Україна швидко і впевнено рухається у бік європейської сім’ї. Політики почали писати нову сторінку історії держави завдяки реформуванню практичних всіх сфер його життя. Одним з важливих моментів після підписання угоди про асоціацію Україна — ЄС став старт «метаморфоз» в системі освіти, яких так чекали і викладачі, і студенти. Поправки в закон «Про вищу освіту» Верховна Рада схвалила 1 липня.

На думку голови Комітету з питань науки і освіти при парламенті Лілії Гриневич, п’ять причин вплинули на те, що народні депутати дали добро на реалізацію плану реформування системи вищої освіти в Україні. По-перше, реформа впроваджує європейські норми і стандарти, яких вимагала від нашої держави асоціація. По-друге, майбутні нововведення для ВНЗ практично позбавлені вад, оскільки законопроект обговорювали багато разів, залучаючи фахівців і громадськість. По-третє, про системність і реформаторськийу характер законопроекту свідчать 959 правок. По-четверте, працівників вищих навчальних закладів «визволили» з рамок викладацької діяльності — час для пар та семінарів зменшили з 900 до 600 годин на рік. По-п’яте, на думку Лілії Гриневич, реформаторського і кардинального підходу до освіти чекало саме суспільство.

Розберемося в деяких тонкощах правок, які наблизили закон України «Про вищу освіту» до європейських стандартів.

Оцінка якості освіти. Для початку уточнимо, що в одній зі статей законопроекту йдеться про створення в Україні Національного агентства з якості освіти. Якщо раніше функціями, покладеними на новий орган, займалося саме Міністерство освіти та інші підконтрольні йому комітети, то закон передбачає створення абсолютно незалежного агентства. Воно складатиметься з представників вищих навчальних закладів незалежно від форм власності.

Національне агентство з якості освіти зможе висувати певні вимоги до освітньої системи, вирішуватиме, видавати чи ні ліцензію певному ВУЗу, а також зможе акредитувати спеціальності, незалежні організації оцінювання, вчені ради та інше. Цікаво, що агентство створюється як неприбуткова організація. Розвиватися і функціонувати воно буде за рахунок членських внесків, грантів, оплати робіт з ліцензування та акредитації.

Ректорат. Що стосується керівництва у ВНЗ, то це окреме питання. Раніше ректорів державних навчальних закладів призначали органи центральної влади або влади на місцях. Новий закон гарантує зменшення корупції в керівних структурах за рахунок того, що вибори будуть проходити за участю викладацького складу, доповненого студентами. Фахівці запропонували проводити виборчу гонку в один тур по системі «перехідного голосу». Привілеї ректорів уріжуть за рахунок обмеження перебування на посаді — не більше двох термінів по п’ять років.

Аналогічна процедура передбачається для деканів факультетів, а також директорів інститутів.

Навчальне навантаження. Формувати єдиний ринок європейської освіти допоможе також зменшення кількості годин навчального навантаження. Так, працівники ВНЗ замість викладання зможуть більше годин приділити дослідницькій та науковій ї діяльності, що є звичайною справою для європейців. Не так рідко доводиться чути, що викладачі віддають більшу частину вільного (неробочого) часу на дослідження та науку, адже отримати вчене звання або науковий ступінь не так просто.

Та ж доля спіткала і студентів. Фахівці вважають, що зменшення навантаження на них з 36 до 30 в одному кредиті розширить їхні навчальні можливості і знову-таки надасть повноту дій у науковій діяльності.

Вчені ступені і звання. Ще одним нововведенням у сфері вищої освіти стане «ліквідація» молодшого спеціаліста та кандидата наук. Вводяться наступні ступені: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук.

Акредитація та статус ВНЗ. З прийняттям нових правок кане в лету акредитація вищих навчальних закладів. Раніше вважалося, що чим вище рівень акредитації, тим престижніше ВНЗ. Однак оновлений закон України «Про вищу освіту» говорить, що вища школа буде ділитися на три типи: університети, академії та інститути, коледжі.

Університети можуть працювати в різних галузях (класичний або технічний) або ж випускати студентів за обмеженого спектру спеціальностей (економіка, гуманітарні науки, юридичний сектор, фармацевтика та інші). Інститути та академії відрізняються від університетів тим, що будуть числитися галузевими закладами. Коледжі, в свою чергу, зможуть випускати молодших бакалаврів і бакалаврів.

Національний і дослідницький — саме такі статуси отримуватимуть в Україні університети, інститути та академії. Пропозиції щодо присвоєння рівня національного ВУЗу вносить Національне агентство з якості вищої освіти за процедурою, затвердженою Кабінетом міністрів України.

Дослідний статус отримують національні ВНЗ, які «забезпечують розвиток держави в певних галузях знань за моделлю поєднання освіти, науки та інновацій, сприяють її інтеграції у світовий освітньо-науковий простір, мають визнані наукові досягнення».

