Американський журнал Newsweek розповів у своїй електронній версії про повернення Путіним до Росії сталінського Великого Терору. У статті під назвою «Вибухи у Волгограді і повернення Великого Терору до Росії» (The Volgograd Bombings and the Return of Big Terror to Russia) журнал зокрема пише:

— У Путіна міг бути піарний 2013 рік, однак волгоградські атаки шахідів виявили, наскільки нестабільна Росія на порозі олімпіади у Сочі. А у Володимира Володимировича все так добре складалося.

Подвійні терористичні бомбування, що потрясли на цьому тижні Волгоград, відбулися всього за п’ять тижнів до того, як в найтеплішому місті Росії почнеться найдорожча в історії зимова олімпіада.

Більше 50 мільярдів доларів, засунутих в пащу цього бегемота не тільки збагатили багатьох друзів і ділових партнерів Путіна, але також підкреслили імідж Росії як повністю модернізованої держави, здатної приймати великі міжнародні заходи. Однак зараз Сочі — це предмет гострої поліцейської заклопотаності, не кажучи вже про бойкот його західними керівниками. Це псує тему, яка, як надіявся Кремль, просуне Росію відразу в 2014 рік.

Замість цього у своєму новорічному зверненні Путін поклявся вести війну проти терористів «до їх повного знищення», що відкинуло Росію назад в1999 рік, коли, будучи прем’єр-міністром, він обіцяв «мочити їх у сортирі». Нічого не змінилося.

Повернення в центральну Росію Великого Терору затьмарює в іншому чудовий послужний список неодноразово вибраного «людиною року» Путіна.

Він перехитрив США в Сирії, підкупив Україну, щоб не допустити її зближення з ЄС, перетворився в очах багатьох з головного порушника прав людини в господаря, який неохоче приймає у себе в гостях «борця за права людини» Едварда Сноудена, і випустив з в’язниці політв’язнів, яких він більше не вважає серйозною загрозою своєму правлінню.

Однак декорації для цього спектаклю під назвою annus mirabilis, рік чудес, були досить крихкими. Мало що в Росії є стабільним і безпечним. Наприклад, торік відбувся сплеск расистських погромів, що потрясли Петербург і Москву.

Війні в Чечні що тривала 15 років був офіційно «покладено край» у 2009 році заявою російського президента, але насильство, що виходить з неспокійних південних регіонів Росії, так і не припинилося.

У 2009 році стався вибух на маршруті проходження «Невського експреса», а в 2010 році пішли вибухи в московському метро. У 2011 році теракт трапився в московському аеропорту «Домодєдово», він був останнім «значущим» вибухом у корінний Росії до волгоградських бомбувань.

Водночас вбивства, викрадення і вибухи є постійним кошмаром, які терзають Північний Кавказ.

Більше того, причина тимчасового затишшя нападів на великі міста має відношення не стільки до вмілих контртерористичних дій служб безпеки, скільки до прийняття рішень самими терористами, особливо Доуку Умаровим.

У 2012 році Умаров раптово вирішив припинити теракти у великих містах, таких як Москва, можливо, тому що він хотів подивитися, до чого приведуть антикремлівські акції протесту (вони ні до чого не привели, окрім посилення Великого Терору). Але все змінилося в липні, коли він оголосив Сочі головною метою для джихадистів Росії.

Умаров діє більшою мірою як об’єднуюча джихадистів фігура, ніж як власне командир, приблизно так само, у великій мірі як діяв проповідник Аль-Каїди Анвар аль-Авлакі на «самотніх вовків» або «натхнених Аль-Каїдою» терористів. Це створює додаткову загрозу олімпіаді, бо джихадистська змова з структурою набагато важче відстежити, коли укази Умарова виконують ті, хто знаходиться від нього у віддаленні.

«Росіяни витратили на охорону Сочі безпрецедентні суми грошей і підняли безпрецедентне число персоналу служб безпеки», — говорить фахівець з російських спецслужб з Нью-Йоркського університету Марк Галеотті. Він сказав автору статті:

«Два мільярди доларів плюс 63.000 поліцейських і солдатів. За ці кошти можна купити багато захисту і в цілому я очікую, що Сочі буде надійно відрізаний від світу»

Здебільшого, як вказав Галеотті, безпека самої олімпіади — зона безпеки протяжністю близько 25 миль і 60-мильна зона берегової охорони — відносно добре забезпечена, хоча віддалені від Сочі міста, такі як Ростов-на-Дону, Краснодар, Ставрополь і Астрахань є більш ймовірними мішенями.

Інший експерт, Андрій Солдатов, вказує на те, що людина, що відповідає за безпеку олімпіади, Олег Сиромолотов, — з контррозвідувального, а не контртерористичного підрозділу ФСБ.

Тут варто згадати про те, що Рамзан Кадиров часто наймав колишніх бойовиків в служби безпеки свого регіону. Так чи може послужний список Сиромолотова означати, що Кремль найбільше боїться того, що хтось із числа тих, хто повинен охороняти Сочі, поведе подвійну гру і полегшить організацію атаки?».