І розповіли, що люди відчували в останній момент

Близько трьох хвилин живе свідомість після того, як всі функції і органи людини вже не працюють. До такого висновку прийшли британські вчені з Університету Саутгемптона.
Вони провели тривале дослідження, під час якого фіксували стан 2060 осіб в той самий момент, як у тих зупиняється серце. Так фахівці намагалися знайти наукове обгрунтування того, що іноді людина функціонує і після смерті.

Датчики фіксували стан людини незалежно від того, змогли лікарі повернути пацієнта до життя чи ні. Всього в ході експерименту «з того світу» повернулися 40 відсотків людей. І згодом вони (не всі, але приблизно половина) розповіли, що саме відчували в той момент, коли всі показники говорили про їх кончину — свідомість на момент клінічної смерті продовжувала працювати!

Люди пам’ятали і усвідомлювали, як і коли їх реанімували і навіть як надавали допомогу.
Більш того, навіть ті, кому лікарі не змогли допомогти, навіть ті протягом двох-трьох хвилин після смерті демонстрували працюючу свідомість.

Керівник експерименту доктор Сем Парніа, який розповів вперше про результати в журналі Resuscitation Journal, впевнений, що це захоплююче дослідження відкриє двері до більш масштабних досліджень на тему того, що відбувається, коли ми вмираємо.
— Принаймні, на сьогоднішній день ми маємо докази того, що в перші кілька хвилин після смерті свідомість не вмирає. Ми знаємо, що мозок не може функціонувати, якщо серце перестає битися. Але в цьому випадку залишається усвідомлення, принаймні протягом трьох хвилин. До нашого експерименту передбачалося, що якщо людина щось «пам’ятає», то це насправді не її пам’ять і свідомість, а просто галюцинації. Ми довели, що це не так.

Доктор також поділився спогадами деяких пацієнтів, яких лікарі змогли повернути до життя:
— Деякі відчували незвичайне почуття спокою. Багато відзначали зміну в часі — він уповільнювався або, навпаки, прискорювався. Деякі згадали, що бачили яскраве світло або сяйво сонця. Але деякі розповідали про почуття страху і навіть ніби їх тягнуть через глибоку воду. 13 відсотків відчували себе відірваними від свого тіла…

До речі, подібне дослідження вже одного разу проводилося, в 1970-х роках — саме тоді вийшла в світ відома книжка відомого американського психолога Раймонда Моуді «Життя після життя». На конференції «Клінічна смерть: сучасні дослідження», яка відбулась нещодавно в Мельбурні, медики, філософи, психологи і релігієзнавці підводили підсумки вивчення цього феномена.

Раймонд Моуді тоді сказав, що для процесу «відчуття позатілесного існування» характерні наступні стадії:
— зупинка всіх фізіологічних функцій організму (причому вмираючий ще встигає почути слова лікаря, констатуючого летальний результат);
— наростаючі неприємні шуми;
— вмираючий «виходить з тіла» і з великою швидкістю мчить по тунелю, в кінці якого видно світло;
— перед ним проходить усе його життя;
— він зустрічає померлих родичів і друзів.