Безвізовий режим з Європою активно обговорюють в українських медіа останні три роки і трохи менш активно — попередні десять. Якщо копнути глибше, виявляється, що не всі учасники дискусій розуміють мету: навіщо потрібен безвіз і що нам дадуть відкриті кордони з Європою.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, 77 % українців не були за кордоном і тільки 17 % їздили куди-небудь, крім Росії, Туреччини та Єгипту. Використовуючи цифри Державного центру статистики щодо чисельності населення в грудні 2016-го, бачимо, що 17 % — це трохи більше 7 млн осіб. І це навіть не за рік, а за весь час.

У ході дослідження ринку я зрозумів, що приблизно 80 % українських туристів вибирають готові тури від агентств. За моїми підрахунками, самостійно подорожують за кордон до півмільйона наших співгромадян, це максимум. І саме для них в першу чергу візові вимоги є певним бар’єром у відвідуванні європейських країн.

Щоб зрозуміти, чи стануть українці більше подорожувати при безвізовому режимі з ЄС, варто дивитися в двох напрямках. Потрібно окремо оцінити, що дасть безвізовий режим тим, хто подорожує вже зараз, а потім варто розглянути переваги безвізу для решти українців — тих, хто не цікавиться туризмом або не може собі дозволити поїздки за кордон.

Чому українці мало подорожують

Основна проблема українських мандрівників — не візи, а вартість перельоту. Я працюю у тревел-сегменті і сам буваю в роз’їздах приблизно 200 днів у році, тому знаю: будь-яку візу отримати цілком реально. Винятки є, але це зовсім не Шенген. Для отримання шенгенської візи звичайно достатньо того, що людина виразно пояснює мету поїздки, доводить фінансову спроможність і надає хоч якісь гарантії, що повернеться в Україну.
З цінами на квитки все набагато складніше. Якщо говорити про короткі поїздки — до 7 днів — при обмеженому бюджеті авіапереліт цілком може стати основною статтею витрат, особливо в тому випадку, якщо квитки оформляються терміново. Так що подорожувати українцям допоможе не стільки безвізовий режим, скільки угода про «відкрите небо», яке нам обіцяють майже так само активно, як і безвіз. Спільний авіапростір з Євросоюзом дозволить зайти на український ринок, наприклад, європейським лоукостерам, що знизить вартість подорожі і відкриє нові напрямки.

Звичайно, якщо мова йде про подорож на машині або інших видах транспорту, ситуація виглядає по-іншому. Автобусні тури по Європі, приміром, доступні багатьом. І є шанс, що після введення безвізового режиму вони отримають нових клієнтів-мандрівників. Наразі більшість українців яких лякають процедури оформлення віз, звертаються у візові центри, на зразок цього перейти на https://www.myway-visa.com/, де їм допомагають у короткі терміни і без зайвої трати часу оформити візи у будь-яку країну світу.

Чи зніме безвіз фінансові бар’єри

Міф, що українцям складно домогтися дозволу на в’їзд до ЄС, лякає людей більше, ніж сама співбесіда в посольстві, консульстві або оформлення документів у візовому центрі. Так що, коли безвізовий режим нарешті отримає зелене світло, безумовно, категорія мандрівників, у яких зламаються психологічні «бар’єри». А от фінансові обставини навряд чи істотно зміняться.

Головний стереотип щодо безвізового режиму зводиться до того, що кордони можна буде перетинати взагалі без зупинки, без будь-яких документів та підтверджень мети поїздки. Насправді це не так: прикордонники все ще будуть мати право попросити у вас запрошення приймаючої сторони, бронь готелю, зворотний квиток або докази фінансової спроможності. У кожної країни свої норми, але в середньому мандрівникам варто мати гроші на картці або готівку з розрахунку 50 доларів в день на людину. Як варіант, можна показати запрошення, в якому зазначено, що матеріальні витрати бере на себе приймаюча сторона.

