Греки тріумфують: ще б пак, адже фактично вони самі собі дозволили не платити борги.

На референдумі громадяни країни відкинули план кредиторів і проголосували проти введення заходів економії, на яких наполягають кредитори.

Попередні підрахунки голосів показували, що думки греків розділилися майже порівну, проте повні дані, оприлюднені владою Греції, виявили зовсім іншу картину: умови Єврокомісії не підтримали 61,31%.

У такому результаті був повністю впевнений грецький прем’єр Алексіс Ципрас, який, ледве опустивши бюлетень в урну, тут же заявив журналістам: у країні свято, тому що демократія може перемогти «страх і шантаж».

В обмін на реформи Греція могла б отримати фінансову допомогу: або розблокувати пакет в 7,2 млрд євро, або відновити переговори та укласти угоду на 15,5 млрд євро. Однак негативна відповідь на референдумі зробила такий розвиток подій неможливим. Більш того, раніше глава Європарламенту Мартін Шульц попередив: у разі «відмовного» референдуму Греції доведеться жити без євро.

Так що на порядку денному чергове питання: вийде країна із зони євро чи ні? Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин розповів про наслідки обох варіантів.

1. Греція залишається в зоні євро. У цьому випадку Греції доведеться піти не тільки на компроміси, але і на зміну уряду. При цьому перед новим кабміном встане непросте завдання — пояснити народу, чому «так робити не можна», і все ж зробити послідовні кроки на шляху до реформ. Тут повинна послідувати низка поступок як з боку Греції, так і з боку кредиторів.

2. Країна вводить власну валюту. Напевно цей крок призведе до глибокої і різкої девальвації нової національної валюти і, як наслідок, до інфляції, втечі капіталу з країни і різкого падіння економіки. Це призведе до того, що Греції все одно доведеться піти на ті непопулярні заходи, від яких вона сьогодні відмовляється, тільки все відбудеться різкіше, жорсткіше і набагато болючіше.

В ТЕМУ

Три резонансних вимоги кредиторів

Для розморожування кредитної лінії Євросоюз наполягає на ухваленні Грецією восьми першочергових заходів. Поки консенсус досягнутий тільки за двома пунктами — бездефіцитного бюджету і зростання податків.

Податкова реформа. Кредитори вимагають прибрати податкові пільги на островах, а також ввести податок на телерекламу, збільшити податок на розкіш (з 10 до 13%) і на гральний бізнес (з 20 до 30%).

Пенсійна реформа. Євросоюз наполягає на обов’язковому підвищенні пенсійного віку до 67 років або до 62 років за умови 40 років безперервних відрахувань до ПФ. Штрафи за ранній вихід на пенсію пропонують збільшити з 10 до 26% (пенсійний вік в Греції піднятий до 67 років формально — представники багатьох професій можуть йти на пенсію в 55). Також кредитори наполягають на заморожуванні пенсійних виплат до 2021-го і посилення правил видачі пенсій соціально незахищеним групам.

Зменшення мінімальної зарплати. В даний час вона становить 683 євро на місяць.