Більшість хвороб виникає внаслідок неправильного харчування. І, щоб наш організм отримував необхідну кількість корисних речовин, слід навчитися правильно і збалансовано харчуватися. Та найголовніше, що необхідно пам’ятати: все добре в міру, тому варто ретельно стежити за своїм раціоном, аби організм не відчував нестачі поживних речовин, але й не страждав від перенасичення.

Ми вже розповідали, які продукти і в якій кількості рекомендується споживати, а які — не бажано. А відтак залишається з’ясувати ще одне дуже важливе питання: як їсти? Бо їсти треба вміти, і це справжня наука, якої треба навчатися.

Зрозуміло, що метою прийому людиною харчових продуктів є отримання й накопичення енергії для забезпечення життєдіяльності організму і виконання різних робіт. Головне завдання при цьому полягає в тому, щоб споживана їжа найкращим чином забезпечувала потреби організму в енергії.

Одержувану з їжі енергію, зазвичай, вимірюють у калоріях або кілокалоріях (1 кілокалорія = 1000 калорій). Отже, калорія — це одиниця виміру енергії. Слід зазначити, що дуже часто ми, помиляючись, асоціюємо калорії лише з їжею. Однак науковці застосовують цю одиницю вимірювання для всього, що містить енергію.

Проте варто повернутися до теми нашої розмови. Кількість калорій в їжі — це міра того, скільки ця їжа містить енергії. А скільки енергії під час її споживання отримає конкретна людина, значною мірою залежить як від складу їжі, так і від системи її вживання.

Зокрема, якщо регулярний прийом їжі повністю і без залишку поповнює добову потребу організму у всіх життєво важливих компонентах (вуглеводи, білки, жири, необхідний мінеральний склад, наявність повного обсягу вітамінів тощо), то таке харчування можна назвати збалансованим. Звичайно ж, ця збалансованість — динамічна. Вона безпосередньо залежить від комплекції конкретної людини, стану її здоров’я, трудомісткості й тривалості роботи, яку вона виконує, кліматичних умов і навіть від емоційного стану і настрою людини.

Як надлишкові, так і недостатні дози основних компонентів у продуктах харчування часто призводять до негативних наслідків для людей із різною статурою, способом життя, рівнем фізичних і розумових навантажень тощо. До того ж, варто враховувати унікальність кожної людини, зокрема і в питанні, про яке йде мова. Процеси споживання, перетравлювання й засвоєння їжі, що відбуваються із виділенням необхідної для організму людини енергії, можна порівняти з добре налагодженою і відрегульованою для роботи «топкою”, в якій згоряють (окислюються) продукти харчування. Якщо вони правильно підібрані й збалансовані за сумісністю, мінеральним складом, вмістом вітамінів та інших необхідних компонентів і, до того ж, надходять дозовано і рівномірно, то вогонь у «топці» буде стійким і рівномірним, а самі продукти повністю згорятимуть, максимально віддаючи таку вкрай потрібну для нашого організму енергію.

Якщо ж даний процес відбуватиметься із певними порушеннями, то наша топка «потріскуватиме». Трапитися таке може внаслідок різних причин, зокрема від переїдання, особливо рафінованих продуктів — цукру, шоколаду, масла, виробів із борошна тонкого помелу тощо. Однак інколи ситуація значно погіршується, і тоді топка «спалахує або навіть дуже палахкотить», зокрема під час надмірного вживання міцних алкогольних напоїв, особливо якщо застілля, для прикладу вже зовсім скоро зустріч Нового 2016 року, супроводжується надмірним споживанням висококалорійної закуски. Коефіцієнт її корисної дії при цьому буде дуже низьким, а шкідливі компоненти неповного згоряння продуктів харчування відкладатимуться на стінках «топки» і на всіх «шляхах» отримання й передавання енергії.

Повертаючись від образного порівняння до актуальних особливостей процесу травлення, зауважимо, що недоліки, про які йшла мова, спричинюють порушення нормальної роботи травного тракту, холестеринові та інші відкладення у різних органах і судинах, а також чимало інших проблем зі здоров’ям.

Нагадаємо відоме висловлювання давньогрецького філософа Сократа: «Ми живемо не для того, щоб їсти. А їмо для того, щоб жити». «Їжа — штука хитра», — казав професор Преображенський у відомій повісті М. Булгакова «Собаче серце». «Їсти треба вміти, а уявіть собі — більшість людей зовсім їсти не вміють. Потрібно не лише знати — що з’їсти, але і коли, і як…».

