Гідну компенсацію втрати значення політичної сили на національному рівні «радикали» можуть отримати в результаті президентських і парламентських виборів. Перспективи лідера партії Олега Ляшка в іпотечних дострокових виборах глави держави досить туманні. На даний час для перемоги Ляшко відсутній потенціал особистий, соціальний і навіть електоральний.

Відповідно, зі стратегічної точки зору у Радикальної партії залишається тільки один можливий варіант дії — розгойдування ситуації всередині з метою наближення дострокових парламентських виборів. У цій стратегії майбутні місцеві вибори будуть грати роль підготовчої фази, репетиції перед виборами до законодавчого органу.

Можна припустити, що відразу ж після виборів, 26 жовтня, представники Радикальної партії та їхні союзники заявлять про те, що в ході виборчого процесу мала місце тотальна фальсифікація. Після цього, ближче до завершення поточного року новоявлені опозиціонери заговорять про позачергові вибори до Верховної ради.
Примітно те, що чинний український парламент обрано в результаті дострокових виборів, розпустити його не можна раніше, ніж пройде рік з дня початку дії повноважень. Ця норма прописана в положеннях Конституції, тому раніше 2 грудня поточного року в інформаційному просторі України навряд чи з’явиться ідея про необхідність проведення чергових позачергових виборів.

Очевидно, що в теперішньому складі парламенту присутні політичні сили, прихильники яких хотіли б внести корективи в список людей, які володіють мандатами народних депутатів, за власним розсудом. Розвитку подій за таким сценарієм бажають Радикальна партія Олега Ляшка і Опозиційний блок. Явним прихильником перевиборів поза стінами парламенту можна назвати партію «Укроп» Ігоря Коломойського. Нескладно припустити, що в сюжетах підконтрольних цим політсилам ЗМІ (Інтер, 1 + 1, ТРК «Україна») тема перевиборів буде присутня часто.

У зоні ризику в даний час перебувають Самопоміч та ВО Батьківщина. Теоретично, вони теж можуть приєднатися до опозиційної кампанії для отримання дивідендів від позачергових парламентських виборів. Значення має те, що без голосів цих політсил можна констатувати автоматичний розпад коаліції.

Блок Петра Порошенка і Народний фронт необхідних 226 голосів не наберуть. Враховуючи складність ситуації, що створилася, Юлію Тимошенко та Андрія Садового може змусити перебувати далі в більшості право так званої «золотої акції». Під загрозою можливого виходу з коаліції лідери цих політсил можуть диктувати свою волю парламенту і Кабміну.