Національним навчальним закладам буде надходити 10% від суми, виділеної з держбюджету на утримання, щоб розвивати проекти, виконувати наукові програми та інші важливі заходи. Дослідні ВНЗ держава також не залишить без уваги. Спеціально для них у держбюджеті передбачатиметься окрема програма, і дослідницьким закладам можна буде отримувати на розвиток наукової діяльності 25% від коштів, виданих на його утримання.

Автономія і самоврядування вищої школи. На думку експертів, правки в закон України «Про вищу освіту» суттєво зменшать адміністративний тиск на ВНЗ і дасть їм повну свободу для розвитку. Це основні принципи, на яких грунтується стаття 32 документа. Відзначимо, що в частині 2 цієї статті налічується 24 пункти, які розповідають про права вищої школи. Тут і самостійність в організації навчального процесу, і повна свобода у виборі, за якою програмою готувати бакалаврів і магістрів, і автономія у створенні своїх структурних підрозділів. Більш того, у ВНЗ з’являться поточні та депозитні рахунки в банках.

Читайте також: Які нововведення чекають абітурієнтів у 2015 році

Деякі експерти стверджують, що поправки так і не стали гарантією автономії навчальних закладів, бо не мають прямого впливу на роботу ВНЗ. Причиною цьому стали норми, які закладам вищої школи доведеться врегулювати з Кабінетом міністрів, а це, в свою чергу, може призвести до адміністративного тиску на ВНЗ.

Нагадаємо також, що широкі права отримує студентське самоврядування. Це той орган, який найбільше зацікавлений у дотриманні інтересів студентства у вищому навчальному закладі. При відрахуванні недбайливих студентів або переведення на бюджет / контракт керівництву ВНЗ доведеться рахуватися з думкою та рекомендаціями студентської ради. Він же бере участь у призначенні заступників керівників факультетів, інститутів і університетів.

Вступ до ВНЗ і ЗНО. Прийом абітурієнта до ВНЗ для отримання ступеня молодшого спеціаліста або бакалавра буде залежати від результатів зовнішнього незалежного тестування (ЗНО), конкурсу творчих або фізичних здібностей, середнього бала атестата. Кожен вищий навчальний заклад визначає свої правила вступу, проте в законі «Про освіту» прописано низку цифрових «порогів». Зокрема, частка сертифіката ЗНО повинна становити не менше 20% від конкурсного бала, середнього бала атестата — не більше 10%, а частка бала за оцінку творчих / фізичних здібностей кандидата — не більше 50% від загального балу.

Студентські питання. Окремо поговоримо про стипендії — соціальні та академічні. Їх розмір визначає уряд з розрахунку: для молодшого бакалавра розмір мінімальної стипендії визначається 2/3 від прожиткового мінімуму (882 грн), а для бакалавра і магістра — не менше розміру прожиткового мінімуму (1176 грн).

Відзначимо, що в новій редакції закону відсутній пункт про обов’язкове трирічне відпрацювання державних коштів, витрачених на навчання студента. Раніше випускникам медичних університетів, правоохоронних та педагогічних ВНЗ доводилося працювати на благо Батьківщини протягом 36 місяців і тим самим повертати державі кошти.

Читайте також: Нововведення для вступу до ВНЗ з 2015 року

«Варто зазначити, що студенти стали ключовою силою в прийнятті даного законопроекту, адже ще з 2010 року колишній міністр освіти Дмитро Табачник намагався прийняти новий закон «Про вищу освіту», який би ще більше централізував владу в руках міністра і зменшував можливості впливу на освітній процес інших представників зацікавлених сторін системи вищої освіти, — вважає глава експертного департаменту Української асоціації студентського самоврядування, член робочої групи з розробки законопроекту «Про вищу освіту» Олександр Смирнов. — У той час саме студентські протести зупиняли прийняття законопроектів міністерства, а після масштабних акцій 2012 тодішній прем’єр-міністр Микола Азаров прийняв рішення про створення робочої групи, яка доопрацює міністерський законопроект відповідно до потреб академічної громадськості. Цю робочу групу очолив Михайло Згуровський, і представники студентів постійно в ній працювали. Таким чином, студенти завжди були представлені в розробці законопроекту, а також ми безпосередньо Українською асоціацією студентського самоврядування провели численні його обговорення зі студентами, органами студентського самоврядування та студентськими організаціями.

Саме тому реформа вищої освіти сприйнята більшістю студентів позитивно. Що ж стосується наших пропозицій, то як до першого, так і до другого читання законопроект готувався робочою групою, яка працювала за принципом консенсусу, тому, безумовно, деякі наші пропозиції не увійшли у фінальний текст, як і деякі пропозиції інших членів робочої групи. Тим не менше, основні пропозиції студентів з питань соціального захисту, якості освіти та студентського самоврядування є частиною закону і, я впевнений, будуть мати позитивний ефект на реформу вищої школ».