Сьогодні чиновники і незалежні експерти представлять концепцію розвитку освіти і науки до 2025 року. Зокрема, розробники пропонують повернути 12-річне навчання в школі, використовувати зовнішнє незалежне тестування (ЗНО) вже під час навчання в школі та впровадити «освітній паспорт» для дитини. В вузах третину викладачів будуть іноземцями, а отримувати професії студенти зможуть тільки за переліком, який складається максимум з 80 спеціальностей. Самим викладачам обіцяють встановити річну зарплату на рівні $ 16 тис., а премії та надбавки до окладу вчителів залежатимуть від успішності їх учнів.

Проект концепції розвитку освіти та науки на 2015-2025 роки був розроблений українськими та зарубіжними експертами за підтримки міжнародного фонду «Відродження» та благодійного фонду «Інститут розвитку освіти». Заступник міністра освіти і науки Павло Полянський назвав цей документ «першим акордом в симфонії громадської дискусії про майбутнє української освіти». «Це великий міф, що всі в суспільстві хочуть якісної освіти — частина людей бажають отримати зручну освіту, щоб діти не перевтомлювалися, щоб студенти не вчилися багато. Нам необхідно знайти взаєморозуміння по всіх пунктах, щоб вони не викликали відторгнення», — сказав Полянський. Він також повідомив, що вже почалася робота над Дорожньою картою розвитку вітчизняної освіти — деталізованим документом із зазначенням проміжних результатів.

До школи ходити 12 років

У концепції експерти відзначають необхідність повернення до 12-річного навчання в школах, яке скасували в 2010 році. Павло Полянський підтвердив, що 12-річне навчання передбачається і в рамковому законі «Про освіту», робота над яким зараз ведеться. Крім того, розробники концепції пропонують застосовувати зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) при переході з одного ступеня освіти в школах на інший.

При переході з I ступеня (зараз це 1-4 класи) на II (зараз — 5-8 класи) ЗНО буде використовуватися для аналізу якості освіти, що здобувається. А з II ступеня на III (9-11 класи) результати ЗНО будуть застосовуватися для визначення подальшого шляху освіти учня і навіть в якості конкурсних балів при вступі до старшої школи. Зокрема, хтось піде в професійну школу, щоб відразу після її закінчення піти працювати. У професійному ліцеї школярів готуватимуть для вступу до училища, а в академічних ліцеях, гімназіях — для вступу до вузу.

Слід зазначити, що концепція пропонує з 2017 року перевести старшу школу повністю на профільну підготовку. «У документі передбачається поступове перетворення старшої школи після 9 класу в окремий тип навчального закладу, хоча в сільській місцевості це буде досить складно. Необхідно, щоб діти йшли в ліцеї, колегіуми на конкурсній основі, але для цього такі заклади повинні мати не просто слово «Ліцей» в назві, вони повинні відрізнятися якістю освіти», — уточнив пан Полянський.

Директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук зазначив, що подібний принцип використання ЗНО необхідно було використовувати давним-давно і не тільки в середній освіті. «Його необхідно застосовувати і для вищої освіти, наприклад, при переході з бакалаврату до магістратури», — розповів Лікарчук. Між тим, заступник міністра зазначив, що, наприклад, застосування ЗНО після 4 класу залишається спірним питанням — навіть якщо його проводити, то це потрібно робити дуже обережно. Пан Полянський наголосив на необхідності модернізації системи ЗНО — раніше пропонувався варіант проведення електронного тестування. «Існують ризики, звичайно, але в ньому є перевага — миттєве публічне оприлюднення результатів», — зазначив пан Полянський.

Відзначимо, що в концепції передбачається і створення «освітнього паспорта» — як тільки дитина починає відвідувати будь-який навчальний заклад, вона отримує електронний ID для ідентифікації. Дані про дитину будуть занесені в загальнонаціональну інформаційну базу «Освіта України» з реєстром одержувачів освіти і тих, хто надає освітні послуги. Павло Полянський зізнався, що країна поки не готова до таких кроків. «Ми прописуємо це в контексті більш широкого поняття — електронного самоврядування. Сьогодні вчитель і школа тонуть в купах паперів, і у нас немає іншого виходу, окрім як перейти на електронний облік», — вважає пан Полянський.

