Фінансисти стали активніше атакувати кредитних боржників: якщо раніше наголос робили на відсудження майна за заставними позиками — автокредитів і іпотеки, то тепер розгорнули кампанію по стягненню майна та за без заставними кредитами.

Мова йде про невеликі кредити, які оформлялися на покупку побутової техніки та електроніки, а також кредитні карти, які були особливо популярні в останні роки. У багатьох українців вже є не одна, а по кілька кредиток з різними лімітами: якщо до кризи їх середній розмір коливався в рамках 5-10 тис. грн. (а іноді досягав і 25 тис. грн.), то тепер — 2-5 тис. грн.

Дається взнаки фінансова безграмотність українців. Вони вирішили, що якщо не оформляли під час отримання кредиту ніяких застав, то після неповернення по кредиту, банк не зможе з них нічого взяти. І помилилися — кредитор, за чинним законодавством, може стягнути будь-яке майно для погашення заборгованості. Все, що зможе знайти — від депозиту і квартири до машини і побутової техніки. «Банки мають право накласти арешт та ініціювати процедуру вилучення майна клієнта в рахунок погашення кредитної заборгованості шляхом подачі позовних заяв до суду», — підтвердила член правління-директор департаменту контролю ризиків Forward Bank Тетяна Кулик.

Тому що не платять

Масові судові процеси проти боржників пояснюють просто — банкам стали значно гірше виплачувати оформлені до кризи і війни кредити. «Якість обслуговування беззаставних кредитів знизилося в першу чергу за рахунок проблемних регіонів — Криму і Донбасу. Їх частка по банківській системі оцінюється в 25% від портфеля. Дана ситуація на тлі загального зниження ліквідності призвела до скорочення програм споживчого кредитування більшості банків і до більш жорсткої їх кредитної політики. З причини цього загальний обсяг споживчого кредитування впав майже в 2 рази в порівнянні з минулим роком», — зазначив керуючий проектом фінансового оператора «Плати Пізніше» Юрій Деревко.

За кримським кредитами неплатежі оцінюють в 100%, за позиками на Донбасі — 80-90% (частково платять лише в тих населених пунктах, де не ведуться військові дії). В інших регіонах ситуація, звичайно, краща, але ненабагато. «Платіжна дисципліна позичальників в роздрібних портфелях з початку року сильно погіршилася. За моїми оцінками графік погашення кредитів порушують не менше половини клієнтів. Традиційно, найгірше справи йдуть за беззаставними кеш-кредитам. Краще — за картковими лімітами, встановленими в рамках зарплатних проектів. Кредити, прив’язані до зарплатних карт гасяться автоматично в рамках встановлених у договорі правил, тому за умови своєчасного нарахування зарплати, такі позики гасяться коректно. Кредити, видані в точках продажів для покупки конкретних покупок, обслуговуються гірше. Однак і тут за моїми оцінками частка реальної проблеми не перевищує 30%», — проаналізував ситуацію радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.

Грошей немає

Ключова проблема тотальних неплатежів позичальників — різке зниження доходів. «Позичальники, які користуються споживчими кредитами, — це часто люди, основним джерелом доходу для яких є заробітна плата або пенсія. Зростання курсу долара, зростання цін, втрата роботи, скорочення зарплат і затримка виплат, погіршення умов для бізнесу — все це стало причиною погіршення фінансового стану таких позичальників», — розповіла начальник відділу розвитку споживчого кредитування Банку Національний кредит Наталія Тарасенко.

Все більш поширеним явищем стає і кредитне шахрайство. Мова про випадки, коли людина бере кредит, свідомо не збираючись його виплачувати. «Це може бути звільнений співробітник, який в останній робочий день бере кілька кредитів у різних банках, розуміючи, що погашати не буде. Такі люди навіть не ховаються, нерідко банки навіть не можуть їх знайти: можуть переїхати, виїхати на заробітки або просто сховатися», — зазначила Тарасенко.

Ціна кредиту

Зазвичай банки намагаються відсудити майно за беззаставними кредитами лише при великих сумах заборгованості — від 30-50 тис. грн. (у всіх свої критерії). І під роздачу потрапляють лише ті, хто набрав відразу кілька кредитних карт або купив у кредит дорогу техніку або меблі.

При цьому останнім часом з’являється все більше випадків, при яких кредитори намагаються відняти квартири і машини при зовсім невеликих заборгованостях — 3-5 тис. грн. «Були випадки опису, арешту та подальшої реалізації майна боржника. У тому числі — побутової техніки, меблів, одягу тощо», — повідомив юрист компанії Spektor Law Firm Андрій Біденко.

У людини, звичайно ж, не можуть просто забрати дороге майно при невеликому боргу — наприклад, квартиру. «При беззалоговому кредиті предметом позову є не майно, а грошова сума. Коли рішення суду про стягнення грошової суми набирає силу, тоді банк отримує виконавчий лист і подає його в виконавчу службу», — розповіла адвокат АТ «Шевчук та партнери» Дар’я Козій. І далі це завдання судового виконавця: розшукати будь-яке майно боржника, щоб продати його, і повернути банку борг по кредиту. Що знайде, то і продасть. Якщо в держреєстрі майнових прав за боржником значиться тільки квартира, то буде продавати її. Після продажу житла, банк не зможе забрати собі всі гроші — тільки суму боргу по кредиту. «Все інше повертається позичальнику. Але бідолашному боржникові не варто розраховувати на те, що майно буде продано за найвигіднішими цінами. Оскільки кредитор завжди зацікавлений у швидкості реалізації», — зізналася Наталія Тарасенко.

Зазвичай людину в таких ситуаціях залишають «з носом». Спочатку його квартиру уцінюють перед продажем на 30-40%, потім з отриманої суми віднімають судові витрати і суму заборгованості, і людина залишається ні з чим через не дуже великий борг. «Мою «однушку» на Оболоні, за яку я колись виклала $ 70 тис., знизили ціну більш ніж удвічі — до 450 тис. грн. А після вирахування боргу з пенею та судових витрат, у мене на руках залишилося менше 300 тис. грн. І все це через неповернення по картковому кредиту 25 тис. грн.», — розповіла киянка Ганна Борисенко.

Буває й гірше: коли грошей, виручених від продажу вже забраного по суду майна, не вистачає на виплату всього боргу, у людини можуть стягнути що-небудь ще. Скажімо, не тільки квартиру, але ще й машину. Але боржник має право брати участь у процесі. «Боржник має право запропонувати ті види майна, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу, але остаточно черговість стягнення майна боржника визначає державний виконавець», — пояснив адвокат АБ «Годня і Партнери» Антон Годня.

Як підстрахуватися

Єдина можливість уберегти своє майно від кредитора і судового виконавця — це переписати його на іншу особу. Людини, яка не оформляла ніяких позик.

І краще, щоб це були не чоловік або дружина боржника. «Якщо дружиною або чоловіком позичальника у шлюбі було придбано майно (крім майна, отриманого за дарчим і спадщину), то половина такого майна також підлягає реалізації для погашення заборгованості, але для цього треба буде виділити в натурі частку позичальника в цьому майні. А майно інших родичів позичальника не підлягатиме реалізації, тільки якщо не буде в судовому порядку доведено, що позичальник фіктивно переоформив майно на родичів», — резюмувала Дар’я Козій.