовини в 2 рази, а аскорбінової кислоти в 3-4 рази більше, ніж ріпчаста цибуля. Крім того, вони містять каротиноїди, вітаміни Д і Е, фітонциди. У трактаті таджицької медицини «Про збереження здоров’я» повідомляється, що анзур корисний при головних болях, шумі в голові, при ослабленні пам’яті. Середньовічні лікарі використовували його для поліпшення зору, профілактики глаукоми, при обмеженому диханні. Дуже корисний анзур літнім людям, бо містить ще й сапоніни, які допомагають організму справлятися з «букетом» захворювань. Всім відомо, що жителі гірських місць відрізняються міцним здоров’ям і серед них багато довгожителів. Адже анзур росте там в дикому вигляді, і населення вживає його в чималих кількостях.

Цінність рослини ще й у тому, що листя з’являються рано навесні, пробиваючись прямо з-під снігу. В цей час іншої зелені ще немає. Листя йдуть в салати, супи. Поклади лист між двома шматочками хліба — і вітамінний бутерброд готовий.

Технологія вирощування цибулі анзур

Анзур легко пристосовується до нових умов. Агротехніка вирощування цибулі нескладна. Ця культура відноситься до озимих. Садять анзур одночасно з озимим часником, найкращий термін посадки — кінець вересня — початок жовтня. Анзур має глибокий (тривалий) період спокою і до початку постійних морозів із землі не проростає. А період вегетації у нього дуже короткий — з початку весни і до кінця літа.
Варто відзначити, що анзур дуже декоративний, коли зацвітає величезними кулями-стрілками яскраво-фіолетового кольору. Висота стрілки 1-1,5 м. Квітучі стрілки — це прекрасний медонос, бджоли злітаються з усієї округи. На одній такій кулі можна налічити до 15-20 бджіл.

Анзур росте на родючих грунтах. Восени при посадці вношу до 7 кг перегною на 1 м³. Зубки саджаю на грядки висотою 30 см на відстані 15-20 см один від одного, а між рядами 35-40 см. Грунт на грядці у мене родючий, близький до нейтрального. На кислих грунтах Анзур росте погано. Посадку проводжу наприкінці III декади вересня — початку I декади жовтня. Глибина посадки повинна бути такою, щоб над верхом цибулини шар ґрунту в 2-2,5 рази перевищував її висоту. Під зиму треба садити і бульбочки — «дітки». Посадки мульчую компостом, в зиму накриваю лапником. Дуже важливо вчасно укриття прибрати (відразу після танення снігу, тому що Анзур дуже швидко починає рости). Бажано відразу після танення снігу часник підгодувати — 30 г нітрофоски на I м². Догляд звичайний — розпушування грунту і прополка від бур’янів. Весняного запасу води в грунті достатньо для нормального його розвитку. Поливаю тільки в посуху. наприкінці червня з’являються стрілки, які потрібно виламувати, залишаю необхідну кількість для отримання «діток». у першій половині липня, коли листя часнику майже все жовтіють, лопатою підкопують головки і висмикую із землі. Підсушувати головки необхідно в тіні. Обрізаю коріння, а потім і стебло на висоті 5 см від шийки. Зберігати такий цибулю-часник можна заплітаючи в коси, або укладаючи в сітку. Так як зубки покриті щільною коричневою оболонкою, то вони не підсихають і не в’януть. Використовую часник у сирому вигляді, а також в маринадах, заготовках огірків і помідорів, додаю його в салати.
Раджу всім садівникам і городникам вирощувати на своїх ділянках цей дивно красивий і смачний цибулю-часник анзур.

І. Корнієнко, садівник-любитель