До яких же висновків прийшли науковці, аналізуючи весь період розвитку людини та спосіб її харчування? Насамперед, до сучасного способу життя людини увійшов широковживаний нині термін «дієта». Тобто, це спеціально розроблений режим харчування з урахуванням кількості їжі, її хімічного складу, фізичних властивостей, кулінарної обробки та інтервалів між прийманням їжі.

Режим харчування здорової людини, що відповідає її професії, статі, віку та іншим чинникам, який називають раціональною дієтою, становить предмет вивчення окремої науки — гігієни харчування. Розробкою і рекомендаціями дієт для хворих людей займається дієтологія — наука про лікувальне харчування.

Коли академіка І.П. Павлова запитали про те, яка їжа корисніша, він відповів: «Та, яку людина їсть з апетитом». До такого висновку він прийшов після багаторічного вивчення роботи травних залоз. Виявляється, що на їжу, яку з’їдають без апетиту, виділяється менше травних соків, тому вона повільніше й гірше перетравлюється, а відтак — приносить людині менше користі. Недарма ж у народі кажуть: «Апетит приходить під час їди». Саме тому інколи, навіть за відсутності апетиту, фахівці радять виконати всі звичні приготування до приймання їжі: вимити руки, сісти за стіл, випити склянку мінеральної води, взяти в руки хліб — і апетит, зазвичай, потроху починає повертатися. Такі приготування вважаються звичайними умовними подразниками, які сприяють роботі травних залоз.

Свого часу набули великої популярності дієти радянського лікаря-дієтолога М.І. Певзнера, які були розраховані на пацієнтів із різними захворюваннями і на цілком здорових людей. Головна їх перевага полягала в простоті та економічній доступності, а також виключенні з раціону низки продуктів, які важко перетравлюються або мають «порожні» калорії, в яких відсутні поживні речовини, потрібні для здорового обміну речовин. Саме тому ця система, створена ще в 1922 році, з окремими уточненнями й доповненнями не втратила своєї актуальності у наш час і широко застосовується у рекомендаціях сучасних дієтологів. На відміну від багатьох інших схем дієтичного харчування, які не можуть бути рекомендовані широкому загалу бажаючих, бо ґрунтуються на суворому індивідуальному підході лікарем до визначення системи спеціального харчування для кожного конкретного хворого, виходячи з певних конкретних умов, а відтак вони не мають постійних прописів.

Чимало науковців у різні часи вивчали склад різних продуктів і їхній вплив на людину. Зокрема, американський дієтолог Г. Шелтон на початку XX століття прийшов до висновку, що не всі з досліджених ним продуктів сумісні між собою. Так, засвоєння кожного окремого продукту відбувається по-іншому, ніж у суміші з іншими продуктами. Крім того, для засвоєння крохмалистої (вуглеводної) їжі необхідний шлунковий сік нейтральної реакції, а для білкової — з підвищеним вмістом кислоти.

Г. Шелтон, а також послідовники і прихильники цього способу харчування розробили відповідні схеми й таблиці сумісності продуктів для роздільного харчування, що забезпечують найкраще, на їхню думку, засвоєння споживаної їжі.

Радянський дієтолог М.З. Евенштейн частково продовжив розробляти і впроваджувати принципи дієтології, розроблені М.І. Певзнером. Однак він не повною мірою поділяє висновки Г. Шелтона та інших авторів про роздільне харчування, мотивуючи це тим, що продуктів харчування, які містять лише білки, жири або вуглеводи, не буває. Крім того, в процесі приготування й споживання їжі важливі також естетичний і мотиваційний аспекти.

Отже, їжа, пиття, сон — нехай все буде помірним, будь-які крайнощі — далеко не кращий спосіб харчування і життя сучасної людини

Всесвітньовідомий американський фахівець із здорового харчування П. Брегг рекомендував: «Нехай 3/5 вашого денного раціону складають свіжі овочі та фрукти (у натуральному вигляді свіжі фруктові та овочеві салати, соки, правильно приготовані овочі тощо); 1/5 — натуральні білки рослинного і тваринного походження (соєві боби, горіхи, насіння, нежирне м’ясо, свіжі яйця, сир, пивні дріжджі, пророслі зерна пшениці тощо); решту (1/5) — натуральні солодощі (мед, висушені на сонці фрукти без консервантів: родзинки, абрикоси, сливи, яблука, груші, фініки), натуральні крохмалі (коричневий рис, цільне зерно та борошно грубого помелу, картопля, боби, сочевиця тощо) і ненасичені нерафіновані олії (оливкова, соняшникова, кукурудзяна, арахісова та інші)».

