Спокуса купити нову річ буває сильнішою необхідності вкласти гроші у щось дійсно корисне, або таке що принесе дисиденти у майбутньому.

«Греки жили на халяву 20 років — от тепер і розплачуються». Приблизно так говорять про кризу в Європі обивателі.

У багатьох українців схожа ситуація: борги ростуть. Кожен десятий кредит позичальники зараз платять із затримкою. По суті, багато українців, як і греків, потрапили в пастку бідності. Що це таке? І чи можна з неї вибратися?

Стандартний випадок. У вас іпотека, двоє дітей і непрацююча дружина. Та ще й батьки-пенсіонери, яким теж треба допомагати. На життєво необхідні речі йде вся зарплата. Та ще й жорстко економити доводиться. Заощаджень ніяких. Ось вона, класична пастка бідності. Замкнуте коло, вибратися з якого складно, але можна.

Розберемо причини, чому люди потрапляють в цю пастку.

Витрачаємо все без оглядки

Головна причина — необдумані витрати. Гроші чомусь печуть нам руки. Ось такий менталітет.

Якщо раптом премія — тут же знаходиться, куди її витратити. Новий телефон, плазмовий телевізор, ремонт. Та хіба мало речей, які можна купити на гроші що раптово звалилися?!

Як пояснюють експерти, це може бути пов’язано з нашим радянським минулим або спадщиною перебудови, а також голодних 90-х. Мовляв, гроші не можна зберігати просто так, інакше вони пропадуть.

— Основна причина — невпевненість у завтрашньому дні, — вважає Олена Красавіна, незалежний фінансовий радник, президент KEIL Group. — Адже в нас і гіперінфляція була, і в Ощадбанку гроші пропали, і піраміди руйнувалися… Люди бояться. А раптом курс долара скакне? Або держава знову щось вигадає? І тоді на ці гроші завтра вже нічого не купиш. Ось і роблять висновок: краще вже витратити відразу!

Порада: завелися зайві гроші — не витрачай, відклади. Навіть невелика сума в банку буде працювати на вас. І перш ніж зробити чергове придбання, гарненько подумайте: чи так вже вам потрібна ця річ?

Кредит манить

— Більшість українців живуть сьогоднішнім днем. Беруть кредити, бо думають, що і завтра зарплата буде такою ж високою, — говорить Олена Красавіна. — А потім трапляється криза. Вони втрачають роботу або знижуються доходи. І виявляється, що все благополуччя було уявним.

Кредити — штука двосічна. Вони можуть дати шанс купити щось, на що ви ніколи самі не заробите. Наприклад, на квартиру. Але якщо переоцінити свої можливості, борг банку може стати багаторічною кабалою.

«Напевно, ми ще довго будемо стикатися зі «зворушливими» ситуаціями: набрав боргів на купівлю житла, завів п’ятьох дітей, зарплата не дозволяє повертати кредити і годувати сім’ю, — пише у своїй книзі «Особисті гроші» глава Економіко-правової школи ФБК Сергій П’ятенко . — Взагалі-то думати треба самому, а потім вирішувати: чи брати кредит, чи жити в орендованій квартирі. Але щоб думати — розум потрібен, а його завести дещо складніше, ніж дітей і кредитні зобов’язання».

Порада: кредити треба брати з можливістю маневру і з оглядкою на те, що ситуація може змінитися в гіршу сторону. Запам’ятайте: платежі за позиками не повинні бути вище 20 — 30% від ваших доходів. Тоді буде комфортно їх виплачувати. Навіщо звалювати на себе непосильну ношу, а потім героїчно її тягти?

Небажання вчитися новому

— Зарплата невелика, зате харчування безкоштовне, на продукти взагалі не витрачаю, — поділився зі мною днями життєвим досвідом один з працівників кафе.

— Навіщо мені вчитися ?! Я краще відразу працювати піду, — вторив йому недавній випускник школи, який повернувся з армії.

Начебто цілком раціональний розрахунок і у того, і в іншого. Але, на жаль, обидва мислять на перспективу місяця — максимум двох. У підсумку всі бажання обмежуються заробити на їжу. А той факт, що вища освіта дасть у майбутньому більше можливостей, в розрахунок не приймається. Та й хороша робота — не та, де безкоштовно годують. А та, де є перспективи.

