Чорний ринок валюти в Білорусі знову виник 19 грудня нинішнього року, коли Національний банк країни запровадив 30-відсотковий збір на продаж валюти населенню. Йому передували стрибки курсу російського рубля на валютній біржі і наступна за ним масова скупка білорусами доларів і євро в обмінних пунктах.

30-відсоткова надбавка змусила людей шукати більш вигідні варіанти придбання валюти. Адже тепер, якщо один долар офіційно можна здати за приблизно 11 тисяч білоруських рублів, то придбати — по курсу понад 14 тисяч рублів. Ринок відреагував на ініціативу Нацбанку блискавично — інтернет-торговці в той же день стали перераховувати свої товари за курсом долара 16-17 тисяч білоруських рублів.

У понеділок, незважаючи на низку заходів, таких як блокування провідних білоруських сайтів, спрямованих на недопущення паніки, ситуація з відмінностями курсів валют залишилася колишня. Правда, пункти обміну валюти в Мінську спорожніли, оскільки за офіційно пропонованим курсом міняти валюту більшості громадян стало зовсім не цікаво. Зате мінська міліція почала рапортувати про перших затриманих за незаконні махінації валютників.

Як зазначив екс-голова Нацбанку Білорусі Станіслав Богданкевич, обвал російського рубля на минулому тижні сам по собі не з’явився причиною білоруської валютної кризи. Причини ці, за словами Станіслава Богданкевича, накопичувалися роками, а російські фінансові проблеми оголили білоруські економічні болячки. Йдеться, зокрема, про тотальну залежність білоруської промисловості від російського ринку збуту і не конкурентоспроможності її продукції на ринках поза країн СНД.

У той же час білоруси встигли отримати певні бонуси від російської кризи. Основний, на погляд політолога Валерія Карбалевіч, полягає в тому, що багато жителів Білорусі поїхали в сусідню Росію і придбали товари які там різко подешевшали — холодильники, телевізори і навіть машини.

За словами фінансового аналітика офіційного партнера «Альпарі» в Мінську Вадима Іосуба, до плюсів для Білорусі можна віднести і підписану у вересні угоду про надання Росією кредиту в російських рублях, еквівалентного 1,5 мільярда доларів. Через падіння російського рубля обслуговування даного боргу для білоруської сторони може стати дешевше.

Хоча, на думку голови Асоціації малого і середнього підприємництва Сергія Баликіна, цей виграш для Білорусі досить умовний. Адже основний білоруський експорт орієнтований на Росію і виручку від нього підприємства отримують в російських рублях. Тобто, якби за ці кредитні рублі придбати тверду валюту, а потім її продати, то виграш міг би мати місце. А так ніяких плюсів від падіння російського рубля білоруська економіка не відчуває.

Мінуси ж — величезні. Різке здешевлення білоруського експорту, зростання обсягів складських запасів в Білорусі через пониження попиту на білоруську продукцію в Росії, вимивання твердої валюти з країни і проблеми на внутрішньому валютному ринку.

Втім, Сергій Баликін визнає, що саме по собі загострення економічних проблем в Білорусі може стимулювати реформи і модернізацію існуючої в країні системи господарювання.

Саме такий вихід із ситуації бачить і Станіслав Богданкевич. За його словами, офіційну девальвацію в Білорусі можна провести зараз, а можна зберегти різницю курсів і жити в ситуації чорного ринку валюти до намічених на 2015 рік президентських виборів. Яким шляхом піде білоруська влада невідомо. Але в кожному разі, на погляд Станіслава Богданкевича, найбільш розумний вихід із ситуації — проведення структурних перетворень в економіці країни і виконання рекомендацій МВФ, які дозволять отримати країні додаткові ресурси.