7 листопада в Україні офіційно ліквідували міліцію, а разом з нею і Державтоінспекцію. Чи вистачить у поліцейських повноважень, щоб навести порядок на наших дорогах?

У минулу суботу з доріг України офіційно зникли всі працівники Державтоінспекції. Замість них стежити за порядком будуть представники нової поліції, а також люди у формі ДАІ, які виконують їх обов’язки. Це ті, хто ще не встиг пройти поліцейську атестацію, але вже не може називати себе працівником ДАІ. Все б нічого, адже новий закон про поліцію не несе для простого водія додаткових проблем. Головне — дотримуватися правил. Але от експерти вважають по-іншому. На їхню думку, через дірки в законодавстві та відсутність коштів європейські ініціативи можуть зійти нанівець, а нових поліцейських чекають конфлікти з водіями та судові позови.

Автоматична фіксація порушень

Головним нововведенням нового закону, яким вже залякують водіїв, є повернення «листів щастя». Починаючи з суботи поліція вправі фіксувати ваші грішки на відео і висилати за адресою прописки протокол. Здавалося б, європейський досвід, яким користуються у всьому світі, нарешті добрався до України. Але от крім дозволу на зйомку у нової поліції більше немає нічого. За словами працівника центру безпеки Володимира Решітняка, мова про закупівлю таких систем поки що не йде.

— Те, що камери запрацювали з 7 листопада, не відповідає дійсності. Я навіть не кажу, що на закупівлю такої апаратури немає коштів. Ніхто не проводив тендери і сертифікацію, — говорить Володимир. — Якщо, скажімо, наступного тижня департамент поліції займеться цим питанням, а уряд відшукає мільярди, перші камери з’являться не раніше весни наступного року. Але в це мало віриться.

Штрафні бали

Вже в суботу більшість ЗМІ порадували новиною. 7 листопада кожен водій отримав такий собі новорічний подарунок від поліції — 150 штрафних балів, які можна витратити на порушення правил, при цьому зберігши свої гроші. Але і тут виникає казус. Формально бали ми отримали. Але розплачуватися ними можна тільки в тому випадку, якщо ваше порушення зафіксувала камера. При отриманні «листа щастя» можна обнулити свій бальний рахунок. Виходить, якщо установка камер в найближчому майбутньому не передбачається, значить, і бальна система — всього лише плани далекого майбутнього.

Евакуатори повертаються

За що найбільше критикують нову поліцію? Правильно. За їх бездіяльність в організації дорожнього руху. Як і раніше, шофери паркуються де попало і як попало. Поліція ж при цьому виконує лише спостережну функцію, відловлюючи лише тих, хто підійшов до свого авто. Починаючи з суботи в поліцейських патрулів з’явиться можливість виклику евакуатора. У департаменті поліції вже заявили, штрафмайданчики для цього готові. Правда, за словами керівництва, евакуювати будуть тільки тих, хто явно заважає руху. Юристи, в свою чергу, впевнені, якщо евакуація почнеться, то без скандалів не обійтися.

— На відміну від Державтоінспекції закон не дає поліції права тимчасового затримання транспортних засобів. Поліцейський може лише обмежити переміщення транспортного засобу, — нагадує юрист Микола Лукаш. — Тому після евакуації водій може безперешкодно забрати свою машину, сплативши лише суму штрафу за паркування. А ось чек за штрафмайданчик і послуги евакуатора можна буде оскаржити.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Володимир КАРАВАЄВ, автомобільний адвокат: «7 листопада на дорогах країни настав правовий апокаліпсис»

— У країні запрацював новий закон про поліцію, в якому немає жодного слова про стару міліцію. Це притому що по всій країні і на трасах і раніше працюють міліціонери та працівники ДАІ. Так, керівництво МВС вже заявило, їх посвідчення дійсні до наступного року. Але на якій підставі? Де це прописано в новому законі? Виходить, якщо водія зупиняє на трасі даішник, він має право вимагати від нього посвідчення поліції і пред’явити претензії, чому він одягнений не по формі. А будь-який протокол, виписаний представниками міліції, можна з легкістю оскаржити в суді. Простими словами, ми занурюємося в правовій апокаліпсис.

ОСОБИСТИЙ ПОГЛЯД

Дуже довго я працював редактором відділу кримінальної хроніки і спілкувався з багатьма стражами правопорядку. Спочатку не міг зрозуміти, як в цих людях вміщаються абсолютно протилежні моральні принципи. Міліціонер міг сміливо кинутися на озброєного кримінальника, втрутитися в бійку, якщо били слабкого, кинутися у вогонь і врятувати дитину. Він, не думаючи, ризикував собою заради наших життів. Але на ранок той же чоловік міг залякувати свідків, щоб відмазати якогось злочинця-мажора. Міг кришувати рекетирів або затягнути в райвідділ випившу дівчину і там потішитися вдосталь.

Коли їх у цьому дорікали, незмінно слідувала одна і та же відповідь: «А ось з тобою щось трапиться, ти ж першим ділом побіжиш в міліцію». Тоді до мене нарешті дійшло — всі свої мерзенні вчинки вони виправдовували ось цим знанням власної незамінності.

Спочатку цілком порядні люди, потрапивши в міліцію, зазнавали моральних змін. Вони не могли побороти систему, і вона міняла їх під себе. Щодня допитуючи різних покидьків, міліціонер з часом починав ставитися зі зневагою і пихою до кожного, хто потрапляв у його кабінет. У кожній дівчині, що йде ввечері напідпитку, вони бачили занепалу жінку.

Боялися міліціонери тільки одного — свого начальства. Воно могло закривати очі на злочини нижчих за рангом, могло просто звільнити, могло відправити за грати. І все з однаковою холодною байдужістю розважливої бюрократичної системи.

Сьогодні цю систему хочуть поховати, залишивши частину з неї, яка пообіцяла змінитися. Не знаю, вийде чи ні. Хочу, щоб вийшло. Зараз в новій поліції служать кілька моїх знайомих, людей незіпсованих і хороших. Якщо через роки вони стануть такими ж, як і їх попередники, залишається тільки остаточно втратити віру в людство.