Порада: не лінуйтеся постійно підвищувати свій рівень кваліфікації. Набуті знання обов’язково обернуться дивідендами у вигляді надбавки до зарплати. Освоївши нове для себе поле діяльності, ви станете цінним фахівцем, причому оціненим і в грошових знаках.

Не будь рабом грошей

Пасткою бідності на Заході називають ситуацію, коли людині простіше сидіти на дотаціях держави, ніж працювати. У США і Європі таке часто-густо. З голоду там померти точно не дадуть. У такому випадку навіщо працювати і отримувати копійки, якщо можна не працювати і отримувати трохи менше?

Є кілька різновидів пастки бідності. Найпоширеніша зараз — кредитна. Людина змушена працювати, щоб оплачувати взяті в борг квартиру, машину і холодильник. Начебто гріх скаржитися — все у неї є, але за фактом людина сама загнала себе в пастку.

— Ви зобов’язані працювати, щоб заробляти гроші, — говорить Костянтин Бакшт, автор книги «Смак життя». — Навіть якщо немає бажання, навіть якщо робота нелюбима — «їсти-то хочеться!». Така робота — це трудова повинність? Або просто добровільне рабство? Можливо, ви навіть можете змінити роботу. Ви можете переїхати в інше місто і в іншу країну. Але вам все одно потрібно буде заробляти гроші. Значить, ви знаходитесь в рабстві не у начальника. Не у своїй компанії. І не у держави. Ви — раб грошей. Ви можете говорити, що вони — не головне. Ви можете ставитися до них байдуже. Не любити їх і не поважати. Але все це не заважає вам бути їх рабом.

Нехай трудяться заощадження, а не ви

Щоб не потрапити в пастку бідності, частину грошей потрібно постійно відкладати. Не важливо, яка це сума. Як і у вивченні іноземної мови, секрет — в постійності. Частина доходу повинна йти в заощадження завжди. Тоді й великі покупки здійснювати зручніше, і в разі кризи буде шанс перечекати «негоду».

— Резервний фонд потрібен на той випадок, якщо вас звільнять, — пояснюють фахівці. — Тоді вам не доведеться йти на першу-ліпшу роботу, аби звести кінці з кінцями. Зможете два-три місяці пошукати більш цікавий варіант, який в майбутньому дасть більше можливостей.

Заощадження потрібні і з іншої причини. Вони зможуть працювати на вас. Є невеликий тест. Уявіть, що ви виграли в лотерею мільйон доларів. На що ви його витратите? Бідна людина відповість так: «Куплю особняк, круту тачку, організую вечірку і поїду в подорож». А далі давайте згадаємо всі історії про таких лотерейних горе-мільйонерів, які прогуляли весь виграш за кілька років і померли у злиднях. Багата людина, отримавши велику суму, розділить її (і не обов’язково порівну) — на одну порадує себе, а іншу інвестує. Щоб жити на відсотки від вкладених грошей і ростити капітал далі. Бідняк орієнтований на миттєву вигоду, а багатий працює на перспективу.

Але з лотереєю везе одиницям. Більшості з нас капітал доведеться створювати самостійно. Почніть з малого. Простий приклад — поповнюваний вклад у банку. Вам дали чергову премію, і, замість того щоб витрачати її на чергову обновку, покладіть гроші під відсоток. Тепер працюєте не тільки ви, але і ваші гроші. Приміром, якщо ви покладете в банк 10000 гривень під 24% річних, то вважайте, що отримуєте 200 гривень на місяць у вигляді пасивного доходу. Далі — більше. Якщо ж у вас на рахунку мільйон, при тій же ставці ви будете отримувати вже 20000.

— Програють не ті, хто займається інвестиціями, а ті, хто ними не займається, — говорить фінансовий консультант Костянтин Бакшт. — Якщо ви кожен місяць відкладаєте частину зарплати, ви ніколи не станете бідним.

За словами експертів, будь-якій людині під силу відкласти 10 — 20% від своїх заробітків — без втрати для якості життя. Просто потрібно розставити у правильному порядку пріоритети.