Вкрадені у України в Криму санаторії продають за ціною 1-кімнатної квартири
Подивитись всі дописи у розділі: Новини регіонів. Розміщено: 02.10.2015 в 19:41.
Санаторії, вкрадені в України в Криму, представники нової влади вирішили виставити на продаж, причому, за копійки — придбати їх можна фактично за ціною однокімнатної квартири.
За інформацією видання «Крим.Реаліі», три санаторії, розташованих на Південному березі Кримського півострова, повинні продати в приватні руки ще до кінця поточного року. Кримська влада ще в липні прийняли рішення про приватизацію трьох «віджатих в України санаторіїв — «Ай-Петрі», «Місхор» і «Дюльбер», а також ряду інших об’єктів. Тоді було прийнято рішення, згідно з яким прилегла до даних санаторіїв територія на продаж виставлятися не буде. Відзначимо, що тільки лише у випадку з «Місхором» мова йде про 7 гектарів прилеглої території та 7 кілометрів берегової лінії, тоді як сумарна площа земельних ділянок всіх трьох санаторіїв становить понад 40 гектарів. У загальній складності в підготовлений в червні приватизаційний список було внесено 11 об’єктів.
Однак активісти у Києві, які відстежують ті маніпуляції, які російська влада проводять із захопленими на території Кримського півострова активами, звернули увагу на суму, яку очікують отримати за підсумками приватизації — мова йде про 615 тисяч доларів. За словами політолога Тараса Березовця, який очолює ініціативу Free Crimea, запланована кримськими властями приватизація насправді є банальним злодійством.
Він пояснив, що санаторій «Дюльбер» — один з підготовлюваних до продажу об’єктів — є колишнім санаторієм управління справами ВР, плюс до цього ще два санаторії в Місхорі. І дані об’єкти кримська влада має намір продати за середньою ціною в 56 000 доларів — приблизно стільки ж коштує однокімнатна квартира в українській столиці. Політолог переконаний, що в даному випадку мова йде про передачу цих об’єктів «потрібним людям» за мізерною ціною. Цікаво, що «Дюльбер» розташований у палаці, який був зведений членами російської імператорської сім’ї наприкінці позаминулого століття.
Втім, низька вартість захопленого в України та виставленого на продаж майна може мати й інші причини. Не варто забувати, що стосовно нової кримської влади продовжують діяти санкції, введені західними країнами, які поширюються, в тому числі, і на кримський бізнес, і це створює певні ризики для інвесторів, а створення схеми із залученням для купівлі об’єктів, розташованих на території Кримського півострова офшорних компаній потребуватиме додаткових фінансових витрат. Ще одне, не менш важлива обставина — в даний час Крим є якоюсь «сірою» зоною, в якій, по суті, панують свавілля і беззаконня.
Російське законодавство, що є далеко не найкомфортнішим для інвесторів, застосовується тут вибірково, а неофіційний, хоча й цілком реальний «корупційний податок» ще більше тягне вниз ціни на кримські об’єкти — адже його доводиться платити всім місцевим чиновникам за будь-яке з прийнятих ними рішень.
На думку економіста Тараса Загороднього, основною причиною, по якій виставлені на продаж в Криму об’єкти коштують так дешево, є прагнення кримської влади позбутися краденого майна якнайскоріше, і виручити за нього хот якісь гроші. Він вважає, що це спроба нового керівництва півострова легалізувати власність, яка потім буде перепродана, але вже за іншою ціною, для того, щоб вже наступний власник цих об’єктів був законним.
Це дозволить новому власнику, в разі чого, просто заявити: він, мовляв, нічого не знає про те, що дана нерухомість була свого часу отримана незаконним шляхом. Загородній також упевнений, що кримська влада отримує ще й додатковий тіньовий дохід за «правильну» організацію ними процесу приватизації, в ході якого участь у ній небажаних конкурентів буде повністю виключена.
У свою чергу, нардеп Ігор Луценко вважає, що розпродаж кримських санаторіїв за явно заниженими цінами є прекрасним приводом для того, що привернути увагу до проблеми захоплення Російською Федерацією українського майна на території Кримського півострова. З політиком згоден і Тарас Березовець, який стверджує, що перешкодити цьому Україна не може, однак вона повинна зробити все можливе для того, щоб факт вчинення даного злочину був зафіксований.
Євгенія Андріюк, експерт з міжнародного та цивільному праву ГІ «КримSOS» вважає, що в діях кримської влади присутні всі ознаки порушення законодавства — як Російської Федерації, так і міжнародного. Юрист при цьому підкреслила, що вкрадене все одно доведеться повернути, рано чи пізно. Андріюк також зазначила, що сьогодні в Криму неповага до права власності стало повсякденним явищем, причому, незалежно від рівня добробуту громадян: свого майна можуть позбутися як малозабезпечені громадяни, так і ті, чий статок обчислюється мільярдами.
