У центрі Кишинева зростає наметове містечко — наметів стає все більше, до них підтягуються співчуваючі.

Недільний мітинг переріс у наметове містечко. Пікетники говорять про те, що будуть стояти до кінця. До тих пір, поки не будуть задоволені їхні вимоги — відставка всіх чиновників з великих постів (президент, прем’єр-міністр, спікер парламенту) і проведення дострокових виборів у березні 2016 року.

Які тільки версії не ходять щодо того, що буде далі в Молдові, в якій 6 вересня розпочався масовий протест. Починаючи з викриттів: мовляв, акція протесту була кишеньковою, покликаною спустити пар у народу і насправді це маскарад, який ні до чого не приведе. І закінчуючи версією, що ще пару днів мітингу в режимі нон-стоп з наметами біля уряду і олігархічний і корупційний режим буде зметений.

Адже, дійсно в країні зростає невдоволення, і у простого жителя Молдови вагомі причини обурюватись. Зростають тарифи на комуналку, подорожчали основні продукти харчування, той же соціальний хліб, цукор. Після банківських махінацій з державних резервів зник мільярд доларів.

Але пікантності додає той факт, що мітингувальники які і розбили намети біля будівлі уряду — такі ж прихильники євроінтеграції, як і сама влада. Та й в руках у мітингувальників були помічені і прапори Євросоюзу, і гасла об’єднання з Румунією. Як би деякі експерти акції протесту не приписували «руку Москви», чого-чого, але російських прапорів не було.

Так, учасники протесту зажадали відставки президента, голови парламенту і прем’єр-міністра, тобто фактично «повне перезавантаження влади» і проведення виборів парламенту до 16 березня 2016 року. Але давайте будемо реалістами: парламентські вибори в Молдові пройшли зовсім недавно — в листопаді минулого року. І навіть якщо припустити, що мітингуючим вдасться домогтися свого, абсолютно не ясно, хто потім може скористатися «плодами цієї революції». Адже серед нинішніх активістів «кишинівського майдану» (назвемо його так) — практично всі колишні співчуваючі.

Хто реально може очолити хоч один більш-менш серйозний державний інститут?

Василь Нестасе, депутат першого парламенту, лідер платформи «ТАК»? Активний прихильник уніонізма, відчуває «взаємну любов» до Румунії, який сам же напередодні виборів у листопаді минулого року закликав голосувати за нинішній правлячий альянс?

Валентин Долганюк? Колишній політичний аналітик, який ще за два дні до акції протесту заявив, що мітингувальники не знаходитимуться на площі в наметах протягом місяців і покриватися цвіллю. «Ми вирішуємо всі проблеми дуже швидко і знаємо, як це зробити», — дослівна його цитата. Апетит прийшов під час їжі?

Майя Санду? Екс-міністр освіти, яка ще зовсім недавно була кандидатом на пост прем’єра. Так, вона трималася завжди окремо у владі і критикувала клановість у політиці. Але чи захоче знову в одну й ту ж воду?

Зміни зовнішньополітичного курсу не буде, той же проросійськи налаштований соціаліст Ігор Додон, який міг би скористатися політичними дивідендами під час акції протесту, фактично відхрестився від усього, заявивши про платформу «ТАК», що вони «по-різному бачать майбутнє Молдови».

Золоті слова промовив один із активістів громадянської платформи — «Площа нам дала легітимність». Але що робити з цією легітимністю, судячи з усього, навіть організатори ще не вирішили.

З активних дій акція протесту переросла в спокійне наметове життя. Тепер, швидше за все, в найближчі дні масових заходів на площі не буде — у людей робота, справи. Чи є у організаторів план, щоб бути почутими владою — побачимо найближчим часом.