Читаю регулярно статті в інтернеті про вирощування високорослих помідорів і вирішила поділитися власним досвідом. Я теж віддаю перевагу високорослим помідорам, тому що це дає змогу зекономити площу під інші овочі.

Свого часу мені довелося випробувати багато дечого: і кімнатну теплицю, й стаканчики із знімним дном, і торфові стаканчики, але все це в минулому. Мабуть, не зроблю відкриття, але мушу зауважити, що в нинішніх умовах, коли постійно відключають світло, а опалення майже не працює, у квартирі душі не зігрієш, не кажучи вже про кімнатну розсаду. Отож я і вирішила вирощувати її безпосередньо в городі. Спочатку це були звичайні лунки під склом, але згодом перейшла на використання пластикових банок без дна діаметром 25 см і висотою 30—35 см. Зверху накриваю їх склом.

Висіваю насіння у банки на початку квітня, коли прогріється земля, але, як правило, не пізніше 10 квітня. Сію завжди не менше 40 сортів, отож, щоб не сплутати їх, біля кожної банки ставлю фішку з надписом. Цю ж фішку з розсадою переношу на грядку. Весь город удобрюю цеолоргом — комплексним добривом, що містить мінерал цеоліт і набір мікроелементів. Виробляють його в Полтаві. Однієї упаковки вистачає на 5—7 років. Тому перед висаджуванням рослин додаю у банки тільки по пригорщі попелу і перегною.

Перед сівбою обробляю насіння 1%-ним розчином марганцівки, перед цим тримаю його протягом 20 хв. у сольовому розчині (1 ст. ложка солі на 1 л теплої води). Після цього промиваю насіння під проточною водою і поміщаю у розчин марганцівки. Через 20—25 хв. знову промиваю проточною водою. За день до сівби промиваю грунт у банках марганцівкою. Висіяне насіння присипаю землею шаром 0,5—1 см, накриваю склом і чекаю. Іноді чекання може затягнутися, тут усе залежить від якості придбаного насіння, погодних умов та дотримання правил сівби. Частіше сходи з’являються на 5-7-ий день.

Поки скло закрите, розсаду поливаю рідко й обов’язково відстояною теплою водою з марганцівкою. Один раз поливаю її стимулятором росту — гуматом натрію. У теплу погоду скло трохи відкриваю, дедалі більше, і невдовзі знімаю його повністю на день, а на ніч знову закриваю.

Читайте також: Чому погано ростуть помідори?

Розсаду висаджую наприкінці травня, коли мине загроза заморозків. На цей час у неї виростає 7—8 листочків і вона готова до пересаджування на постійне місце. Грядки роблю довжиною 7 м і шириною 1 м, а висотою — 20 см. Висаджую помідори у два рядки за схемою 70×70 см. Під час садіння частину листків видаляю, залишаючи над землею по три листочки. Рясно поливаю лунки відстояною водою з марганцівкою. В одержану бовтанку вкладаю розсаду і присипаю сухою землею. Після висаджування обов’язково накриваю рослини паперовими пакетами із старих зошитів або журналів. А, щоб їх не знесло вітром, закріплюю дротяними спицями або гілочками, проколовши удвох місцях. Під такими пакетами моя розсада перебуває три дні, вдень вони захищають її від спеки, а вночі — від холоду, тобто, під ними створюється оптимальний мікроклімат.

Після того, як розсаду висаджено і банки звільнилися, я їх вкопую на помідорні грядки з розрахунку одна банка на чотири кущі. Протягом усього літа поливаю тільки через ці банки. В результаті економлю час, трудові зусилля і воду, якої при такому способі поливу потрібно набагато менше. Виливаю у кожну банку по лійці води: поки дійду до останньої, у першій вже порожньо, і так повторюю тричі. Переваги мого способу поливання ще й у тому, що земля не ущільнюється і її не потрібно часто розпушувати; не росте злісний бур’ян; під час поливання вода не потрапляє на стебло, що вкрай небажано.

Читайте також: Коли сіяти насіння помідорів? Як виростити міцну розсаду помідорів

В міру росту рослин встановлюю шпалери для підв’язування і через кожних три дні пасинкую. Поливаю строго за графіком один раз на тиждень або на 10 днів (залежно від погоди).
Протягом сезону 4 рази дезінфікую рослини відваром хвойних шишок. Беру на 1 кг свіжих або 0,5 кг сухих шишок 10 л окропу, настоюю дві доби, додаю З0г мила. Таку обробку повторюю через кожних 10 днів. Цей відвар ще й рятує помідори від ненажерливого колорадського жука, він його відлякує запахом.

З середини липня і до середини серпня обробляю рослини настоєм часнику (200 г часнику залити літром води, настоювати дві доби, після чого процідити і розвести в 10 л води). Часникову обробку повторюю через кожних 10 днів. Намагаюся не користуватися отрутохімікатами і поки що це мені вдається.

Під час цвітіння помідорів виходжу на город і постукую рукою по шпалерах, це сприяє кращому запиленню. Коли встановлюється спека і помідори погано запилюються, я обробляю їх борною кислотою. Тут потрібно пильнувати, щоб обприскувач розпилював рідину якомога краще, бо саме в цьому — запорука успіху.

Протягом сезону чотири рази підживлюю рослини. Вперше — через 10—12 днів після висаджування розсади. На 10 л води — 1 л збродженого настою кропиви, 1,5 ст. ложки суперфосфату, 1 склянка попелу.

Перед цвітінням — на 10 л води 1 л настою коров’яку, 2 г марганцівки, 1 склянка попелу.
З появою зав’язі кількість компонентів додається. На 10 л води -1 л збродженого настою кропиви, 1 ст. ложка сечовини, 2 ст. ложки суперфосфату, 2 склянки попелу, 2 г мідного купоросу.

Під час наливання плодів — на 10 л води 1 л настою коров’яку, пів столової ложки сечовини, 2 ст. ложки суперфосфату 2 ст. ложки попелу, 2 г мідного купоросу, з розрахунку по 2 л розчину під кожну рослину.

Настій кропиви готую так: на одне відро кропиви три відра води, зброджую два тижні. Літр збродженого настою розбавляю в 10 л води.

Позакореневі підживлення роблю так. Перший раз — гумісолом; вдруге — у фазі бутонізації таким розчином: 1 ч. ложка борної кислоти, 5 ч. ложок соди питної на 5 л води.

Під час цвітіння підживлюю добовою настоянкою суперфосфату (1 ст. ложка на 5 л води).

Отак я вирощую свої високорослі помідори. В кого виникнуть запитання – запитуйте, буду намагатись дати відповідь.

Наталя Микитівна Клейменова, вул. Хмельницького, 11, кв. З, м. Костянтинівка Донецької обл., 85102