Вся різниця в тому, що зараз подібні документи потрібно надавати спочатку в посольстві — для отримання візи, а потім — на кордоні, якщо попросять. Коли угода про безвізовий режим буде підписана, це скасує етап в посольстві. Але подібні угоди не зобов’язують прикордонників впускати українців в Європу без перевірок, у тому числі — перевірок фінансової спроможності.

Єдина стаття витрат, яка дійсно зникне, це консульські та інші збори — близько 55 євро — та інші витрати оформлення віз, наприклад, витрати на дорогу до посольства. З бюджету можна буде викреслити ці витрати, але додати туди вартість оформлення біометричного паспорта, який буде необхідний для безвізового в’їзду в ЄС. Його оформляють за 600-1000 гривень, точна ціна залежить від терміновості.

Чого ще не варто чекати від безвізового режиму

Безвізовий режим не дасть українцям права постійно перебувати в країнах ЄС, дозвіл буде діяти 90 днів з кожних 180-ти. І обійти це обмеження не вийде: виїзд за межі Євросоюзу на один-два дні не «обнуляє» лічильник. 180-денний період вважається з моменту останнього в’їзду. Для більш тривалого перебування в Європі так само потрібно буде оформляти документи.

Ще право в’їзду в Європу не означає права на роботу там. За трудову діяльність без спеціального дозволу особу, найімовірніше, депортують. А якщо таких порушень буде багато, рішення про безвіз можуть і переглянути для всієї країни. Втім, жителі Боснії і Герцеговини, які отримали безвізовий режим кілька років тому, виробили легальну схему працевлаштування в Євросоюзі: приїхати в Європу, домовитися про роботу, а потім отримати трудову візу — на підставі контракту або запрошення від роботодавця.

Що безвізовий режим дійсно дасть українцям

Безвіз не змінить ситуацію кардинально, але це не означає, що він не потрібен. Думаю, зняття психологічного бар’єру відіграє колосальну роль. Необхідність їхати в посольство і оформляти документи деколи викликає у людей такий дискомфорт, що вони відмовляються від самої ідеї подорожувати, окрім безвізових напрямків.

Безвізовий режим спростить подорожі в першу чергу тим, хто раніше їздив за кордон. Ймовірно, якась частина тих, хто їздив з турагентствами, рішиться на самостійні поїздки. Загальне число мандрівників збільшиться, але незначно.

Зараз складно вести офіційну статистику кількості українців, які бувають за кордоном, тому що Держприкордонслужба фіксує тільки сам факт виїзду. В цілому за минулий рік вони нарахували майже 25 млн українців, що виїжджають за кордон, хоча насправді це кількість перетинів кордону. За даними Державної служби статистики України на 2016 рік, трійка країн-лідерів, куди виїжджають наші громадяни, це Польща, РФ та Угорщина. Чи означає це, що ці країни є найбільш популярними туристичними напрямками? Навряд чи, цифри «накручують» жителі прикордонних районів, які перетинають кордон по кілька разів на місяць, а деякі — і в день.

Якщо не брати до уваги сусідні держави, а подивитися на статистику по іншим країнам, стає зрозуміло, що українці дійсно краще оберуть туризм без віз або з простим оформленням: поїздки в Єгипет, Туреччину. Причин дві: низький рівень англійської і боязнь спланувати тур самостійно. Не багато вирішуються організувати подорож без допомоги агентства: забронювати квитки і номер в готелі, вирішити питання з трансфером, орендувати авто, вирішити питання з харчуванням, розвагами. У підсумку більшість українців, у яких є можливість подорожувати, їздять в одні і ті ж тури в Туреччину або Єгипет — де весь відпочинок проходить як «день бабака». Але ж є багато цікавих напрямків у Європі, куди можна з’їздити практично з тим же бюджетом, але мало хто поки готовий відкривати їх для себе.

Безвізовий режим виразно мотивує українців розглянути для себе нові сценарії подорожей, однак справа не тільки в ньому. «Відкрите небо», загальне підвищення рівня життя, активне впровадження англійської мови — ось фактори, які не менш значущі для популяризації поїздок за кордон. Але я переконаний: крок за кроком ми доб’ємося того, що українці зможуть подорожувати без будь-яких бар’єрів на картах і в головах.