Усім нам, без винятку, хотілося б прожити, як можна довше. Причому, нікому не хочеться бути «старою руїною». Нам хотілося б до самого похилого віку зберігати міцне здоров’я, бадьорість духу і фізичну активність. Так званий, феномен довголіття показує, що такий варіант розвитку подій не є фантастичним. На сьогоднішній день тривалість життя в 100 років для 7 тис. росіян вже не межа, вони продовжують жити далі.

На тему довголіття написана величезна кількість статей. Учені і дослідники опитали масу довгожителів. Деякі дослідники протягом тривалого часу спостерігали за їхнім способом життя і традиціями. Але нещасливий «секрет» довголіття досі так і не розгаданий. Чому?

Практично всі ці вчені мужі, із завидним завзяттям, намагаються знайти якийсь чудодійний рецепт, якийсь особливий секрет (панацею) довголіття. Людству потрібен якийсь «еліксир молодості», запустивши який в масове виробництво, можна «озолотитися». Наведу приклади лише деяких подібних «досліджень». Всі довгожителі живуть, згідно тому життєвому укладу, по якому жили їхні предки.

В одному з гірських районів Сардинії місцеві жителі довго живуть, тому що п’ють вино, яке містить в два-три рази більше речовин, які здатні запобігати серцево-судинним захворюванням. А коржі, які вони їдять, за результатами досліджень, можуть скорочувати ризик розвитку захворювань серця.

З 1976 по 1988 рік Національний інститут охорони здоров’я США фінансував дослідження тридцяти чотирьох тисяч каліфорнійських адвентистів сьомого дня, і виявилося, що боби, соєве молоко, помідори і різні фрукти, які у великих кількостях споживають адвентисти, знижують ризик захворювання раку. Саме тому вони живуть довго.

Прикладів подібного роду досліджень, можна знайти безліч. З незрозумілої мені причини, всі ці вчені-дослідники не звертають ніякої уваги на інші, з моєї точки зору більш важливі факти. Це те, що всі, без винятку, довгожителі дотримуються того способу життя і тих традицій, згідно з якими жили їхні предки.

Живуть вони довго не тому, що п’ють козяче молоко або саме цей сорт вина, в якому знайдені речовини, що уповільнюють процес старіння, і не тому, що їдять сир, в якому виявлені якісь корисні речовини, які зміцнюють стінки судин.

Набагато важливіше те, що вони їдять саме ті продукти, які їли їх предки. Саме до цих продуктів адаптувався їх організм за багато століть, а іноді і тисячоліття. Наше травлення влаштовано так, що для нормального перетравлення і засвоєння кожного конкретного продукту, йому необхідно виробляти різні ферменти.

Саме тому, немає, і не може бути продуктів, які були б однаково корисні всім жителям планети. Не дарма, в народі кажуть: «Що російському — добре, то німцю — смерть». У цій народній мудрості закладений величезний сенс. Жителям тій місцевості, де ніколи не розводили кіз, козяче молоко не принесе ніякої користі. Швидше навпаки. Наш організм будувався і еволюціонував, використовуючи певний набір продуктів харчування, властивий саме даної конкретної місцевості.

Що ж дійсно об’єднує всіх довгожителів, незалежно від їх місця проживання на землі?

По-перше, ніхто з них ніколи не користується послугами офіційної медицини, що визнає тільки медикаментозні методи лікування. Їх організм не «отруєний» медикаментами, які ми, «цивілізовані» люди, не замислюючись, даємо своїм дітям, починаючи з грудного віку.

По-друге, ніхто з довгожителів не вживає в їжу, тих «сурогатів» продуктів, якими заповнені полиці наших магазинів. Їхній організм не отримує тієї кількості «хімії», яку отримуємо ми, у вигляді різних «харчових» добавок. Вони харчуються натуральними продуктами, при цьому абсолютно не вибагливі і помірні в їжі. У будь-якій місцевості, яка прославилася довгожителями, ненажерливість вважається великим гріхом.

По-третє, всі довгожителі живуть, згідно тим традиціям і законам, які жили їхні предки. Вони багато ходять, вони цілий день, з раннього ранку і до пізнього вечора зайняті своїм господарством. У них, як правило, немає телевізора, тому вони не дивляться серіалів, лежачи на дивані.

По-четверте, їх життя і побут йдуть по налагодженим століттями законам. Серйозні стресові ситуації трапляються надзвичайно рідко. Міцна нервова система — запорука здоров’я.

По-п’яте, всі довгожителі мають великі і дружні сім’ї, що живуть, як правило, разом. Саме це, дозволяє їм, до самої глибокої старості, відчувати власну важливість і значимість. У будь-якій місцевості, яка прославилася довголіттям, існує культ старості. Старих людей поважають і шанують. До них молодь йде за порадою. Вони беруть найактивнішу участь у житті суспільства і своєї сім’ї. Людині потрібно лягати спати з почуттям незакінченої роботи, яку завтра обов’язково потрібно закінчити. Це дуже важливо для того, щоб жити довго.

Загалом, у всіх, без винятку районах, які славляться довгожителями, будь то гірські райони Кавказу або Сицилії, Японські віддалені острови або «острів свободи» Куба, люди живуть, дотримуючись звичаїв і традицій своїх предків. Це відноситься і до харчування, і до способу життя.

Нагодуйте будь-якого довгожителя «пельменями» з супермаркету або продукцією «Макдональдса», тут же його вік і закінчиться. Тобто чим менше людина користується «благами» цивілізації, тим довше вона живе. Висновки робіть самі.

Хто довше за всіх живе в мегаполісі? Лікарі? На жаль, ні. Тривалість життя лікарів одна їх найнижчих у всьому світі! Довше за всіх живуть вчені та академіки. Тобто люди, захоплені своєю професією, що відчувають до самої смерті свою важливість і причетність до подій. Мій улюблений викладач Петро Леонідович Капіца читав лекції студентам майже до самої смерті, у віці 90 років. Його лекції любили і завжди з нетерпінням чекали. Це зайвий раз доводить, що наше здоров’я і тривалість життя залежать не тільки, а часом і не стільки від хімічних процесів, скільки від моральних і етичних цінностей.

До відома: сьогодні в Росії 350 тис. людей перейшли 90-річний рубіж, майже 7 тис. росіян відзначили 100-річний ювілей, вікову позначку в 90 років подолали близько 20 тис. москвичів.

Вірний рецепт довголіття: Не бійтеся перевантажити своїх літніх батьків, попросіть їх допомогти вам, навіть якщо ви не маєте потребу в їхній допомозі, скажіть, що вам дуже знадобиться їх вправність і життєвий досвід і без них ви навряд чи впораєтеся з такою відповідальною роботою. Зателефонуйте старим батькам і запитайте пораду з дуже важливого питання. Дайте зрозуміти, що їх порада вам дуже знадобилася. Вам це нічого не варте, а вашим «старим батькам» додасть кілька років життя. Вмирають не від втоми, а від почуття незатребуваності і непотрібності.