Ректор КНУ ім. Шевченка Леонід Губерський: «Самий високий конкурс у 2015-му був на програмну інженерію»
Подивитись всі дописи у розділі: Новини Освіти. Розміщено: 15.08.2015 в 6:43.У нинішньому році вступна кампанія особлива. Абітурієнти мали право подати документи одразу в п’ять вузів — в кожен на три спеціальності, вперше вказавши ступінь їх пріоритетності. Про те, які з них виявилися сьогодні найбільш популярні у вчорашніх випускників шкіл, розповів ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік НАН України, професор, доктор філософських наук Леонід Губерський.
— Леоніде Васильовичу, підбиваючи підсумки вступної кампанії, скажіть, який був конкурс в Київський національний університет?
— На місце державного замовлення в нашому вузі претендувало в середньому 15 осіб. На економічні спеціальності конкурс становив 36 осіб на місце, на юридичні — 12, на інформаційні технології — 24. За місце англійського філолога боролося 60 вступників, за місце фахівця в галузі реклами та зв’язків з громадськістю — 55. В Інститут міжнародних відносин було подано 26 заяв на місце. Дуже затребувані нові спеціальності — «біотехнології» (45 осіб на місце) та «лабораторна діагностика» (62 особи на місце). Самий же високий конкурс спостерігався на програмну інженерію — 63 особи на місце.
— Цифри вражаючі!
— Так, але для нас дуже важливий передусім високий прохідний бал, який в середньому по університету склав 180,6. У більшості абітурієнтів цей показник був більш 180 балів і доходив практично до 200 максимальних. Взагалі подавати документи до ВНЗ могли абітурієнти, що мають 101 бал і вище. Але ми встановили нижню планку — 140-160 балів, залежно від спеціальності. Наприклад, на юридичний факультет прохідний бал з історії України був 160. Зі 155 балами документи ми не приймали. Крім того, на математичні спеціальності прохідним був поглиблений тест з математики, вперше введений в цьому році. Таким чином, частина абітурієнтів одразу відсіялася. Але для нас ніколи не було самоціллю отримати якомога більше заяв. Головне — питання якості. Рівень підготовки фахівця напряму залежить від того, наскільки добре підготовлений абітурієнт.
— Уже кілька років точаться розмови про те, що ринок праці перенасичений юристами та економістами. Проте конкурс на ці спеціальності раніше високий. Як це пояснити?
— Юристи та економісти, яких готує Київський національний університет імені Тараса Шевченка, на ринку праці як і раніше затребувані, тому що ми не просто видаємо дипломи, а готуємо професіоналів. У нас багаторічні школи, високої кваліфікації викладачі, всі необхідні матеріально-технічні умови. На жаль, є чимало вузів, які не в змозі забезпечити відповідний рівень підготовки. Тому роботодавцеві сьогодні потрібен не просто ваш диплом, він обов’язково дивиться, який саме вищий навчальний заклад ви закінчили.
— Нещодавно знайома майстер манікюру розговорилася, що кілька років тому в комерційному університеті отримала диплом за спеціальністю «міжнародна економіка», але відповідної роботи не знайшла, тому зайнялася дизайном нігтів.
— Про це я й кажу. Зараз практично у всіх молодих людей є вища освіта. Але якщо економіста-міжнародника готує так званий вуз в приміщенні сільради, то не варто дивуватися, що випускник не може працевлаштуватися за фахом. Деякі батьки адже думають як: тут ми менше заплатимо, головне, був би диплом, та й сусідам можна сказати, мовляв, моя дитина теж вчиться в університеті. Це самообман. Якщо раніше стояло питання: поступив або ні, то зараз важливо, в який вищий навчальний заклад і з яким балом!
— Ви назвали найпопулярніші в нинішньому році спеціальності. А які, з вашої точки зору, зараз безперспективні?
— На щастя і до честі нашого університету, все 99 спеціальностей, пропонованих нами абітурієнтам, затребувані на ринку праці. Але, на жаль, вже кілька років спостерігаємо тенденцію: стає менше охочих вивчати фізику і математику. Цього року конкурс на мехмат, наприклад, був 2,5 людини на місце. Але ж без фундаментальних наук немає майбутнього! Сьогодні потрібно ще в школі всіляко підвищувати роль таких дисциплін, як математика, фізика, хімія, біологія.
— Читала, що в Європі і США компанії, що прагнуть до розвитку свого бізнесу, звертаються до престижних університетів з проханням дати їм студентів з хорошою підготовкою. А як справа з працевлаштуванням у студентів і випускників вашого вузу?
— Раніше вважалося, що робота відволікає від навчання. Викладач міг обуритися: «Ти сюди прийшов вчитися чи працювати?» Зараз же, починаючи з другого курсу, працюють багато наших студентів. Так у всьому світі. Головне — щоб молода людина встигала і те, і інше. Звідки ми знаємо про те, що багато наших хлопців працюють? Під час зимових та літніх канікул багато студентів залишаються в гуртожитках, так як працюють у Києві. Їх охоче беруть у штат різні бізнес-структури і, до слова, досить добре платять. Що ж стосується наших випускників, в рейтингах роботодавців вони вже багато років поспіль займають перші місця. Університет готує кадри для наукової сфери, структур державного управління, бізнесу, частина фахівців успішно працевлаштовується за кордоном.
— До слова, про закордон. Багато школярів сьогодні націлені поступити в закордонні вузи: мовляв, там і якість освіти краще, і шанси працевлаштуватися вище.
— Це міф. Багато хто звик схилятися перед усім іноземним. Їм здається, що добре там, де нас немає. Іноді чомусь вважають, що випускник закордонного університету на голову вище нашого. З якого дива, скажіть? Якби рівень підготовки наших студентів був низьким, навряд чи б вони щорічно привозили з міжнародних олімпіад, де змагаються учасники з 50-60 університетів світу, стільки медалей, навряд чи б наших вихованців запрошували за кордон на стажування, в аспірантуру і на роботу.
— Зарубіжні студенти сьогодні навчаються у вашому вузі?
— Звичайно, з 40 країн. Приїжджають до нас на навчання з Африки, Латинської Америки, Близького Сходу, держав колишнього СРСР, та й з Європи теж.
— Не можу не запитати, який сьогодні діапазон цін на навчання у вашому вузі за контрактом. Адже чимало абітурієнтів, що не потрапили на бюджетні місця, все ж хочуть вчитися.
— Від 20 до 35 тисяч гривень за рік. До слова, цього року, враховуючи непросту ситуацію в країні, ми плату не підвищували.