Вузам закордон допоможе

Після переходу на 12-річне навчання в школах на бакалавраті в вузі навчатимуться три роки. Для тих, хто здобув середню освіту за другим профілем, будуть відкриті «нульові» курси при вузах. Крім того, фахівці вважають за необхідне перейти на новий перелік спеціальностей, скоротивши його до 60-80 найменувань. Президент Національної Академії педагогічних наук (НАПН) Василь Кремень зазначив, що в існуючому списку спеціальностей зараз налічується декілька сотень найменувань. «Існуючий список ми також зменшуємо до 70-80 позицій, укрупнюючи їх і переводячи спеціальності в спеціалізації, які визначатиме вуз», — розповів експерт.

При розробці цієї концепції експерти не забули і про намір прем’єр-міністра Арсенія Яценюка залучати до вузів більшу кількість зарубіжних викладачів. Вони вважають, що через два роки можна буде збільшити їх присутність до 15% від усього викладацького складу, і до 2020 року — до 30%. Василь Кремень заявив, що це не свідчить про «ущербність і погану підготовку» українських педагогів. «В умовах глобалізації різні традиції вищих шкіл інших держав можуть нам допомогти. Але кількість зарубіжних викладачів — тема дискусійна», — заявив президент НАПН.

Заступник голови профспілки працівників освіти і науки України Володимир Цвих вважає, що нереально довести кількість зарубіжних викладачів через п’ять років до 30% через занадто велику різницю рівня оплати праці і рівня життя. «До того ж, у нас не так вже й багато студентів володіють англійською мовою на такому рівні, щоб слухати на ній лекції в університеті», — сказав пан Цвих.

Кожному вчителю — по 16 тисяч доларів на рік

Крім того, в концепції передбачено розроблення нових вимог і стандартів роботи педагогів, а також підвищення оплати праці. До 2020 року середня величина річної зарплати вчителя повинна бути на рівні не менше річного ВВП на душу населення. Відзначимо, що в президентській програмі «Стратегія-2020» цей показник намагатимуться підвищити до $ 16 тис. (В 2014 році він становить $ 8,508).

Володимир Цвих і на цей план відреагував з настороженістю: «Неможливо поміняти систему оплати праці тільки для вчителів — викладачів, тоді як усім іншим бюджетникам, виплачують зарплату за Єдиною тарифною сіткою. Тому необхідно міняти підхід глобально. І звідки гроші у нас візьмуться на такі зарплати навіть через п’ять років?».

Розмір надбавок і премій до щомісячної зарплати педагогів має напряму залежати від результатів ЗНО та використання вчителями нових методик викладання. Павло Полянський повідомив, що в розроблюваний закон «Про освіту» хочуть закласти матеріальну відповідальність навчального закладу за надання неякісних освітніх послуг: «Батьки зможуть виставити фінансові претензії, що вони як платники податків отримують неякісні послуги в школі, вузі».

Учителям також обіцяють пільгові кредити і навіть часткову компенсацію витрат на оренду житла. Директорів шкіл пропонують вибирати на конкурсній основі з підписанням трудового контракту на п’ять років. Громадські, батьківські поради навіть зможуть ініціювати відкликання керівництва навчального закладу.

Крім того, експерти пропонують переходити до фінансування за принципом «гроші ходять за дитиною». «Учні та їхні батьки будуть вибирати школи з хорошою підготовкою — виходить, що чим вище якість освіти, яку надає школа, тим більше фінансування вона отримуватиме. Це створить конкуренцію серед навчальних закладів, які будуть боротися за учня, покращуючи методики викладання і підвищуючи кваліфікацію своїх вчителів», — зазначив пан Кремень. Згідно концепції, до 2020 року в країні повинна пройти оптимізація шкіл. При цьому, початкова шестирічна школа функціонує при будь-якій кількості учнів, основна — якщо в ній буде вчитися не менше 100 осіб, старша — не менше 200 осіб.

Передбачається збільшення витрат на середню освіту до загальноєвропейських норм. На неї будуть виділяти до 70% наданого державою бюджету. Зараз в Україні більше бюджетних коштів виділяється на вищу освіту. Головну роль в цьому зіграло величезна кількість вузів — зараз їх налічується близько 800. «Це не означає, що вища освіта страждатиме від нестачі державних грошей. Школа може отримати більше фінансування за рахунок укрупнення та створення регіональних вузів», — вважає пан Кремень. Однак Павло Полянський зазначив, що жодна концепція не може бути втілена без фінансових ресурсів. «У світі підрахували, що кожен долар, інвестований в освіту, дає через 10-12 років не менше 7 доларів чистого прибутку, але потрібно набратися терпіння і дочекатися цього результату», — підкреслив пан Полянський.