Третій день міліція Чернігівської області б’ється над розгадкою нападу на інкасаторську машину «Приватбанку». Розібратися, які версії може розглядати слідство, допоміг екс-заступник міністра МВС генерал-полковник міліції Михайло Корнієнко.

Тривогу підняв банк, коли зелений «Фольксваген» зник з екрану супутникової навігації. Це було в середині дня 23 жовтня. Обгорілий мікроавтобус знайшли в 30 кілометрах від Чернігова на дорозі в село Скорінець. Це путівець, що веде через лісопосадку.
Загиблі інкасатори — колишні співробітники міліції. По випадковості двічі порушити суворі правила транспортування грошей вони не могли: спочатку на кілька хвилин зупинилися біля села Прогрес, а потім звернули з маршруту. Забравши гроші, злочинець (або злочинці) підпалили машину зсередини. Незвично, але тіла обгоріли до кісток, а документи і мобільні телефони, які також перебували в салоні, тільки частково. Слідів боротьби немає — чоловіки згоріли, як сиділи: водій за кермом, поруч один інкасатор, другий — на задньому сидінні. Ні в самому «Фольксвагені», ні поряд з ними не знайшли кульових гільз, на корпусі мікроавтобуса немає слідів від куль.

— Перед тим, як підпалити, тіла могли облити якимось хімічним складом, щоб викликати високу температуру горіння, — вважає екс-заступник міністра МВС генерал-полковник міліції Михайло Корнієнко. — Злочинці часто використовують вогонь, щоб знищити сліди. Той, хто вбив інкасаторів, міг торкатися їх одягу, тиснути руки і так далі.

На думку нашого експерта, мисливець (або мисливці) за грошима перебував у салоні мікроавтобуса.

— Біля села Прогрес вони могли зупинитися, щоб взяти пасажира. У мікроавтобусі було вільне сидіння, навіть два, — говорить Михайло Корнієнко. — Це має бути людина, якій інкасатори довіряли, не очікували підлості або з яким була домовленість. Більшість, що це не начальство, не керівництво банку — заради них вони б не вчинили порушення, оскільки це могла бути перевірка.

Три версії:

1. Машина зупинилася, щоб підібрати колегу, близького знайомого всіх трьох інкасаторів або родича одного з них.

Людина могла зробити вигляд, що їй терміново потрібна допомога, а потім під дулом пістолета змусити згорнути на путівець. Крім того вона повинна знати, як влаштовані інкасаторські машини. Тривожна кнопка спрацювала тільки тоді, коли почалася пожежа. Швидше за все, її відключили, як і систему супутникової навігації.

Зброя, з якої стріляли в інкасаторів, могла бути з гільзоуловлювачем. Чи знайшли в тілах кулі, міліція не повідомляє.

— Існує чимало способів миттєво вбити людей, — говорить Михайло Корнієнко.

2. Розбійний напад збиралися інсценувати, тобто, інкасатори були у змові з людиною або людьми, яких вони взяли в машину. І не здогадувалися, що подільники змінили сценарій.

— Скільки б не було мільйонів, ділити їх на чотирьох або забрати одному — це велика різниця, злочинці часто так міркують, — говорить генерал-полковник. — Або вважають, що якщо співучасників не буде в живих, то велика ймовірність залишитися безкарним. Хоча такі злочини розкриваються в будь-якому випадку.

3. У машині під виглядом інкасаторів згоріли зовсім інші люди. Тому так ретельно знищували тіла. А документи і телефони залишили, щоб в загибелі співробітників банку не залишалося сумнівів, але й пізнати їх по зовнішності не змогли. Зараз, щоб переконається, хто загинув у машині, проводиться експертиза ДНК. Ця версія безумовно, фантастична, адже в Чернігові у всіх трьох залишилися родини.

Але до закінчення ДНК-експертизи відмітати таке припущення не можна, — вважає Михайло Корнієнко.