За виконанням Мінських домовленостей в останні тижні спостерігає весь світ. Втім, обстрілів хоч і стало на порядок менше, про тишу говорити ще рано. Про мир — і того раніше: у Широкино не вщухають бої, а чутки про майбутні наступи з обох сторін настільки лякають, що жителі військових територій не поспішають розбирати тривожні валізки і вішати замки на підвали. У той час як терміни рішень, обумовлених у Мінську, підходять до кінця, спробуємо розбиратися, що зараз відбувається в Донбасі і чого неспокійному регіоні чекати далі.

Чому гаряче саме в Широкино

Навіть після припинення стрільби по всій області під Маріуполем тривають регулярні обстріли. День і ніч важка техніка не замовкає в невеликому селищі Широкино. Тільки за останню добу тут поранені 4 військових. Чому село, про яке навіть у мирний час згадували тільки краєзнавці і зрідка курортники, раптом стало стратегічним об’єктом, пересічні мешканці навіть не здогадуються. А от експерти кажуть: гаряча точка там утворилася не просто так.

— Постійні обстріли і нестабільність поблизу Маріуполя тримають в напрузі не тільки мирних жителів, а й сконцентровані там військові підрозділи. У військових просто немає можливості для стратегічного маневру, потрібно весь час бути готовим до повномасштабної атаки на місто. Крім того, Широкино розташоване на найкоротшій дорозі від кордону РФ до Маріуполя. Не думаю, що «ДНРівці» спробують взяти населений пункт під свій контроль, але й добровільно його межі не покинуть. — Каже військовий експерт, полковник Геннадій Шульга.

Відвели техніку?

Про переміщення важкого озброєння обидві сторони говорять ще з кінця лютого. У Генштабі відзвітували про те, що техніку відвели.

— Україна виконала свої обов’язки, які були передбачені мінськими домовленостями, — заявив спікер РНБО Андрій Лисенко. — Але для того щоб не піддавати передову небезпеці, у бійців залишилося важке піхотне озброєння, яким можна зупинити важку техніку. У разі якщо противник почне наступати, вся артилерія буде повернута на свої місця.

Про те, що всі важкі гармати прибрали з лінії фронту, заявляють і «ДНРівці». Кажуть: переміщення бойових машин, обумовлених мінськими угодами, закінчили ще 1 березня. Втім, міжнародні спостерігачі закінчення відводу ні з одного боку поки не підтверджують.
Про те, що сили противника об’єдналися для досягнення загальних цілей, у вівторок заявив експерт Дмитро Тимчук.

— Командування противника зуміло створити єдину структуру, так звану армію Новоросії, — вважає координатор групи «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук. — По суті, в ході «перемир’я» вони провели переформатування формувань «ЛНР» і «ДНР» в підпорядковану єдиній системі командування цілком боєздатну армію.

Те, що ці два формування діють, що називається, «за єдиним планом», експерти помітили ще під час боїв за Дебальцеве. Втім, фахівці впевнені: справжньої єдності у «ДНР» та «ЛНР» немає. Приклади — постійно виникають конфлікти між козаками і «ЛНРівцямі», та й у «ДНР» не все так гладко, навіть донецькі лідери говорять про таку внутрішню проблему, як «Самбірщина».

Відновлення бойових дій — чутки чи реальна загроза?

Про те, що миру поки не передбачається, в останні дні наполегливо говорять з обох сторін. Наступ противника прогнозують, наприклад, у батальйоні «Азов».

— Противник відкрито обговорює можливий наступ на Лисичанськ та інші напрямки, — вважають в «Азові». — У ЗСУ інформацію перевіряють і запевняють, що готові дати гідну відсіч ворогу.

Активізацію дій української армії прогнозують і «ДНРівці».

— Бойові дії будуть продовжуватися, — припускає екс-начальник Генштабу ЗСУ, перший заступник міністра оборони України (1993-1996) генерал-полковник Анатолій Лопата. — У супротивника є завдання щодо подальшої дестабілізації обстановки. Ми розуміємо, що тих територій, які зараз у них є, «ЛНР» і «ДНР» недостатньо для будівництва так званої Новоросії, їм потрібні як мінімум вся Донецька і Луганська області. Також вони не можуть допустити відновлення контролю над кордоном з РФ, тому будуть намагатися розтягувати наші сили по всій лінії фронту.

Втім, і з того боку блокпостів про мир говорять як про дуже далеку перспективу і всерйоз побоюються наступу частин ЗСУ.