Кожну вільну хвилину співак намагається проводити з сім’єю

У житті співака Дениса Майданова скоро гряде радісна подія: він вдруге стане татом. Вже відомо, що, на відміну від дружин інших знаменитостей, дружина Майданова буде народжувати в Росії. Чому вибір зупинили на вітчизняному пологовому будинку, Денис розповів в інтерв’ю.

— Денис, напевно, зараз приділяєте дружині максимум уваги? Як вона себе почуває?

— Чудово! Але я вдома не буваю, весь час на гастролях і зйомках. Зараз наприкінці року, дуже напружений період для всіх артистів. Але ми з дружиною весь час на зв’язку, поруч є люди, які їй допомагають. Я її не кидаю і прошу багато не рухатися. На ній зараз лежить велика відповідальність.

— Уже знаєте, хто буде: хлопчик чи дівчинка?

— Так, знаємо. Але вам не скажемо, поки дитина не народиться. Народжувати дружина буде в Росії: у нас є чудове місце, де народилася наша дочка Влада, якій вже виповнилося п’ять років. У цьому пологовому будинку з’явиться на світ і друга дитина!

— У світській тусовці вас називають зразковим сім’янином та кажуть, що всі свої пісні ви присвячуєте дружині.

— Це не зовсім так. Багато моїх пісень було написано ще до того, як ми з Наташею познайомилися. Але у мене в репертуарі є дві пісні, які я присвятив дружині. Одну присвятив доньці.

— Правда, що через пологи дружини вам довелося перенести великий концерт в Кремлі?

— Так! Всі великі концерти в столиці ми зазвичай проводили на початку року. Цього року теж вирішили, що будемо виступати в березні, але у зв’язку з тим, що гряде поповнення в сімействі, концерт перенесли на листопад. Зараз для мене головне — випуск третього альбому. Я, як людина яка пише, переживаю, як його приймуть. Думаю, на початку грудня альбом буде виданий. Знаєте, ми всі живемо заради чогось і когось. Хтось із моїх колег називає творчість роботою. А я вважаю, що потрібно вміти все поєднувати. Якщо я скажу, що моя творчість — робота, я перестану творити. А якщо скажу, що це — не робота, перестану заробляти. Я все життя поклав на творчість!

— Давайте повернемося до теми дітей. Які колискові будете співати дитині?

— Поки не знаю (сміється). Наташа розповідала, що батько їй у дитинстві співав: «По долинах і по узгір’ях йшла дивізія вперед» (сміється). У всіх колискові різні. Перша дочка, якщо чесно, не любить нудні пісні, любить веселі.

Тому, коли дитина народиться, тоді і вирішимо. Адже діти завжди самі вибирають, що їм слухати. Владка моя завжди слухає тільки татові пісні. Вона їх всі знає напам’ять. Навіть зовсім нові, які світові ще невідомі і які будуть в новому альбомі. Вона їх вже все вивчила, вибрала свої хіти. І знаєте, як правило, ті пісні, які їй подобаються, і стають хітами. А коли народиться друга дитина, подивимося на її характер. Може бути, вона буде взагалі немузичною людиною. Болівар не витримає трьох (сміється). А Владка — дуже творча дитина: і співає, і танцює. Цього і слід було очікувати. Вона, якщо порівнювати наші дитячі фотографії, — повна моя копія фізично, тільки в жіночому вигляді.

— Кажуть, що Влада вже серйозно займається спортом і мріє стати професійною спортсменкою?

— Не зовсім так: про спортивну кар’єру мова не йде. Але Владка дійсно займається спортом, спортивною гімнастикою, і досить успішно. Вона міцна дівчинка. Я, так як часто вже не буваю вдома, приїжджаю, мацаю її м’язи на руках, бачу, що зміцніли. Вона така пружинка! Це дуже радує: я всім батькам раджу відводити дітей на початкове фізичне виховання. Мама і дружина пробували водити її на малювання, але я сказав, що це марно: «Безнадійна затія. Якщо вона повна моя копія, значить, художником їй стати не світить». Я адже малювати теж не вмів. Зараз вона ще займається в хоровому гуртку. Її взяли з льоту, сказали, що добре співає. З наступного року, напевно, почнемо завантажувати дочку ще й іноземними мовами. Вона добре розвивається: для свого віку розвинена не по роках. Тому і в школу, напевно, віддамо вже наступного року — з шести років. Хоча, може, на рік дитинство продовжимо. Не знаю.

— Шанувальники не ображаються, що ви відмовилися від участі у «Битві хорів»?

— Мені пропонували, як і минулого року, стати наставником хору. Але я відмовився. Навіщо двічі входити в одну й ту ж річку? Ми ж торік там перемогли!

— А про участь в «Універсальному артисті» не жалкуєте? Які враження залишилися від проекту?

— Звичайно, мені довелося нелегко. Потрібно було виступати в тих жанрах, в яких мені зовсім не хотілося. Наприклад, читати реп. Але я не міг відійти від правил!