Наш співвітчизник професор 1.1. Мечников, якого П. Брегг вважав своїм першим учителем, ще 100 років тому рекомендував обмежити вживання в їжу м’яса, замінивши його на овочі, фрукти, борошняні й молочні продукти. Особливе значення він надавав кислому молоку, отриманому в результаті скисання молока під впливом «болгарської палички», яку воно містить (в сучасній термінології — ферментам молочної кислоти). Вона пригнічує в нижньому відділі кишківника людини гнильну мікрофлору і протидіє шкідливому впливу бактерій. Тобто, ефективне застосування бактерій-«союзників» сприяє успішній боротьбі з хвороботворними бактеріями.

Слід зазначити, що кожна з розроблених і широко застосованих нині дієт має свої відмінності. Але для всіх цих дієт існує одне загальне правило, якого слід обов’язково дотримуватися: під час приймання їжі не можна поспішати, бо відчуття ситості приходить не відразу, а приблизно через 15-20 хв. Це ще одне «відлуння» нашого еволюційного минулого, коли люди їли «про запас», якщо з’являлась така можливість.

Тож відомий вислів одеських письменників-гумористів І. Ільфа та Є. Петрова: «Ретельно пережовуючи їжу, ти допомагаєш суспільству», — має глибокий гастрономічний зміст.
Не варто також забувати, що сучасне покоління живе у XXI столітті і за багаторічний період еволюційних змін у людському організмі, як у високоорганізованій субстанції, особливо важливого значення набули два аспекти (інстинкти) у процесі приймання їжі:
— регулярне поповнення енерговитрат на життєзабезпечення і роботу, тобто збалансоване харчування;
— приймання «надпланової» їжі з метою накопичення енергії «про запас», тобто надмірне харчування.

За дотримання цих двох аспектів протягом тривалого часу людина, як правило, набирає зайву вагу, що дуже шкідливо. Хоча побутує думка, що до 70-х років XXI століття людству вдасться «приборкати» другий аспект харчування. Звичайно ж, мова йде про країни з достатнім і широкодоступним забезпеченням населення продуктами харчування.

Загалом же кожна людина має бути добре обізнаною щодо цього важливого питання. Адже способи харчування нині різні й багатогранні. Тож встановлення індивідуального способу харчування є правом і відповідальністю кожної людини. І однакових законів для всіх тут не існує. Однак спробуємо цілком обґрунтовано дати читачам деякі загальні рекомендації щодо їхнього харчування:

• необхідно хоча б орієнтовно оцінювати, скільки і в яких кількостях основних компонентів отримує ваш організм під час споживання тих чи інших продуктів харчування, і порівнювати їх з рекомендованими нормами, а саме: загальна калорійність; конкретний кількісний вміст вуглеводів, білків і жирів; конкретний кількісний вміст вітамінів і мінеральних елементів;
• варто дотримуватися багатокомпонентного харчування. Чим ширший асортимент продуктів харчування, в тому числі і по регіонах вирощування та виробництва, і різних страв із них, тим краще. Адже це найкращим чином забезпечує різноманіття споживання, а, відповідно, й найкраще засвоєння всіх основних необхідних компонентів харчування — мінеральних елементів, вуглеводів, білків і жирів, вітамінів тощо;
• слід регулярно пити в достатній кількості природну слабомінералізовану воду;
• дотримуватися загальних норм гігієни харчування;
• вести рухомий спосіб життя.

Сподіваємося, що описані рекомендації допоможуть відвідувачам сайту Rivnist.in.ua визначити для себе прийнятний порядок і обсяг споживаної їжі з метою якнайкращого енергозабезпечення організму (але без надмірностей), а також гармонійного задоволення естетичних та смакових аспектів під час приймання їжі. Бажаємо вам міцного здоров’я та благополуччя вашим родинам!

А.П. Антосик