Лукашенко підписав указ про деномінацію білоруського рубля з 1 липня 2016 року в співвідношенні 10 000: 1.

Це вже третя деномінація за новітню історію Білорусі. У 1994 році від цінників «відрізали» один нуль, в 2000-му — ще три. Так що з урахуванням чергової деномінації білоруський рубль нового зразка буде дорівнює 100 мільйонам «зайчиків» зразка 1992 року.

Несподіване рішення

Економісти кажуть, що до нинішньої ситуації країну привела тривала висока інфляція, яка в окремі роки перевищувала 100%. За цим показником Білорусь регулярно утримує не саме почесне перше місце серед країн колишнього СРСР. Занадто часто в країні вирішували проблеми за рахунок емісії, так що деномінація — це спроба виправити помилки.

Проте ухвалення даного рішення для багатьох стало несподіванкою. Адже колишнє керівництво білоруського Нацбанку багаторазово озвучувало намір провести деномінацію лише після того, як інфляція буде стійко триматися нижче 10%.

— Тим часом вереснева інфляція склала 11,9%, а до кінця 2015-го її зростання прогнозується до 15-18%, — зазначив старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб. — На 2016 рік Нацбанк РБ очікує підвищення цін ще на 12%. Ймовірно, на тлі планованих переговорів з потенційними кредиторами білоруська влада таким чином хоче продемонструвати свою впевненість у майбутній стабільності національної валюти.

Незважаючи на те що на перших білоруських грошах були зображені найрізноманітніші тварини, всі вони в народі іменувалися «зайчиками».
На думку експерта, лідерство Білорусі щодо інфляції та девальвації серед країн колишнього СРСР свідчить про безвідповідальну грошово-кредитну політику, що проводиться в країні велику частину цього часу.

— Є надія, що нова команда Нацбанку, грамотна, освічена, яка очолює відомство з початку року, впорається з цим краще, — говорить Іосуб. — До речі, на сьогоднішній день грошово-кредитна політика і курсоутворення — це єдина сфера економіки, в якій протягом року навели порядок. Однак потрібно розуміти, що деномінація не вплине на девальвацію, оскільки це технічний, а не економічний захід. Воно ніяк не впливає на купівельну спроможність грошової одиниці, її курс до іноземних валют. Єдиний можливий ефект — психологічний.

Три копійки за російський рубль

Місцеві ЗМІ не натішаться: ціни тепер будуть як в старі добрі часи. Найбільшою після деномінації стане купюра в 500 рублів, так що за ноутбук або пральну машинку можна буде розплатитися одним папірцем, пишуть наші білоруські колеги.

Втім, читачі їх захоплень не поділяють: «Прямо фантастика якась! Маючи в гаманці 500 рублів, можна буде піти і купити праску, ноутбук… А чи будуть вони в цьому самому гаманці, а?»

В цілому білоруси відреагували на прийдешню грошову реформу без ажіотажу. Ті, хто пам’ятають попередні деномінації, важко зітхають. Ті, хто не пам’ятають, посміюються. Деякі роздратовані — мовляв, і так грошей немає, навіщо було витрачатися на випуск нових? Але в цілому все спокійно — на девальвацію реагували значно більше.

А чи не час Україні проводити деномінацію?

В Україні девальвація, звичайно, не така як у сусідів, але теж зашкалює. У зв’язку з цим ми поставили вітчизняним економістам питання: а чи не назріла необхідність проведення грошової реформи в Україні?

Роман Шевченко, фінансовий аналітик:

— Деномінація необхідна лише при більш високих показниках інфляції — наприклад, таких, які були в 1993 році. Швидше за все, такий процес привів би до ще однієї хвилі ослаблення національної валюти, так як в нинішніх умовах це стало б черговим фактором невизначеності, який буде збільшувати попит на іноземну валюту і сприяти відтоку депозитів. Це ще більше розхитає ситуацію в банківському секторі та економіці в цілому.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру:

— Деномінація як боротьба з девальвацією неефективна. Досвід Бразилії — це приклад, як не треба робити. У Бразилії проводили деномінацію півтора десятка разів і навіть назву грошей міняли — не допомагає! Деномінація може дати ефект, якщо її провести так, як це було зроблено в СРСР у 1924-му — тоді її не просто провели, а й пов’язали гроші із золотом. В Україні, наприклад, можна було б жорстко прив’язати курс гривні до долара: 1 долар дорівнює 20 гривням на всі часи!

Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні:

— В Україні поки немає підстав для проведення деномінації. А ось виведення з обігу дрібних монет (1 і 2 копійки), можливо, вже й назріло — вони не виконують свою функцію.